5.2. Психологічні та соціальні проблеми соціальних мереж

Крім проблеми доступності інформації у соціальних мережах та безпеки користувачів, існують психологічні та соціальні проблеми соціальних мереж. Проблема роздвоєння особистості: чимало людей перестає розуміти, що віртуальне спілкування є лишень доповненням до повноцінного живого спілкування.  Причиною цього стало те, що є спокуслива можливість створити образ успішної, «просунутої» й модної людини.  У відвідувачів соціальних мереж часто відбувається втрата індивідуальності. Підміна «живого» спілкування призводить до втрати відчуття реальності і практики соціального спілкування. У живій розмові важко обмежитися смайлом чи безмежною кількістю дужечок.  Опираючись на сучасні дослідження в галузі Інтернет-спілкування, більше 70 % відвідувачів «контакту» прикрашає дійсний стан речей заради підтримки розмови. В особливо запущених випадках ці проблеми ведуть до роздвоєння особистості на рівні «псевдосвідомості». Цей термін часто застосовується психологами саме до віртуального спілкування: справжня свідомість людини знаходиться в реальному світі, а «псевдосвідомість» діє в межах акаунтів соціальних мереж. Якщо занадто захопитися подібною діяльністю, то справжня свідомість починає «розмиватися» і дії людини контролює саме «псевдосвідомість». Зазвичай у таких ситуаціях однієї особи в соціальних мережах стає мало і з’являються нові: іншого віку, статі, соціального статусу і т.п. Кінець-кінцем проблема соціальних мереж призводить до роздвоєння особистості.

Деякі психологи відзначають появу різновидів інтернет-залежності від соціальних мереж. Вважається, що коли людина приділяє соціальним мережам більше однієї години кожен день — це є ознакою емоційної залежності. Рекомендується замість тривалого взаємодії з ними присвятити свій вільний час справжньому живому спілкуванню з друзями та рідними, читанню книг, занять фізкультурою або, наприклад, вивчення іноземних мов.

Існує проблема культури спілкування в соціальних мережах. На жаль, в анкетах користувачів часто можна побачити ненормативну лексику, те ж саме відбувається і під час спілкування.

Важливими та поки що, на жаль, не вирішеними, є і проблеми моралі. Йде мова про наявність на сайтах порнографічних матеріалів та матеріалів, що пропагують насилля і жорстокість. Особливе занепокоєння викликає той факт, що значна кількість користувачів соціальними мережами-це діти і підлітки, які отримують вільний доступ до цих матеріалів в мережах, що може негативно вплинути на формування їх особистості. Крім того, в українських соціальних мережах можна зустріти відверто антиукраїнські матеріали.

5.3. Шляхи розвитку та поширення соціальних мереж

Питання щодо подальших шляхів розвитку соціальних мереж та їх перспектив є досить актуальним, зважаючи на той факт, що соціальні мережі займають вагоме місце в нашому житті сьогодні.

Одним із шляхів розвитку соціальних мереж є їх монетизація. Один з основних способів монетизації соціальних переж – продаж. Це викликано тим, що більшість соціальних мереж збиткова. Вони потребують великої кількості ресурсів для підтримання працездатності (персонал, сервери і центри зберігання даних, дорога розробка та інше), а їх прибутків часто на це не вистачає. Потрібні великі інвестиції. Ефективно реалізувати таку модель доволі складно, а витрати соціальних мереж великі. З цього виходить, що більшість проектів й досі лишаються збитковими, що ховає великий ризик. Адже збитковий бізнес рано чи пізно закривають. Таким чином ми отримуємо дві сторони однієї медалі: з однієї сторони – можливостей для монетизації і виходу на прибутковість є доволі багато, і це реально зробити, з іншої сторони – цей процес доволі складний, і на сьогодні небагато змогли втілити його у житті.

Платні сервіси - другий за популярністю спосіб монетизації соціальних мереж. Більшість мереж мають будь-які платні послуги, найчастіше, це недорогі способи для виділення користувачів або допомога у досягненні якої-небудь мети, наприклад, продажу чогось. Головне в цьому методі створити зручний механізм для продавців і покупців чого-небудь + популярність соціальної мережі, в результаті виходить постійний грошовий потік в касу соціальної мережі, при цьому соціальна мережа практично нічого не робить, правильний механізм все автоматизує. Вартість повинна бути невеликою і доступною майже всім юзерам мережі. Також дуже важливо, щоб послуги можна було легко сплатити. Звичайно, окремим пунктом треба виділити віртуальні товари. Найпоширенішими можна вважати подарунки. У багатьох соціальних мережах такі віртуальні предмети безкоштовні, але є й платні. Ідеальний варіант дати багато безкоштовних і частину унікальних платних подарунків. Тоді і користувачі не залишаться в образі, і соціальна мережа буде заробляти. Такі подарунки є, наприклад, у FaceBook. Однак продавати можна все, що завгодно, справа, скоріше, у фантазії.

Реклама – сама поширена модель монетизації в сучасних інтернет-проектах і особливо в соціальних мережах. Західні соціальні мережі, які йдуть на кілька кроків попереду наших, зараз активно використовують банерну рекламу для заробляння грошей на численних показах.

Не можна забувати і про такий потужний інструмент як спонсорство. У соціальних мережах є багато спільнот, кожну з яких можна спонсорувати. Це виражається в самих різних способах: від банальної оплати для розміщення логотипу до організації професійних або аматорських зустрічей за рахунок компанії-спонсора.

Ще одним дуже перспективним методом монетизації є продаж інформації. Особливо ефективно для великих мереж: їм можна масово продавати статистичну інформацію, проводити дослідження на замовлення, в тому числі кількісні маркетингові дослідження, торгувати доступом до вибраного контенту. Можна навіть продавати особисті дані (хоча цей спосіб викликає великі сумніви в силу своєї неетичності і незаконності, але якщо є попит, то рано чи пізно з'явиться пропозиція). Варіантів дуже багато, потрібно лише провести дослідження, яка інформація потрібна і скільки за неї готові платити люди і компанії.

Питання об’єднання акаунтів в соціальних мережах зазвичай хвилює всіх, окрім власників двох-трьох найпопулярніших мереж регіону. Насправді, навіть існує платформа Google Social Graph, яка має об’єднати акаунти користувачів в різних мережах, блогах і т.д. Але поки що цього не відбувається.

Варто задумаися про шляхи розвитку найпопулярніших в Україні соціальних мереж: «Однокласники», «Вконтакті ». Навряд чи шлях розвитку «Однокласників» або «Вконтакті» сильно зміниться в найближчі кілька років. Інтернет йде в регіони, про соціальні мережі пишуть доступні масам ЗМІ, про них говорять на радіо і знімають передачі на ТБ, навіть у кіно і книгах є згадки про них. Тому, аудиторія зростатиме, можливо, не так вибухово, як у центральних містах. Більш того, всередині мереж почне збільшуватися бажання учасників бути поміченими, що неминуче призведе до появи локальних зірок такого масштабу, що їх будуть впізнавати і на вулиці. На цьому мережі можуть зіграти, просуваючи і продюсуючи таких «талантів» на ТБ, в пресі і т.д., тим самим, просуваючи свій сервіс і роблячи його все більш популярним.

Що стосується приходу іноземних соціальних мереж, то це не загроза для лідерів. Судіть самі: вже півроку найпопулярніша соціальна мережа у світі – MySpace – має російську версію, але активність у її російськомовному сегменті настільки мала, що розглядати її як конкурента лідерам ринку найближчим часом безглуздо. Думаю, подібна ситуація спостерігатиметься і в україномовному інтернеті.

Цікаво поглянути на тенденцію відносин, що складаються у людини та соціальної мережі протягом довгого часу.

Для першого прикладу візьмемо мережі, що покликані згадати вас про своє минуле та своїх друзів – типу Однокласники, Classmates, та всі інші, їм подібні.

Перший етап у користувача дуже бурхливий – друзі/знайомі/новини розказують йому про "класний сайт, що знаходить однокласників". Він йде, реєструється (сам або за допомогою сторонніх осіб, значення не має) і зустрічає людей, з якими давно не бачився. Результат – захоплення, радість, неймовірні почуття, ностальгія і все таке. Людині подобається сайт, їй хочеться повертатись туди знову і знову, перевіряти, чи нема нових повідомлень або людей у мережі. Це підтверджено наочними спостереженнями.

Однак перший етап не може тривати вічно. Настає другий етап . Користувач з часом забуває про сайт. З усіма знайомими переговорив, про все проспілкувався, всіх можливих однокласників познаходив. Робити на сайті, особливо вузькоспеціалізованому, як «Однокласники» більше нема чого, і він забуває про нього.

Отже, вузькоспеціалізовані мережі, особливо типу «Однокласників», не мають чіткого майбутнього. Тому якщо вони не знайдуть впевненої бізнес-моделі розвитку, то на них чекає забуття. Звісно, вони можуть поповнюватись новими людьми, що завершили школу, але коли вся країна "переоднокласниться", то цих новеньких буде вкрай мало, у порівнянні з теперішніми мільйонами. В цьому плані мережі «Вконтакті», «Коннект»,  менш вразливі, бо в них є можливість підтримувати зацікавленість, хіба якщо не прийде на зміну щось нове.

Тепер звернемось до другої моделі соціального сайту – тематичного. Мережі такого типу – Хабрахабр, МойКруг, Хайвей, Автокадабра, TooDoo , навітьДомашнийПК, мають бльше шансів встояти перед апатією користувача.

Перший етап схожий до попередньої моделі: людина знайомиться з сайтом, і, якщо він її зацікавлює або вражає, то починаються активні дії. Користувач пише пости, проводить аналізи, заповнює резюме, пише новини, і так далі. Ця фаза є найактивнішою. Сайт швидко наповнюється контентом, що створюють його відвідувачі. Користувач веде боротьбу за уявні бали, карму чи рейтинг – в залежності від функціоналу соцмережі; інтегрується у спільноти, знаходить хороших знайомих. Але і це не триватиме вічно.

Другий етап  коли-небудь почнеться. Адже може статися так, що статтю автора, яку він спеціально готував годинами, не приймуть, замінусують, а в деяких випадках ще й відверто нахамлять (таких особистостей дуже багато на сайтах), у нього пробудиться апатія до дій. Користувач усвідомить, що все те, що він писав, всі ті рейтинги і бали лише уявні, і йому майже ніякої користі не принесли, крім трати часу. Адже рекламу на його матеріалах зробили собі власники сайту, і прибутки теж забрали вони. (Тут хочеться згадати Хайвей. За матеріали, які додає там журналіст, нараховуються реальні гроші. Хоч вони зовсім невеликі, це дуже розумний метод стимулювання користувачів) Цей факт спонукає до не-дій. Користувач перестане писати, може не зовсім, але вже менше, це залежатиме від ступені його "втягнутості".

В деяких випадках існує ще й третій етап . Він проявляєтсья у звичайній участі в роботі сайту – читанні, подекуди – коментуванні, тобто пасивній діяльності. Більше не буде такого ентузіазму, як на першому етапі.

Отже, саме завдяки третьому етапу тематичні соцмережі можуть мати краще майбутнє, ніж «Однокласники». Адже хороші теми ніколи не кінчаються, і читати, активно і не дуже спілкуватись на цікаву вам тему (ІТ, автомобілі, квіти, кіно і т.д.) можна дуже довго. Соцмережі у цьому випадку потроху замінюють тематичні форуми.

Дивлячись на це все через призму часу, розробники та автори подібних сайтів мають мати на увазі, що навіть найбільшу популярність можна з часом втратити, якщо не шукати нових напрямків розвитку. Ось такий сьогоднішній урок для соцмереж.

Висновки

Отже, соціальні мережі, як віртуальні суспільно-географічні утворення уже стали невід’ємною частиною життя багатьох людей, і цей процес триває. Хоч він і має в собі багато підводних каменів, про які говорилося вище, але вони мають численні позитивні сторони. Це можливість знайти цікаву інформацію, можливість постійно підтримувати зв’язок з близькими людьми, або з цікавими людьми, які знаходяться на значній відстані, можливість розширити свій кругозір. Соціальні мережі роблять світ тіснішим, зближуючи нас. І якщо підходити до спілкування в них розсудливо, то можна уникнути тих небезпек, які з ними пов’язані.