- •1 Загальні питання охорони праці
- •3 Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •4 Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •16) Вібрація
- •7.Державний нагляд і громадянський контроль за охороною праці
- •8.Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. Аналіз та оцінка показників стану охорони праці
- •9) Порядок і терміни розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •13. Освітлення виробничих приміщень
- •12. Вентиляція виробничих приміщень
- •14. Вимірювання штучного освітлення
- •17) Іонізуюче випромінювання
- •18) Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •28. Система протипожежного захисту
- •21)Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •22. Безпека підіймально-транспортного обладнання
- •23) Електробезпе́ка
- •25. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •27. Система попередження пожеж
- •26. Пожежовибухонебезпечність об’єкта
9) Порядок і терміни розслідування нещасних випадків на виробництві.
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний:
терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устатковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків. До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки Комісія зобов’язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з’ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;скласти акт розслідування нещасного випадку
13. Освітлення виробничих приміщень
Освітленням називають використання світлової енергії сонця і штучних джерел світла для забезпечення зорового сприйняття довкілля. Освітлення є важливим стимулятором організму людини, і тому недостатній рівень його підвищує втому зорового аналізатора у процесі виконання роботи, чим сприяє травматизму.
В умовах виробництва застосовують природне, штучне і комбіноване.
Природне освітлення зумовлюють прямі сонячні промені й дифузне світло небосхилу. Природнє освітлення поділяється на: бокове (одно – або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє – через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване – поєднання верхнього та бокового освітлення.
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з урахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).
Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах з високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі роботи напрямок світла. Для місцевого освітлення робочих місць слід використовувати світильники з непросвічуючими відбивачами. Світильники повинні розташовуватися так, щоб їх елементи, які світяться, не влучали в поле зору працюючих на освітленому робочому місці і на інших робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
Норми освітлення залежать від параметрів, які передбачено роботою. Спектр джерел світла повинен максимально наближатися до спектра сонячного випромінювання.