
- •33.Тест Гольдфельда-Квандта для виявлення гетероскедастичності залишків.
- •34. Алгоритм Глейсера для перевірки гетероскедастичності залишків.
- •35.Перевірка наявності гетероскедастичності залишків на основі теста коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.
- •39. Алгоритм Дарбіна-Уотсона для виявлення автокореляції залишків першого порядку
- •Тест Дарбіна-Уотсона
- •40. Критерій фон Неймана для виявлення автокореляції залишків першого порядку.
- •1.Критерій фон Неймана
- •43. Метод перетворення вихідної інформації для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •44. Алгоритм методу Кочрена – Оркатта для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •45. Оцінювання параметрів моделі з автокорельованими залишками методом Дарбіна
- •55. Стаціонарні та нестаціонарні часові ряди. Основні характеристики часових рядів.
- •56.Ідентифікація системи одночасних рівнянь.
- •58.Ідентифікація системи одночасних рівнянь.
- •59. Непрямий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
- •60. Двокроковий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
- •31. Поняття гетероскедастичності залишків
- •49.Часовий ряд в загальному вигляді. Поняття тренду, сезонної, циклічної та випадкової компоненти. Основні етапи аналізу числових рядів.
- •51. Експоненціальне згладжування часового ряду.
- •50. Метод ковзної середньої для згладжування часового ряду
- •48. Автокореляція часового ряду, коефіцієнт автокореляці, автокореляційна функція.
- •36. Узагальнений метод найменших квадратів для моделі з гетероскедастичністю залишків.
- •42. Узагальнений метод найменших квадратів для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками.
- •41. Коефіцієнт автокореляції залишків першого порядку.
- •37. Зважений метод найменших квадратів.
- •38. Суть та наслідки автокореляції стохастичної складової.
- •46. Поняття часового лагу. Моделі з часовим лагом незалежних змінних.
42. Узагальнений метод найменших квадратів для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками.
Система
рівнянь для оцінки параметрів моделі
на основі методу Ейткена запишеться
так:
аб
‑ вектор оцінок параметрів
економетричної моделі;
‑ матриця незалежних змінних;
‑ матриця, транспонована до матриці
X;
‑ матриця, обернена до матриці
кореляції залишків;
‑ матриця, обернена до матриці V,
де
,
а
— залишкова дисперсія; Y
‑ вектор залежних змінних. Звідси
або
Отже, щоб оцінити параметри моделі на
основі методу Ейткена, треба сформувати
матрицю S
або
V.
Матриця S
має вигляд:
У
цій симетричній матриці
виражає коефіцієнт автокореляції s-го
порядку для залишків
.
Очевидно, що коефіцієнт автокореляції
нульового порядку дорівнює 1. Оскільки
коваріація залишків
при s > 2
часто наближається до нуля, то матриця,
обернена до матриці S,
матиме такий вигляд:
Таку
матрицю можна використовувати при
оцінюванні параметрів моделі з
автокорельованими залишками за методом
Ейткена. r.
де ut
— величина залишків у період
t;
ut–1
— величина залишків у період t – 1;
n
— число спостережень. Якщо
,
то
.
Зауважимо, що параметр r
(або
)
має зміщення. Тому, використовуючи
такий параметр для формування матриці
S,
необхідно скоригувати його на величину
зміщення
41. Коефіцієнт автокореляції залишків першого порядку.
Цей коефіцієнт виражає ступінь взаємозв’язку залишків кожного наступного значення з попереднім, а саме:
I ряд — ;
II
ряд —
.
Він обчислюється за формулою:
Коефіцієнт
може набувати значень в інтервалі
(–1;+1). Від’ємні значення його свідчать
про від’ємну автокореляцію, додатні
— про додатну. Значення, що містяться
в деякій критичній області біля нуля,
свідчать про відсутність автокореляції,
тобто стверджують нульову гіпотезу
про відсутність автокореляції
залишків. Оскільки ймовірнісний розподіл
встановити важко, то на практиці замість
обчислюють циклічний коефіцієнт
автокореляції
37. Зважений метод найменших квадратів.
Припустимо,
що гетероскедастичність має форму
Зазначимо, що така трансформація
еквівалентна застосуванню зваженого
методу найменших квадратів (ЗМНК), який
є особливим випадком узагальненого
методу найменших квадратів (УМНК). Суть
ЗМНК полягає в мінімізації зваженої
суми квадратичних відхилень:
Зазначимо
також, що ЗМНК, застосований до початкової
моделі, дає такі самі результати, що й
МНК, застосований до трансформованої
моделі.
38. Суть та наслідки автокореляції стохастичної складової.
Автокореляція залишків – коли дисперсія залишків є сталою, але спостерігається їх коваріація. Якщо існує кореляція між послідовними значеннями деякої пояснювальної змінної, то буде спостерігатись і кореляція послідовних значень залишків. Ще це може означати, що необхідно ввести до моделі нову незалежну змінну.
У загальному випадку ми вводимо до моделі лише деякі з істотними змінних, а вплив змінних, яких виключено з моделі, має позначитися на зміні залишків. Існування кореляції між послідовними значеннями виключеної з розгляду змінної не обов‘язково має викликати відповідну кореляцію залишків, бо вплив різних змінних може взаємно погашати. Якщо кореляція послідовних значень виключених з моделі змінних спостерігається, то загроза виникнення автокореляції залишків стає реальністю.
Якщо знехтувати автокореляцією залишків і оцінити параметри моделі 1МНК, то дійдемо таких трьох наслідків:
1. Оцінки параметрів моделі можуть бути незміщеними, але неефективними, тобто вибіркові дисперсії вектора оцінок можуть бути невиправдано великими.
2. Оскільки вибіркові дисперсії обчислюються не за уточненими формулами, то статистичні критерії t- і F-cтатистики, які знайдено для лінійної моделі, практично не можуть бути використані в дисперсійному аналізі.
3. Неефективність оцінок параметрів економетричної моделі призводить, як правило, до неефективних прогнозів, тобто прогнозів з дуже великою вибірковою дисперсією.