T_12

ТЕМА 12. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

1. Завдання аналізу собівартості продукції і джерела інформації

2. Аналіз собівартості продукції за узагальнюючими показниками

3. Аналіз матеріальних затрат на виробництво продукції

4. Аналіз комплексних статей затрат на виробництво продукції

1. ЗАВДАННЯ АНАЛІЗУ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Собівартість продукції є важливим показником економічної ефективності виробництва. Даний показник синтезує всі сторони господарської діяльності, акумулює результати використання всіх виробничих ресурсів. Зниження собівартості продукції є одним з першочергових завдань АГД, так як від рівня собівартості продукції залежить сума прибутку та рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства та його платоспроможність, темпи розширеного виробництва та рівень цін на продукцію.

Собівартість продукції — це виражена в грошовій формі сукупність витрат з виробництва.

Аналізуючи собівартість продукції, вирішують такі основні завдання:

1. оцінювання виконання плану за собівартістю продукції на підприємстві в цілому, а також за окремими видами про­дукції;

2. вивчення причин відхилення фактичних витрат від пла­нових у розрізі статей, а також за окремими видами і групами продукції;

3. пошук резервів зниження собівартості продукції та роз­робка відповідних заходів щодо їх використання.

Об’єктами аналізу є:

• загальна сума витрат на виробництво продукції в т.ч. по галузях виробництва

• затрати на 1 грн. валової продукції

• витрати на одиницю продукції за статтями витрат

Аналіз необхідно проводити поступово, тому виокремлюють наступні етапи аналізу:

• аналіз динаміки с/в продукції

• аналіз виконання плану за рівнем с/в продукції

• міжгосподарський порівняльний аналіз с/в продукції

• факторний аналіз с/в продукції в цілому за видами і статтями витрат

• визначення резервів зниження с/в продукції

Метою аналізу с/в продукції є:

• вивчення закономірностей і оцінка динаміки с/в

• оцінка виконання плану по с/в

• вивчення причин зміни с/в продукції

• пошук резервів економії витрат на виробництво продукції

• оцінка результатів господарювання

• обґрунтування планів і прогнозів на майбутнє

До джерел інформації по с/в продукції відносять: річні звіти, кошториси, нормативи, первинні документи, технологічні карти, дані бухгалтерського і статистичного обліку, пла­нові й звітні калькуляції окремих видів продукції.

2. Аналіз собівартості продукції за узагальнюючими показниками

Розрізняють собівартість ви­робничу й повну, собівартість усього товарного випуску і окре­мих видів продукції.

Під час аналізу звичайно використовують такі показники:

1. валові затрати;

2. виробнича собівартість товарної продукції;

3. витрати на 1 грн. товарної продукції;

4. собівартість окремих видів продукції.

Важливим узагальнюючим показником зміни собівартості продукції є затрати на 1 грн. товарної продукції. Цей показник є універсальним, так як він може розраховуватись в будь-якій галузі виробництва і показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком.

Щоб встановити вплив факторів на рівень суми прибутку необхідно абсолютні прирости витрат на 1 грн. продукції за рахунок кожного фактора помножити на фактичний обсяг реалізованої продукції вираженої в планових цінах.

Показник затрат на 1 гривню товарної продукції визнача­ється шляхом співвідношення повної с/в товарної продукції в певному звітному періоді до обсягу виробництва цієї продукції в цьому звітному періоді.

Аналізу підлягає по-елементний розгляд затрат як складових собівартості продукції. Виходячи із даної класифікації, всі затрати на виробництво продукції класифікують за економічними елементами та статтями калькуляції.

За економічними елементами, затрати на виробництво продукції, поділяються на:

- матеріальні витрати (70% всіх витрат);

- витрати на оплату праці; (20% усіх витрат)

- витрати на соціальні заходи;

- амортизація основних засобів;

- інші операційні витрати.

До елементів матеріальних витрат відноситься:

- сировина і матеріали;

- допоміжні матеріали;

- покупні вироби;

- паливо зі сторони;

- напівфабрикати;

- енергія.

За калькуляційними статтями витрати поділяються на:

- сировина і матеріали;

- купівельні вироби та напівфабрикати;

- паливо та енергія;

- основна заробітна плата;

- додаткова заробітна плата;

- відрахування на соціальне страхування;

- загальновиробничі та загальногосподарські витрати;

- втрати від браку.

Групування затрат по елементах необхідне для того, щоб вивчити матеріаломісткість, енергомісткість, трудомісткість, фондомісткість та встановити вплив технічного прогресу на структуру затрат.

3. Аналіз матеріальних затрат на виробництво продукції

Прямі матеріальні затрати при визначенні їх впливу на собівар­тість продукції перебувають у прямій залежності від зміни норми витрат на одиницю продукції.

Аналізу підлягає загальна оцінка матеріальних затрат у звітному періоді, для чого складається аналітична таблиця.

тис. грн.

№	Показники	План	Факт	Відхилення (+,-)
1	Основні та допоміжні матеріали за вирахуванням повернених відходів	31584,8	31569	-15,8
2	Паливо та енергія на технологічні цілі	3428,6	3427	-1,6
3	Інші витрати	2721,4	2721	-0,4
4	Всього матеріальних затрат	37734,8	37717	-17,8
5	Обсяг випущеної продукції	99794	99829	+35
6	Собівартість товарної продукції	92450	92438	-12

Висновок: Фактичні матеріальні затрати були нижчими від запланованих на 17,8 тис. грн.. за рахунок зниження всіх видів ви­трат.

Для виявлення факторного впливу на рівень матеріальних витрат необхідно розрахувати зміну таких факторів:

- обсяг товарної продукції;

- структура товарної продукції; - рівень матеріальних витрат.

З метою цього проводиться коригування планових матеріальних витрат на фактичний обсяг випуску продукції на підприємстві:

37734,8 х 99829 : 99794 - 37748 грн.

У процесі проведення аналізу необхідно скоригувати планові ма­теріальні витрати на фактичний випуск і асортимент товарної про­дукції:

37734,8 : 92450 х 92438 = 37729,9 грн.

Визначається факторний вплив на виконання завдань з форму­вання матеріальних витрат, для чого складається аналітична таблиця.

№	Матеріальні витрати	Сума, тис. грн.
1	За планом	37734,8
2	За планом на фактичний випуск продукції	37748
3	За планом на фактичний випуск продукції та на її асортимент	37729,9
4	Фактично	37717
5	Відхилення всього: в т.ч. за рахунок зміни:	- 17,8
	- обсягу продукції (2 - 1)	+13,2
	- структури продукції (3 - 2)	-18,1
	- рівня матеріальних затрат (4 - 3)	-12,9

Висновок: Зниження матеріальних затрат на суму 17,8 тис. грн. мало місце за рахунок зміни:

• структури продукції - на суму 18,1 тис. грн.

• рівня матеріальних витрат - на суму 12,9 тис. грн..;

- збільшення обсягу товарної продукції на суму 13,2 тис. грн.

4. Аналіз комплексних статей затрат на виробництво продукції

Складовою собівартості продукції є комплексні затрати, пов'я­зані з обслуговуванням процесу управління. До них відносять: витра­ти на утримання і експлуатацію обладнання, загальногосподарські та загальновиробничі витрати, позавиробничі витрати. Всі ці види ви­трат умовно поділяють на постійні, які не залежать від обсягів това­рної продукції, і умовно змінні, які залежать від обсягу виробництва товарної продукції.

На основі такого поділу визначається коефіцієнт відсотка виконання завдань з випуску продукції. Визначається від­носне відхилення за статтями витрат.

В подальшому планові комплексні витрати коригуються на фак­тичний випуск продукції і на їх фактичну величину, вираховується планова скоригована величина. Так як їх загальногосподарські і за­гальновиробничі витрати є умовно постійними, то за ними головне визначити абсолютне відхилення.

У процесі проведення аналізу собівартості визначається знижен­ня резервів.

До таких резервів належать:

- ліквідація перевитрат;

- зниження ТЗВ транспортно-заготівельних витрат);

- усунення виробничих простоїв;

- недопущення перевитрат ФОП;

- ліквідація втрат від браку продукції;

- зниження трудомісткості продукції за комплексними стаття­ми витрат тощо.

Аналіз рівня собівартості дає можливість:

• оцінити ефективність виробництва продукції

• виявляти причини, які зумовили зміну собівартості певного виду продукції

• обґрунтовувати висновки і дійові заходи щодо запобігання небажаних змін у майбутньому

• стимулювати працівників і зацікавити в кінцевих результатах праці.