
- •1. Технологічний розрахунок……………………………………….26
- •І. Розрахунок насадочного абсорбера Завдання на курсове проектування
- •1.Технологічний розрахунок
- •1.1.Визначення маси речовини, що поглинається і витрати поглинача
- •1.2.Побудова робочої лінії процесу абсорбції і розрахунок рушійної сили
- •1.3.Розрахунок швидкості газу і діаметра абсорбера
- •1.4 Визначення цільності зрошення та активної поверхні насадки
- •1.5.Визначення коефіцієнтів масовіддачі
- •1.6. Визначення коефіцієнта масо передачі, поверхні масо передачі і висоти абсорбера
- •2. Гідравлічний розрахунок
- •3. Механічний розрахунок
- •3.1. Вибір конструкційних матеріалів.
- •3.2. Розрахунок корпуса абсорбера (обичайки)
- •3.3. Розрахунок днища і кришки абсорбера
- •3.4. Розрахунок опорної частини абсорбера
- •4.Підбор допоміжного устаткування
- •4.1. Розрахунок діаметра трубопроводу і вибір сполучних фланців.
- •4.2. Підбор ємності для збору поглинача.
- •Іі.Розрахунок тарілчастого абсорбера Завдання на курсове проектування
- •1.Технологічний розрахунок
- •1.1.Визначення маси речовини, що поглинається і витрати поглинача
- •1.2. Побудова робочої лінії процесу абсорбції і розрахунок рушійної сили
- •1.3. Розрахунок швидкості газу і діаметра абсорбера
- •1.4. Розрахунок коефіцієнтів масовіддачі і масопередачі
- •1.5. Розрахунок тарілок і загальної висоти абсорбера
- •1.6. Розрахунок гідравлічного опору абсорбера
- •2. Механічний розрахунок абсорбера
- •2.1. Розрахунок товщини стінки корпуса (обичайки) абсорбера
- •2.2. Розрахунок днища і кришки абсорбера
- •2.3. Розрахунок опорної частини абсорбера
- •3. Підбор допоміжного устаткування
- •III. Теорія і розрахунок порожнистого форсуночного абсорбера
- •1. Загальні вимоги до ведення масообмінних процесів і використання абсорбційній апаратури
- •2. Гідравліка розпилювальних абсорберів
- •3. Загальна схема розрахунку форсуночних абсорберів
- •3.1. Конструктивний і технологічний розрахунки абсорбера
- •3.2.Конструктивний і технологічний розрахунки форсунок.
- •3.3. Розрахунок
- •4.Приклад розрахунку порожнистого форсуночного абсорбера
- •4.1.Конструктивний і технологічний розрахунки
- •4.2. Розрахунок форсунок
- •4.3. Гідравлічний розрахунок
- •5. Теорія і розрахунок швидкісного абсорбера
- •Список літератури
3.3. Розрахунок днища і кришки абсорбера
Вибираємо еліптичне днище. Матеріал днища – сталь Х18Н10Т. З урахуванням наявності ремонтного люка діаметром d1 – 0,5м знаходимо коефіцієнт k:
k
= 1 -
; (1.50)
k
= 1
–
= 0,821.
Розрахункова товщина стінки днища s' , підданого внутрішньому тиску, м:
s'
=
+ С,
(1.51)
де
- висота опуклої частини днища,м.
Стандартизоване днище [6] вибираємо за значенням . Основні характеристики днища: = 2800мм; =700мм; ємність днища ν = 3,12 м3; маса днища m=984кг.
Товщина стінки днища:
s'
=
*
+ 0,003 = 5,448*10-3м.
Отримане значення s' не забезпечить умови жорсткості, тому приймаємо товщину стінки днища s = 0,014м.
Перевіряємо напругу в стінці днища при гідравлічному іспиті апарата по формулі:
σ
=
, (1.52)
σ
=
= 68,84
Мпа
Отримане значення σ менше σд по границі текучості, тобто міцність днища забезпечена.
Поступаючи аналогічно, вибираємо стандартну еліптичну кришку з наступними характеристиками: = 2800мм; =700мм; ємність днища ν = 3,12 м3; маса днища m=984кг.
За
ДОСТ 1255-67 підбираємо фланці для обичайки
і кришки з розмірами D=
3000мм;
=2920мм; Н = 275 мм;
=180мм; h
= 20мм;
число болтів M16
n=20.
3.4. Розрахунок опорної частини абсорбера
Абсорбційні апарати в більшості випадків установлюються на відкритому повітрі. Нижня частина абсорбера (днище)твердо зварюється з опорною частиною колони, що являє собою обичайку, укріплену ребрами жорсткості і спирається на базове кільце. Базове кільце кріпиться по фундаменту за допомогою анкерних болтів.
Приймаємо: висоту обичайки опорної частини Ноп = 2,0м; діаметр опори Dоп = 2,8 м; товщину стінки опори sоп = 0,014м.
Товщина ребра [4]
δ
=
+ Ск
+ Сокр
, (1.53)
де G – максимальна вага апарата, МН; k- відношення вильоту ребра до його висоти; n- число опорних лап, наварених на бічну поверхню опорної частини колони; z- число ребер в одній лапі; l- виліт опори,м; σд.с. – напруга, що допускається, на стиск, МПа.
Максимальну вагу апарата знаходимо з умови заповнення його водою G = 4,0 МН. Приймаємо: виліт опори l = 0,4м; відношення вильоту ребра до його висоти k= 0,8; число лап n=4; число ребер у лапі z=2; напруга, що допускається, [4] σд.с. = 100МПа; Ск =0,001м; Сокр =0,001м.
Підставивши числові значення в (1.53), одержимо:
δ
=
+ 0,001 + 0,001 = 0,037 м.
Перевіряємо міцність зварених швів:
≤ 0,7
*Lш*hш*τш,
(1.54)
де Lш – загальна довжина зварених швів, м; hш – катет звареного шва, м; τш – напруга матеріалу шва на зріз, що допускається, МПа.
По рекомендаціям [4] приймаємо: конструктивно по ескізі апарата Lш = 3,3м; hш =0,008 м; τш =80 Мпа.
Перевіряємо умову міцності звареного шва:
≤ 0,7
*3,3*0,008*80,
1,0 ≤ 1,48.
Умова міцності звареного шва виконується.
Для розрахунку абсорбера на перекидання знаходимо вітровий перекидаючий момент:
Мв
= 0,5*К1*К2*qв*
*d,
(1.55)
де К1, К2 – коефіцієнти; qв – питоме вітрове навантаження, Па; Нзаг. – загальна висота абсорбера,м.
Загальна висота абсорбера:
Нзаг. = Наб + Ноп; (1.56)
Нзаг. = 45,0 + 2,0= 47,0 м.
По рекомендаціях [6] К1 = 0,7; К2 = 2; qв = 1000 Па.
Тоді:
Мв = 0,5*0,7*2*1000*472*2,8 = 4,33*106 Па = 4,33 МПа.
Згинаюча напруга в стінці опори [4]:
σоп
=
.
(1.57)
Величина згинаючої напруги дорівнює:
σоп
=
= 82,71 МПа.
Розрахункове значення σоп напруги, менше того що допускається, σд = 146,7 МПа.
Робимо перевірку опори на стійкість.
Для
відношення
=
= 200 по [6, мал. 15.3] знаходимо k1
= 2,05; k2
= 6,5.
Визначаємо коефіцієнт kпо формулі:
k=
;
(1.58)
k=
= 1,21.
Перевіряємо умову стійкості опори:
<
sоп,
(1.59)
де Е- модуль пружності матеріалу, Па.
Для сталі Х18Н10Т знаходимо [4] Е = 2*1011Па.
Одержимо:
<
0,014 ;
9,556*10-3 <0,014.
Стійкість опори забезпечена.
Зовнішній діаметр опорного кільця:
D1 = Dоп + 2*sоп+2*l, (1.60)
де Dоп – внутрішній діаметр опори,м
D1 = 2,8+ 2*0,014+2*0,4 = 3,63 м.
Внутрішній діаметр опорного кільця:
D2 = Dоп - 2*l, (1.61)
D2 = 2,8 -2*0,4 = 2,0 м
Визначаємо максимальну напругу зминання фундаменту під опорною поверхнею по формулі:
σmax
=
.
(1.62)
З урахуванням розмірів кільця одержимо:
σmax
=
= 1,324 МПа.
Розрахункова товщина опорного кільця:
=
1,73*l
*
. (1.63)
Одержимо:
=
1,73*0,4*
= 0,066 м.
Приймаємо sк = 0,070 м.
Визначаємо мінімальну напруга зминання фундаменту під опорною поверхнею:
σmin
=
.
(1.64)
де
- вага порожнього апарата, МН (
= 1,1 МН).
Тоді:
σ
min
=
= -0,616 МПа.
Отримане значення σ min свідчить про те, що апарат не стійкий на перекидання і потрібна установка фундаментних (анкерних) болтів.
Загальне розрахункове навантаження на фундаментні болти:
Рб
= 0,785* (
)
*
σ
min
;
(1.65)
Рб
= 0,785* (
)
* 0,616 = 4,44 МПа.
Необхідне число фундаментних болтів:
z'
=
, (1.66)
де
- площа перетину обраного болта, м2;
k
– безрозмірний коефіцієнт; ŋ – поправочний
коефіцієнт.
Вибираємо болти М64 і знаходимо по [6, табл. 13.7], k=1, ŋ=1.
z'
=
= 7,53.
Приймаємо більше парне число болтів z= 8, що відповідає рекомендаціям [7].