1971). Словник містить 4148 словникових статей (1958 в I т. І 2190 - в II).

Синоніми об'єднані в одну словникову статтю на основі єдності виражаєтьсяпоняття. У словникової статті є вказівки на особливості сполучуваностісинонімів, відтінки їх значення, сферу вживання, стилістичне забарвлення.

Наприклад:

Вийняти, дістати, витягувати, витягнути (розм.), витягнути (розм.), вивудити

(розм.).

Несов.: виймати, діставати, витягувати, витягати, витягувати,вивуджувати.

(з чого, з-під чого, через що Взяти) те, що знаходиться всередині, углибині чого-небудь. Вийняти - взяти зсередини чого-небудь; дістати - взятиназовні звідки-небудь; витягти - слово літературної мови; витягнути употр. впобутово-побутової мови; витягнути употр., коли треба вказати, що діявідбувається повільно, поступово або з деяким ускладненням; вивудити --дістати те, що потрібно, з глибини чого-небудь, слово має жартівливий,іронічний характер (стор. 200).

Тлумачення синонімів супроводжується численними прикладами їх вживання, взятими з мови художньої літератури від Пушкіна до наших днів і з публіцистичних та наукових творів.

Такі словники мають велике практичне значення при вивченні як рідної, так і іноземної мови. Поряд з великими спеціальними синонімічними словниками дуже корисні короткі, типу навчальних посібників,синонімічні словники, подібні «Короткий словник синонімів російської мови »В. Н. Клюепон (1956 р. і 1961 р.),« Короткий словник синонімів англійської мови »І. А. Потапової (1957),« Короткий словник синонімівфранцузької мови »Л. С. Андріївської-Левенстерн і О. М. Карлович (1959 р.)та іншим.

Дуже цікавий «Словник іншомовних виразів і слів, вживаються вросійською мовою без перекладу »А. М. Бабкіна і В. В. Шендецова (М.,« Наука »,

1966). У двох книгах словника не тільки наводяться іншомовні слова,вживаються без перекладу (a propos, франц. - до речі, до випадку; allright, англ. - Все в порядку; alma mater, лат. - Шанобливе найменуваннястудентами свого університету), а й подано численні приклади їхвживання.

Особливу групу складають довідкові лінгвістичні словники, в яких дається не пояснення значення слова або особливостей його вживання і походження, а наводяться різного роду довідки про слово як мовної одиниці. Власне кажучи, довідковий характер мають і інші словники, впершу чергу толкові, але в даному випадку виділяються ті словники, уяких довідкова функція є основною, для них важливо не пояснити слово, а дати про нього ту чи іншу довідку лінгвістичного характеру.

Такі словники слід відрізняти від нелінгвістіческіх спеціальних довідкових словників типу Великої Радянської енциклопедії, «Словника літературних термінів »і т. п., і яких пояснюються не слова, а поняття,предмети, явища, названі цими словами, довідки даються не про слова (походження, склад і т. п.), а про самі предмети, поняття, явища.

Лінгвістичні довідкові словники можуть бути різного типу в залежності від характеру довідок.

Цікавий матеріал про морфологічний склад слова дають і так звані зворотні словники, де слова розташовані не в порядку початкових букв, а впорядку кінцевих, так, наприклад, у «зворотному словнику сучасної російської мови »(1958 р.) X. X. Більфельдта слова розташовуються так: а, ба, баба,жаба, Лаба і т. д. - по «зворотного алфавітом», тобто рахуючи з кінця слова, а не з його початку. Подібні словники дуже корисні для підрахунку словникового заповнення граматичних моделей (наприклад, слів з суфіксами-ик-,-чик-,

-щик-,-ар-,-ня-,-ба-і т. д.), для фонетичної статистики фіналі, т.е.-решт слів, а також і для пошуків потрібної рими, в чому ці зворотні словники перехрещуються із словниками рим. Однак обмеження подачі слова тільки в основній формі (іменники в називному відмінку однини, дієслова в інфінітивом і т. п.) звужує пошуки рими, яка може бути пов'язана з іншими формами слова.

Словник іноземних слів дає коротке пояснення значень і походженняіншомовних слів, вказує мова-джерело (остання обставина зближуєсловники іноземних слів з етимологічним).

Початок створення таких словників було покладено за Петра I, за вказівкоюякого було складено рукописний "Лексикон вокабули новим за алфавітом".

Цей словничок містив 503 слова. В словнику слова зі сфери військовогомистецтва, мореплавства, дипломатії, адміністрації. При словах на літери А,

Б, В, Г зроблені власноручні поправки Петра (1725 р.).

Відомі словники XIX ст.: "30 000 іноземних слів" А. Д. Міхельсона (М.,