ТЕМА. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
ПЛАН.
Проголошення ЗУНР. Організація держави на західноукраїнських землях.
Соціально-економічні перетворення в ЗУНР.
Злука ЗУНР і УНР.
Польсько-українська війна.
Дипломатична діяльність ЗУНР.
Причини поразки ЗУНР.
Проголошення зунр. Організація держави на західноукраїнських землях.
16 жовтня 1918 р., коли Австро-Угорська імперія була вже приречена на загибель, з’явився маніфест імператора «До моїх вірних австрійських народів», який передбачав федеративну перебудову держави. «Кожне плем’я в області, яке воно засиляє, створює свій власний державний організм» - говорилося в маніфесті.
Відповідно до положень даного документу 18 жовтня 1918 р. у Львові відбулося зібрання суспільно-політичних діячів Галичини і Буковини, які створили Українську Національну Раду. Головою було обрано Євгена Петрушевича.
Українська національна рада оголосила про намір об’єднати всі західноукраїнські землі (Східку Галичину, Північну Буковину, Закарпаття) у єдину українську державу і зробити це мирним шляхом.
Тим часом польські політичні сили готувалися встановити свою владу у всій Галичині в тому числі в Східній. 28 жовтня 1918 р. у Кракові була створена Польська ліквідаційна комісія. Її представники повинні були 1 листопада прибути до Львова, щоб прийняти від австрійського намісника владу над Східною Галичиною.
Коли про плани Польської ліквідаційної комісії стало відомо у Львові, лідери Центрального військового комітету, який був утворений ще у вересні 1918 р. молодими українськими офіцерами, що вважали, що домогтися визнання Української держави мирним шляхом не вдасться (голова Дмитро Вітовський), вирішили підняти повстання.
Напередодні повстання група відомих галицьких діячів планувала зустрітися з намісником Галичини графом Гуйном з проханням підписати маніфест про передачу державної влади в Східній Галичині Українській Національній Раді. Але ця місія зазнала невдачі. Таким чином мирне рішення конфлікту стало неможливим.
В ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові з’єднання взяли під свій контроль всі головні пункти Львова, над Львівською Ратушею був піднятий блакитно-голубий національний прапор. Наступного дня вся Галичина опинилася в руках Української національної Ради. В цей же день представники австрійської влади у Львові погодилися на передачу влади Українській Національній Раді.
9 листопада 1918 р. Українська Національна Рада сформувала виконавчий орган (уряд) – Державний Секретаріат, який очолив Кость Левицький. Уряд складався із секретаріатів по військовим, внутрішнім, земельним, іноземним справам, по публічним роботам і віросповідання.
13 листопада 1918 р. Українська Національна Рада затвердила тимчасовий Основний закон про державну самостійність. Відповідно до цього закону за створеною Українською Державою закріплювалася назва – Західноукраїнська Народна Республіка. Тимчасовим Основним Законом визначалися кордони держави (Територія ЗУНР становила 70 тис. кв. км.), державний устрій, закріплялася державна незалежність. Були затверджені державний прапор і герб.
В цілому центральні органи опиралися на розгалужену і добре організовану систему місцевого самоуправління, яка користувалася авторитетом серед місцевого населення.
22 – 26 листопада відбулися вибори до Української Національної Ради.