
Газоаналізатор гмк-3
Газоаналізатор ГМК-3 можна використовувати для аналізування дискретних (разових) проб повітря і для безперервної реєстрації рівня забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю (діапазон його вимірюваних концентрацій: 0—40 мг/м3 (±10%); 0—80 мг/м3 (±5%)) в районі розташування лабораторії «ПОСТ», за умови, що температура навколишнього середовища для датчика приладу становить 10—35°С, вміст вологи в аналізованому повітрі — 1 г/м3, вміст механічних домішок — 1 г/м3. Аналізують дискретні проби повітря у такій послідовності:
приєднання до робочої кювети пристрою пробопідготовки, перекриття (з метою зменшення об'єму проби) порівняльної кювети;
продування газоаналізатора азотом (з балона) або повітрям (через пристрій) з метою отримання нульової газової суміші;
встановлення за допомогою ручки «Встановлення нуля» стрілки реєструючого приладу на поділку 1—2 мг/м3. Це значення приймають за нульове;
приєднання пробовідбірника з пробою, що аналізується (наприклад, з камерою, яка містить приблизно 1,5 л повітря, що аналізується);
пропущення аналізованої газової суміші протягом З—4 хв. через газоаналізатор, проведення вимірювання;
від'єднання пробовідбірника, продування робочої кювети азотом (з балона) або повітрям, заздалегідь пропущеним через пристрій отримання нульової газової суміші;
підключення наступного пробовідбірника після повернення стрілки вимірювального приладу у вихідне нульове положення;
фіксування номера проби, місця (номер поста), дати і часу її відбору, концентрації оксиду вуглецю в пробі на діаграмній стрічці (праворуч від лінії виміряної концентрації);
розрахування концентрації домішки множенням ціни поділки шкали на кількість поділок. Результат заокруглюють до десятих мг/м3 і записують на стрічці самописця. Ціну поділки визначають за даними останнього калібрування приладу. Наприклад, при продуванні газоаналізатора перевірювальною газовою сумішшю концентрацією 37 мг/м3 відхилення пера самописця становило 90 поділок. Звідси ціна поділки становить: 37: 90=0,41 мг/м3.
Під час аналізу дискретних проб атмосферного повітря необхідно дотримуватися таких рекомендацій:
— вимикати збудник витрати при продуванні робочої кювети азотом;
продувати порівняльну кювету азотом перед початком вимірювань (але не рідше одного разу на добу);
якщо наступні вимірювання планується провести раніше ніж через 24 год., після аналізу проб повітря не вимикати прилад з мережі, оскільки час його нагрівання перед аналізом становить не менше 3 год.;
замкнути вихід системи із входом пристрою про-бопідготовки, а стрічкопротяжний механізм вимкнути, якщо прилад залишився увімкнутим.
За безперервної роботи газоаналізатора (найефективніший і найдоцільніший режим) на його діаграмній стрічці записують назву газу, що вимірюється, вказують номер поста, його місцезнаходження, тип і заводський номер приладу, швидкість протягування стрічки, дату і час встановлення стрічки. Під час регламентних робіт на стрічці самописця роблять відмітки про їх початок і закінчення, записують дані перевірки і настройки нульового значення і чутливості, зауваження до роботи приладу. Ці дані дублюють у журналі спостережень, в який заносять також відомості про перелік виконаних при відвідуванні поста робіт.
Обробляють результати безперервної реєстрації концентрації оксиду вуглецю на стаціонарних постах у такій послідовністі: проведення лінії нуля; розмітка часу; визначення концентрацій, усереднених за 20 хв.; визначення максимального значення концентрації; визначення часу існування концентрацій вище за 1,5 і 10 ГДК.
При проведенні лінії нуля з'єднують дві найближчі нульові помітки. Якщо лінія концентрації перетинається з лінією нуля, то покази, які лежать нижче лінії нуля, вибраковують. При обробленні стрічок потрібно відняти нульові значення. Якщо відмітки часу збігаються з відмітками на стрічці, кожний часовий інтервал буде відповідати відстані на стрічці в сантиметрах після розподілу добового запису на стрічці на 24 частини. Середні значення концентрації оксиду вуглецю (за 20 хв.) обчислюють як середнє арифметичне з п даних. Максимальне значення концентрації оксиду вуглецю вибирають з 20-хвилинних інтервалів, записують на стрічці і підкреслюють червоним олівцем.
Усі значення концентрації відмічають на діаграмній стрічці з точністю до 1 мг/м3 у середині інтервалу, до якого вони належать. Визначають інтервал часу з концентрацією оксиду вуглецю, вищою ГДК, за піками, які перетинають лінію відповідного значення ГДК. Для цього до піків прикладається палетка з прозорої плівки. Час перевищення рівня ГДК визначають з точністю до 5 хв. Якщо таких випадків кілька, їх підсумовують за кожним п'ятихвилинним інтервалом (1,5 і 10 ГДК) за добу, дані записують на діаграмній стрічці. Палетку прикладають до діаграмної стрічки так, щоб вертикальні лінії 0, 1, 2, 3 збігалися з часовими поділками, а осьова лінія поділяла площу під кривою на дві рівні частини.