- •33.Тест Гольдфельда-Квандта для виявлення гетероскедастичності залишків.
- •34. Алгоритм Глейсера для перевірки гетероскедастичності залишків.
- •35.Перевірка наявності гетероскедастичності залишків на основі теста коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.
- •39. Алгоритм Дарбіна-Уотсона для виявлення автокореляції залишків першого порядку
- •Тест Дарбіна-Уотсона
- •40. Критерій фон Неймана для виявлення автокореляції залишків першого порядку.
- •1.Критерій фон Неймана
- •43. Метод перетворення вихідної інформації для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •44. Алгоритм методу Кочрена – Оркатта для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •45. Оцінювання параметрів моделі з автокорельованими залишками методом Дарбіна
- •55. Стаціонарні та нестаціонарні часові ряди. Основні характеристики часових рядів.
- •56.Ідентифікація системи одночасних рівнянь.
- •58.Ідентифікація системи одночасних рівнянь.
- •59. Непрямий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
- •60. Двокроковий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
- •31. Поняття гетероскедастичності залишків
- •49.Часовий ряд в загальному вигляді. Поняття тренду, сезонної, циклічної та випадкової компоненти. Основні етапи аналізу числових рядів.
- •51. Експоненціальне згладжування часового ряду.
- •50. Метод ковзної середньої для згладжування часового ряду
- •48. Автокореляція часового ряду, коефіцієнт автокореляці, автокореляційна функція.
- •36. Узагальнений метод найменших квадратів для моделі з гетероскедастичністю залишків.
- •42. Узагальнений метод найменших квадратів для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками.
- •41. Коефіцієнт автокореляції залишків першого порядку.
- •37. Зважений метод найменших квадратів.
- •38. Суть та наслідки автокореляції стохастичної складової.
- •46. Поняття часового лагу. Моделі з часовим лагом незалежних змінних.
58.Ідентифікація системи одночасних рівнянь.
Якщо лінійна комбінація рівнянь структурної форми не може привести до рівняння, що має ті самі змінні, що й деяке рівняння в структурній формі, то модель буде ідентифікованою. Необхідна умова ідентифікації системи – справедливість нерівності для кожного рівняння моделі - 1 m - де - кількість ендогенних змінних, які входять в s-те рівняння структурної форми, m – загальна кількість екзогенних змінних моделі, – кількість екзогенних змінних, які входять в s-те рівняння структурної форми моделі. Якщо для всіх рівнянь моделі співвідношення виконується як рівність, то система рівнянь є точно ідентифікованою. Якщо для всіх рівнянь моделі співвідношення виконується як нерівність, то система рівнянь є над ідентифікованою. Якщо для всіх рівнянь моделі співвідношення не виконується, то система рівнянь є не ідентифікованою.
59. Непрямий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
Непрямий метод найменших квадратів дає обґрунтовану оцінку параметрів рівнянь структурної форми моделі, але вона має зміщення в бік заниження її рівня. Цей метод застосовується тільки за деяких спеціальних умов, а саме - точної ідентифікованості рівнянь структурної форми. Алгоритм непрямого методу найменших квадратів такий: 1) Перевіряється умова ідентифікованості для кожного рівняння структурної форми моделі. Якщо кожне рівняння точно ідентифіковане, то переходимо до кроку 2. 2) Кожне рівняння структурної форми розв’язується відносно однієї з k ендогенних змінних моделі, у результаті приходимо до зведеної форми моделі. 3) Застосовуючи 1МНК, визначається оцінка параметрів окремо для кожного рівняння зведеної форми. 4) Розраховується оцінка параметрів рівнянь структурної форми за допомогою співвідношення AR=-B, де A і B – параметри структурних рівнянь, а R – матриця оцінок і параметрів зведеної форми.
60. Двокроковий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
Якщо рівняння структурної форми моделі надідентифіковані, то непрямий метод найменших квадратів застоувати не можна, а користуватись 1МНК недоцільно, тому використовують двокроковий метод найменших квадратів. Суть методу полягає в тому, щоб «очистити» поточні ендогенні змінні від стохастичної складової, бо вони пов’язані із залишками . Алгоритм двокрокового методу найменших квадратів (2МНК) є таким: 1Крок: Перевіряється кожне рівняння моделі на ідентифікованість. Якщо рівняння над ідентифіковані, то для оцінювання параметрів кожного з них можна використати оператор оцінювання. 2 Крок: Знаходження добутку матриць поточних ендогенних змінних, які містяться у правій частині моделі, на всіх екзогенних змінних моделі. 3 Крок: Обчислення матриці і знаходження оберненої. 4 Крок: Визначення добутку матриць всіх екзогенних і ендогенних змінних у правій частині моделі, тобто 5 Крок: Знаходження добутку матриць, що здобуті на кроках 2-4. 6 Крок: Визначення добутку матриць ендогенних змінних у правій частині моделі і екзогенних змінних, які внесені до даного рівняння. 7 Крок: Знаходження добутку матриць екзогенних змінних, які входять в дане рівняння, і ендогенних змінних правої частини системи рівнянь. 8 Крок: Визначення добутку матриць екзогенних змінних даного рівняння. 9 Крок:Знаходження матриці, оберненої до блочної. 10 Крок:Визначення добутку матриць-матриці всіх екзогенних змінних моделі і вектора ендогенної змінної лівої частини рівняння. 11 Крок:Визначення оцінок параметрів моделі. 12 Крок:Обчислення s-ї ендогенної змінної. 13 Крок: Обчислення вектора залишків в s-му рівнянні. 14 Крок: Визначення дисперсії залишків для кожного рівняння. 15 Крок:Знаходження матриці коваріацій для параметрів кожного рівняння. 16 Крок: Знаходження стандартної похибки параметрів і визначення інтервалів довіри.