9. Державне регулювання

Заборони як двигун ринку Стабілізація положення вітчизняних виробників тривалий час обмежена імпортом високоякісної продукції з Європи і високого потенціалу сироварів з держав ближнього зарубіжжя (Україна, Білорусь та ін.) За даними Мінсільгоспу, в січні-вересні минулого року імпорт сиру до його внутрішнього виробництва склав 80%, оскільки діючі в даний час імпортні мита на вершкове масло і сир не забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Середня імпортна ціна на кордоні (з урахуванням ПДВ і митних платежів) на сир, ввезений з країн далекого зарубіжжя в січні-вересні 2005 року, була на 11 відсотків нижче цін вітчизняних виробників, а з країн СНД - на 12%.

За даними Мінсільгоспу, через демпінг імпортної продукції вітчизняні виробники сиру і сьогодні повністю не завантажені. На сучасному ринку найбільш активно діють виробники з СНД, найбільші з яких - України та Білорусі; їх бізнес розширюється і диференціюється. Значну частку займає Німеччина (частка - 21,9% від загального імпорту за 2004 рік).

Тим не менш, за оцінкою експертів, найближчим часом на російському ринку сиру можливі зміни, викликані нововведеннями у зовнішній торгівлі і митно-тарифній політиці Російського уряду аж до рішень про підвищення імпортних (ввізних) мит (в одному з варіантів, запропонованих на сьогодні, - на тверді сири)

Заборона на ввезення тваринницької продукції з України, найбільшого імпортера сиру в Росію в 2004 році, введений Россільгоспнаглядом на початку року може знизити конкуренцію на російському ринку сиру, і виробники сусідньої країни не будуть тіснити вітчизняних сироварів.

Але існує й інша точка зору. "На ринку сирів заборона ввезення продукції з України істотно не позначиться. Справа в тому, що на частку України в загальному обсязі споживання сирів доводиться не більше 12%. Виникає дефіцит може бути компенсований наявними запасами в сирохраніліщах підприємств, а також поставлено з Білорусі та Прибалтики. Однак державне регулювання ринку - підвищення ввізних мит на імпортні сири, які можуть бути введені в 2006 році, введена заборона на ввезення сиру з України та можливі обмеження постачань тваринницької продукції з Білорусі сприятимуть тому, що сирна продукція вітчизняних виробників буде користуватися більш високим, ніж зараз, попитом. Однак це неминуче і в тому випадку, якщо норма споживання росіянами сиру почне наближатися до аналогічних показників споживачів в Європі та Північній Америці. За найбільш скептичним оцінками, насичуваність сирного ринку Росії відсувається в далеке майбутнє, але, одночасно, з його зростанням невизначено довго буде рости і імпорт цієї продукції. в світі.

10. Висновки

Протягом останнього часу на внутрішньому ринку України змінилася структура виробників сирної продукції. Якщо раніше в Україні було 25 молочних об’єднань, сформованих за територіальним принципом, які виробляли весь спектр молочної продукції – від продукції з незбираного молока до сирів і молочних консервів, – то сьогодні відбувається формування нових молочних об’єднань, заснованих на новому принципі – спеціалізації. Тому маємо всі підстави прогнозувати, що ринок сирної продукції України має тенденцію до укрупнення, надалі українське сировиробництво розвиватиметься шляхом утворення нових спеціалізованих об’єднань. Відбуватиметься подальше поглинання невеликих заводів і формування великих інтеграційних об’єднань з виробництва сирної продукції. Отже, для забезпечення конкурентоспроможності виробникам сиру необхідно здійснювати постійний моніторинг конкурентного оточення.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет харчових технологій

«Виробницво сирів в Україні»

Виконала студентка

ЕіМ 2-1 Бєлікова Ю.В

Київ 2011

Зміст