18

Лекція 4 Методичний інструментарій оцінки потенціалу підприємства

1. Загальна характеристика методичного інструментарію оцінки вартості потенціалу підприємства

2. Основні методичні підходи до оцінки вартості потенціалу підприємства

3. Регулювання оціночної діяльності в Україні

4. Нормативна база оцінки в Україні та історія виникнення Міжнародного комітету стандартів оцінки

5. Класифікаційна характеристика інформації, яка приймає участь в оцінці потенціалу підприємства

1. Загальна характеристика методичного інструментарію оцінки вартості потенціалу підприємства

Основний методичний підхід оцінки – часова оцінка грошових потоків. Часова оцінка грошових потоків необхідна для об’єктивного співставлення грошових сум, що виникають у різний час.

Приведення грошових сум, що виникають у різний час, до порівнянного виду, називається часовою оцінкою грошових потоків.

Часова оцінка грошових потоків заснована на використанні шести функцій складного відсотка, або шести функцій грошової одиниці:

1. Майбутня вартість одиниці (складний відсоток, накопичена сума грошової одиниці);

2. Поточна вартість одиниці (дисконтування, реверсія);

3. Поточна вартість ануїтету;

4. Періодичний внесок на погашення кредиту (внесок на амортизацію одиниці);

5. Майбутня вартість ануїтету (накопичення грошової одиниці за період);

6. Періодичний внесок до фонду накопичення (фактор фонду відшкодування).

Оцінка вартості потенціалу підприємства безпосередньо пов’язана з теорією зміни вартості грошей у часі, тому що:

- по-перше, існує певний часовий лаг між моментом вкладення коштів у підприємство як об’єкта оцінки та моментом отримання доходів від користування ним як товаром;

- по-друге, існування такого часового лагу обумовлює необхідність урахування як інфляційних очікувань, так і ризику неотримання прогнозованих доходів.

В теорії зміни вартості грошей застосовується часова оцінка грошових потоків, процедура проведення якої ґрунтується на певних припущеннях:

- грошовий потік – це грошові суми, що виникають в певній хронологічній послідовності;

- грошовий потік, в якому всі суми розрізняються за величиною, називають звичайним грошовим потоком;

- грошовий потік, в якому всі суми рівновеликі та виникають через однакові проміжки часу, називають ануїтетом;

- грошовий потік може виникати наприкінці, на початку та в середині періоду;

- суми грошового потоку виникають через однакові проміжки часу, які називають періодом;

- попередньо розраховані таблиці складного відсотка без коригування застосовані тільки до грошового потоку, що виникає наприкінці періоду;

- дохід, одержаний на інвестований капітал, з господарського обороту не вилучається, а приєднується до основного капіталу;

- часова оцінка грошових потоків враховує ризики, пов’язані з інвестуванням;

- ризик – це вірогідність отримання в майбутньому доходу, що співпадає з прогнозною величиною;

- рівень ризику повинен мати адекватну ставку доходу на вкладений капітал:

- ставка доходу на інвестиції – це процентне співвідношення між чистим доходом і вкладеним капіталом.