35. Затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану

безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з

охорони праці у складі програм соціально-економічного і

культурного розвитку регіонів; приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності органи місцевого самоврядування;

36. Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначаються: центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки за погодженням з відповідним профспілковим органом.

37. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним

бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону

праці, не додержується умов колективного договору з цих питань.

У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога;

38. У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів;

39. Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного

висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен

перевести за згодою працівника на таку роботу на термін,

зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити

скорочений робочий день відповідно до законодавства, а також організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії;

Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії

1. Галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників у його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці має назву : гігієною праці;

2. Пряме відношення до захисту здоров’я працівників мають положення закону : Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

3. Заборона виробництва і використання високотоксичних речовин та матеріалів, недосконалого з гігієнічної та ергономічної точки зору обладнання та технологічних процесів, впровадження найбільш досконалих процесів, виробничого устаткування та засобів захисту здійснюються на етапі: запобіжного санітарного нагляду.

4. Контроль за дотриманням чинних санітарних правил та норм при експлуатації технологічних процесі та конкретних виробництв здійснюється при: поточному санітарному нагляді;

5. Установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби системи Міністерства охорони здоров’я України здійснюють: державний санітарний нагляд;

6. Роботи, які виконуються сидячи та не потребують фізичного напруження належать до категорії: легка −Іа;

7. Роботи, які пов’язані з постійним ходінням, переміщення дрібних предметів (до 1 кг ) у положенні стоячи або сидячи, і потребують певного фізичного напруження належать до категорії: середньої важкості −ІІа;

8. Роботи, які пов’язані з постійним ходінням, переміщення невеликих вантажів та предметів (до 10 кг ) у положенні стоячи або сидячи, і потребують помірного фізичного напруження належать до категорії: середньої важкості −ІІб;

9. Роботи, які пов’язані з постійним переміщення вантажів та предметів (понад 10 кг ) у положенні стоячи або сидячи, і потребують великих фізичного напруження належать до категорії: важка −ІІІ;

10. Жорсткі вимоги щодо рівня шуму, вібрації, освітленості висуваються до: розумової діяльності;

11. Умови, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності належать до: оптимальних умов праці.

12. Умови, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового, які не перевищую встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих їх потомство належать до : допустимих умов праці;

13. Умови, що характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та його потомство належать до : шкідливих умов праці;

14. Умови, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, загрозу для життя належать до : небезпечних умов праці.

15. Ступінь залучення до роботи м’язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження визначаються показником: “важкість праці”;

16. Навантаження на центральну нервову систему, що характеризуються інтелектуальними, сенсорними, емоційними навантаженнями, монотонністю та режимом праці визначаються показником: “напруженість праці”

17. Умови внутрішнього середовища , що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням у виробничих приміщеннях мають назву: метеорологічних умов;

18. Властивість організму підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем має назву : терморегуляцією;

19. Мікрокліматичні умови , які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції маю назву: оптимальними мікрокліматичними умовами;

20. Мікрокліматичні умови , які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції маю назву: допустимими мікрокліматичними умовами.

21. Речовина, що контактуючи з організмом людини, може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров’я як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь має назву: шкідлива речовина;

22. Максимальна концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони, яка при щоденні роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годинна тиждень)не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров’я нащадків має назву гранично допустимої концентрації.

23. Речовина (свинець, ртуть), за величиною гранично допустимої концентрації у повітрі робочої зони менше 0,1 мг/м³ належить до надзвичайно небезпечної речовини;

24. Гранично допустима концентрація речовин надзвичайно небезпечних лежить в межах: менше 0,1 мг/м³.

25. Гранично допустима концентрація речовин високонебезпечних лежить в межах: 0,1 − 1,0 мг/м³;

26. Гранично допустима концентрація речовин помірно небезпечних лежить в межах: 1,1 − 10,0 мг/м³;

27. Гранично допустима концентрація речовин малонебезпечних лежить в межах: більше 10,0 мг/м³.

28. Для контролю стану повітряного середовища, до якого можуть потрапити шкідливі речовини гостронаправленої дії використовується метод : метод неперервної автоматичної реєстрації

29. Найчастіший метод для визначення запиленості повітряного середовища робочої зони : ваговий;

30. Під сукупністю заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам розуміють: вентиляцію;

31. Умови праці - це : сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на працездатність та здоров’я людини в процесі праці;

32. Організаційно-технічні шляхи зниження шуму - це: застосування малошумних технологій.

33. Архітектурно-планувальні шляхи зниження шуму - це: раціональне розташування технологічного устаткування;

34. Шляхи зниження шуму за допомогою акустичних засобів - це: використання засобів звукоізоляції;

35. Штучна вентиляція поділяється на : загальнообмінну і кондиціювання.

36. Умови при яких виникає аеродинамічний шум: при переміщенні газів у вентиляційних пристроях;

37. Умови при яких виникає структурний шум: внаслідок коливання перекриття, перегородок, стін.

38. Умови при яких виникає гідродинамічний шум: при переміщенні газів та повітря у вентиляційних пристроях.

39. Вібрація поділяється на : загальну і місцеву;

40. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на : робоче, аварійне, евакуаційне;

41. До фізичних забруднень відносять : тверді домішки;

42. До систем центрального опалення належать : водяне, парове, панельне, повітряне, комбіноване;

43. Випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків має назву: іонізуючого випромінювання;

44. Потік позитивних заряджених частинок має назву: альфа-променів.

45. Потік електронів та позитронів має назву: бета-променів;

46. Короткохвильове електромагнітне випромінювання має назву: гама-променів;

47. Найбільшу проникну здатність мають: гама- та рентгенівське випромінювання;

48. Особи, що постійно чи тимчасово працює з джерелами іонізуючого випромінювання, згідно з нормами радіаційної безпеки України належать до: категорії А;

49. Особи, що не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розташування на робочих місцях можуть підлягати опроміненню, згідно з нормами радіаційної безпеки України належать до: категорії Б;

50. Населення області та країни, опромінення якого відбувається в основному за рахунок природного фону та рентгенодіагностики належать до категорії опромінення: категорії В.

51. Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких приміщення де зберігаються радіоактивні ізотопи ізольовані, відкриті джерела випромінювання знаходяться в обмеженій зоні; на контейнерах, устаткуванні, дверях приміщення та інших об’єктах наноситься попереджувальний знак радіаційної небезпеки відносяться до організаційних заходів;

52. Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких застосовується автоматизоване устаткування з дистанційним керуванням; використання витяжних шаф, камер, боксів; встановлення захисних екранів відносяться до технічних заходів;

53. Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких застосовується забезпечення чистоти приміщень, включаючи вологе прибирання; улаштування припливно - витяжної вентиляції з 5-кратним повітрообміном ; дотримання норм особистої гігієни відносяться до санітарно-гігієнічних.

54. Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких належить попередній та періодичний медогляд осіб, які працюють з радіоактивними речовинами; встановлення раціональних режимів праці та відпочинку; використання радіопротекторів відносяться до лікувально-профілактичних заходів;

55. Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому відбувається зниження потужності джерела випромінювання до мінімально необхідної величини має назву: “захисту кількість”;

56. Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому відбувається збільшення відстані між джерелом випромінюванням та працівником має назву: “захист відстанню”.

57. Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому відбувається зменшення тривалості роботи в зоні випромінювання має назву: “захист часом”.

58. Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому встановлюють захисний екран між джерелом випромінювання і працівником має назву: “захист екраном”;

59. Засоби захисту від електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону, до яких належать “захист часом”, “захист відстанню”, “захист кількістю”, виділення зон випромінювання електромагнітних полів знаками безпеки та проведення дозиметричного контролю мають назву організаційних заходів колективного захисту;

60. Засоби захисту від електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону, до яких належать екранування джерел випромінювання електромагнітних полів; екранування робочих місць; застосування попереджувальної сигналізації, дистанційне керування установками мають назву технічні засоби колективного захисту;

61. Засоби захисту від електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону, до яких належать надання додаткової оплачуваної відпустки; попередній та періодичний медогляд; допуск до роботи з джерелами випромінювання електромагнітних полів осіб, вік яких становить не менше 18 років мають назву лікувально-профілактичних заходів колективного захисту.