- •33.Тест Гольдфельда-Квандта для виявлення гетероскедастичності залишків.
- •34. Алгоритм Глейсера для перевірки гетероскедастичності залишків.
- •35.Перевірка наявності гетероскедастичності залишків на основі теста коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.
- •39. Алгоритм Дарбіна-Уотсона для виявлення автокореляції залишків першого порядку
- •Тест Дарбіна-Уотсона
- •40. Критерій фон Неймана для виявлення автокореляції залишків першого порядку.
- •1.Критерій фон Неймана
- •43. Метод перетворення вихідної інформації для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •44. Алгоритм методу Кочрена – Оркатта для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •45. Оцінювання параметрів моделі з автокорельованими залишками методом Дарбіна
- •55. Стаціонарні та нестаціонарні часові ряди. Основні характеристики часових рядів.
- •56.Ідентифікація системи одночасних рівнянь.
- •58.Ідентифікація системи одночасних рівнянь.
- •59. Непрямий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
- •60. Двокроковий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
- •31. Поняття гетероскедастичності залишків
- •49.Часовий ряд в загальному вигляді. Поняття тренду, сезонної, циклічної та випадкової компоненти. Основні етапи аналізу числових рядів.
- •51. Експоненціальне згладжування часового ряду.
- •50. Метод ковзної середньої для згладжування часового ряду
- •48. Автокореляція часового ряду, коефіцієнт автокореляці, автокореляційна функція.
- •36. Узагальнений метод найменших квадратів для моделі з гетероскедастичністю залишків.
- •42. Узагальнений метод найменших квадратів для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками.
- •41. Коефіцієнт автокореляції залишків першого порядку.
- •37. Зважений метод найменших квадратів.
- •38. Суть та наслідки автокореляції стохастичної складової.
- •46. Поняття часового лагу. Моделі з часовим лагом незалежних змінних.
50. Метод ковзної середньої для згладжування часового ряду
Метод ковзної середньої —«moving average»). Цей метод є одним із найпростіших методів вирізнення тренду. Згладжування за допомогою ковзної середньої ґрунтоване на тому, що в середніх величинах взаємно гасяться випадкові відхилення. Саме зменшення випадкового розкиду (дисперсії) якраз і означає згладжування відповідної траєкторії. Згладжування за допомогою ковзної середньої відбувається так. Початкові рівні часового ряду замінюють його середніми (згладженими) величинами, розрахованими для певної кількості рівнів ряду. Одержані значення стосуються середини обраного інтервалу. Потім інтервал зсувають на одне спостереження, і розрахунок повторюють. Інтервали визначення середньої весь час є однаковими. Таким чином, у кожному інтервалі згладжена середня оцінює середню точку цього інтервалу. В процесі згладжування часового ряду ковзною середньою участь у розрахунках беруть усі рівні ряду. Чим ширший інтервал ковзання, тим гладшим виглядає тренд. Кількість даних, які входять до інтервалу, називають порядком ковзної середньої. Наприклад, якщо в інтервал згладжування входять т значень часового ряду, то ми маємо ковзну середню т-го порядку, що записується як MA(m).
48. Автокореляція часового ряду, коефіцієнт автокореляці, автокореляційна функція.
Він виражає ступінь взаємозв’язку рядів:
I
ряд —
,
;
II
ряд —
,
.
Циклічний коефіцієнт обчислюється за формулою:
Для
досить довгих рядів вплив циклічних
членів на величину коефіцієнта
незначний, тому можна вважати, що
ймовірнісний розподіл
наближається до розподілу
.
Якщо останній член ряду дорівнює
першому, тобто
u1 = un,
то нециклічний коефіцієнт автокореляції
дорівнює
На
практиці часто замість обчислюють
36. Узагальнений метод найменших квадратів для моделі з гетероскедастичністю залишків.
Щоб
оцінити параметри моделі на основі
інформації, коли існує гетероскедастичність
і коли дисперсія залишків визначаються
,
потрібно визначити матрицю S.
Звідси
в матриці
значення
обчислюються користуючись такими
гіпотезами:
1)
,
тобто дисперсія залишків пропорційна
до зміни пояснювальної змінної
.
Для першої гіпотези:
;
2)
,
тобто зміна дисперсії пропорційна до
зміни квадрата пояснювальної змінної
.
Для другої гіпотези:
;
3)
дисперсія
залишків пропорційна до зміни квадрата
розрахункових залишків за модулем. Для
третьої гіпотези:
Оскільки матриця
‑ симетрична і додатно визначена,
то при
матриця
має такий вигляд:
тоді
і
.
Позначивши
.Тоді
модель матиме вигляд
.
Отже,
,
модель задовольняє умови, коли параметри
можна оцінити на основі 1МНК. Оцінка
параметрів моделі за 1МНК
Дисперсійно-коваріаційна
матриця
Дисперсія залишків
