
- •Вікові зміни органів і систем
- •Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у новонароджених
- •Безумовні рефлекси новонароджених
- •Розвиток нервової системи у віковому аспекті
- •Формування рухової активності та психічних функцій у дітей
- •Геронтологічні зміни нервової системи
- •Судинні розлади головного мозку
- •Атеросклеротична енцефалопатія
- •Спінальні вікові зміни судинного походження
- •Паркінсонізм
- •Нервова система
- •Центральная нервная система (выделена красным цветом) полностью заключена внутри черепа и позвоночника.
- •Аналізатори
- •Аналізатори
- •Зоровий аналізатор
- •Рефракція ока
- •Зіничні рефлекси
- •Геронтологічні зміни зорового аналізатора
- •Слуховий аналізатор
- •Геронтологічні зміни слухового аналізатора
- •Вестибулярний аналізатор
- •Аналізатори смаку, нюху
- •Шкірна рецепція
- •Вища нервова діяльність
- •Вища нервова діяльність у період першого дитинства
- •Вища нервова діяльність у період другого дитинства
- •Вища нервова діяльність у підлітків
- •Вища нервова діяльність у людей похилого віку
- •Сон у різні вікові періоди життя людини
- •Виховання дітей дошкільного віку
- •Виховання дітей шкільного віку
- •Проблеми виховання в підлітковому віці
- •6.2. Зоровий аналізатор: будова, вікові особливості
Розвиток нервової системи у віковому аспекті
З віком маса головного мозку швидко збільшується, змінюється його топографічне положення, форма, кількість і розміри борозен і звивин кори великих півкуль. Особливо інтенсивно процес розвитку мозку відбувається на 1 -му році життя.
До 6 міс маса головного мозку збільшується в 2 рази, до 9 міс — у З рази, після 5—6 років швидкість нарощування маси головного мозку зменшується.
Повне диференціювання нервових клітин відбувається до 3 років, а у 8 років кора великого мозку відповідає за будовою корі дорослої людини. Але анатомічно і гістологічно мозкові структури дозрівають до 20 років. Мієлінізація нервової системи завершується в основному до 3—5 років. Однак і в старших дітей окремі волокна ще залишаються без мієлінової оболонки.
Зміни окружностей, довжини борозен великих півкуль, площі кори великого мозку змінюються залежно від віку людини (табл. 1).
Закінчується мієлінізація в 30—40 років. З розвитком кори великого мозку нейрони поступово мігрують у верхній шар великих півкуль, сіра речовина відмежовується від білої. Спочатку розвивається аксон, він видовжується, а потім розвиваються дендрити (збільшується їх кількість і розгалуженість). Удосконалюються контакти між відростками нервових клітин (синапси). З розвитком нервової системи відбуваються зміни хімічного складу головного мозку. Зменшується кількість води, збільшується вміст білків, нуклеїнових кислот, ліпопротеїнів. Ліпіди складають 50 % сухої речовини мозку. Кількість ліпідів білої речовини збільшується в 1 рік у 3 рази, а кількість цереброзидів — у 10 разів, кількість лецетину не змінюється порівняно з періодом новонародженості. З віком відбувається накопичення в мозковій тканині білкових речовин. Темп збільшення маси і розмірів спинного мозку менш інтенсивний, ніж головного. Шийне і поперекове стовщення стають помітними тільки в 3 роки. Подвоєння маси спинного мозку відбувається в 10 міс, потроєння — у 5 років. Довжина його збільшується в 10 років, але це збільшення менше, ніж збільшення самого хребта. Тому нижній кінець спинного мозку в цьому віці переміщується вгору і стає на рівні II поперекового хребця (у новонародженого — на рівні IV хребця). З віком збільшується загальна кількість спинномозкової рідини, нарощується її тиск. У нормі під час спинномозкової пункції в новонароджених рідина витікає окремими краплями, з віком рідина витікає швидше (20—40 крапель за 1 хв).
У новонароджених спинномозкова рідина ксантохромна, після 14-го дня стає прозорою. Зменшується вміст білка від 0,4—0,8 г/л у період ново народженості до 0,16—0,24 г/л у 6 міс. Змінюється цитоз клітин, їх зменшення відбувається до 6 міс. Ріст і дозрівання спинного мозку закінчується в 20 років. За цей час його маса збільшується у 8 разів.
Кровопостачання мозку в дітей краще, ніж у дорослих. Цим пояснюється велика капілярна сітка, яка розвивається після народження. Потреба мозку в кисні в новонароджених у 20 разів вища, ніж у дорослих. Однак відтік крові від головного мозку гірший. Тому мозкова тканина в дітей дуже чутлива до підвищення внутрішньочерепного тиску. Чим менший вік дитини, тим більша проникність гематоенцефалітного бар'єра.
Вегетативна нервова система, особливо її симпатичний відділ, формується відразу після народження, парасимпатична система дозріває пізніше. Мієлінізація блукаючого нерва відбувається тільки після 1 року життя. У зв'язку з посиленим розвитком на 1-му році життя кори великих півкуль, таламуса, гіпоталамуса відбувається зміна форм рефлекторної діяльності.
Протягом 1-го року після народження з'являються і розвиваються умовні рефлекси першої сигнальної системи (згідно з вченням І.П. Павло-ва). Наприкінці 1-го року починає формуватися функція другої сигнальної системи, яка в подальшому забезпечує розвиток мови і спілкування дитини.