- •33.Тест Гольдфельда-Квандта для виявлення гетероскедастичності залишків.
- •34. Алгоритм Глейсера для перевірки гетероскедастичності залишків.
- •35.Перевірка наявності гетероскедастичності залишків на основі теста коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.
- •39. Алгоритм Дарбіна-Уотсона для виявлення автокореляції залишків першого порядку
- •Тест Дарбіна-Уотсона
- •40. Критерій фон Неймана для виявлення автокореляції залишків першого порядку.
- •1.Критерій фон Неймана
- •43. Метод перетворення вихідної інформації для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •44. Алгоритм методу Кочрена – Оркатта для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •45. Оцінювання параметрів моделі з автокорельованими залишками методом Дарбіна
- •55. Стаціонарні та нестаціонарні часові ряди. Основні характеристики часових рядів.
- •56.Ідентифікація системи одночасних рівнянь.
- •58.Ідентифікація системи одночасних рівнянь.
- •59. Непрямий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
- •60. Двокроковий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
- •31. Поняття гетероскедастичності залишків
- •49.Часовий ряд в загальному вигляді. Поняття тренду, сезонної, циклічної та випадкової компоненти. Основні етапи аналізу числових рядів.
- •51. Експоненціальне згладжування часового ряду.
- •50. Метод ковзної середньої для згладжування часового ряду
- •48. Автокореляція часового ряду, коефіцієнт автокореляці, автокореляційна функція.
- •36. Узагальнений метод найменших квадратів для моделі з гетероскедастичністю залишків.
- •42. Узагальнений метод найменших квадратів для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками.
- •41. Коефіцієнт автокореляції залишків першого порядку.
- •37. Зважений метод найменших квадратів.
- •38. Суть та наслідки автокореляції стохастичної складової.
- •46. Поняття часового лагу. Моделі з часовим лагом незалежних змінних.
58.Ідентифікація системи одночасних рівнянь.
Якщо
лінійна комбінація рівнянь структурної
форми не може привести до рівняння, що
має ті самі змінні, що й деяке рівняння
в структурній формі, то модель буде
ідентифікованою. Необхідна умова
ідентифікації системи – справедливість
нерівності для кожного рівняння моделі
- 1
m
-
де
-
кількість ендогенних змінних, які
входять в s-те
рівняння структурної форми, m
– загальна кількість екзогенних змінних
моделі,
– кількість екзогенних змінних, які
входять в s-те
рівняння структурної форми моделі.
Якщо для всіх рівнянь моделі співвідношення
виконується як рівність, то система
рівнянь є точно ідентифікованою. Якщо
для всіх рівнянь моделі співвідношення
виконується як нерівність, то система
рівнянь є над ідентифікованою. Якщо
для всіх рівнянь моделі співвідношення
не виконується, то система рівнянь є
не ідентифікованою.
59. Непрямий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
Непрямий метод найменших квадратів дає обґрунтовану оцінку параметрів рівнянь структурної форми моделі, але вона має зміщення в бік заниження її рівня. Цей метод застосовується тільки за деяких спеціальних умов, а саме - точної ідентифікованості рівнянь структурної форми. Алгоритм непрямого методу найменших квадратів такий: 1) Перевіряється умова ідентифікованості для кожного рівняння структурної форми моделі. Якщо кожне рівняння точно ідентифіковане, то переходимо до кроку 2. 2) Кожне рівняння структурної форми розв’язується відносно однієї з k ендогенних змінних моделі, у результаті приходимо до зведеної форми моделі. 3) Застосовуючи 1МНК, визначається оцінка параметрів окремо для кожного рівняння зведеної форми. 4) Розраховується оцінка параметрів рівнянь структурної форми за допомогою співвідношення AR=-B, де A і B – параметри структурних рівнянь, а R – матриця оцінок і параметрів зведеної форми.
60. Двокроковий метод найменших квадратів для оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
Якщо
рівняння структурної форми моделі
надідентифіковані, то непрямий метод
найменших квадратів застоувати не
можна, а користуватись 1МНК недоцільно,
тому використовують двокроковий метод
найменших квадратів. Суть методу полягає
в тому, щоб «очистити» поточні ендогенні
змінні
від стохастичної складової, бо вони
пов’язані із залишками
.
Алгоритм двокрокового методу найменших
квадратів (2МНК) є таким: 1Крок:
Перевіряється
кожне рівняння моделі на ідентифікованість.
Якщо рівняння над ідентифіковані, то
для оцінювання параметрів кожного з
них можна використати оператор
оцінювання. 2
Крок:
Знаходження добутку матриць поточних
ендогенних змінних, які містяться у
правій частині моделі, на всіх екзогенних
змінних моделі. 3
Крок:
Обчислення матриці
і знаходження оберненої. 4
Крок:
Визначення добутку матриць всіх
екзогенних і ендогенних змінних у
правій частині моделі, тобто
5
Крок:
Знаходження добутку матриць, що здобуті
на кроках 2-4. 6
Крок:
Визначення добутку матриць ендогенних
змінних у правій частині моделі і
екзогенних змінних, які внесені до
даного рівняння. 7
Крок: Знаходження
добутку матриць екзогенних змінних,
які входять в дане рівняння, і ендогенних
змінних правої частини системи рівнянь.
8
Крок:
Визначення добутку матриць екзогенних
змінних даного рівняння.
9 Крок:Знаходження
матриці, оберненої до блочної.
10 Крок:Визначення
добутку матриць-матриці всіх екзогенних
змінних моделі і вектора ендогенної
змінної лівої частини рівняння.
11 Крок:Визначення
оцінок параметрів моделі.
12 Крок:Обчислення
s-ї
ендогенної змінної. 13
Крок: Обчислення
вектора залишків в s-му
рівнянні.
14 Крок: Визначення
дисперсії залишків для кожного рівняння.
15
Крок:Знаходження
матриці коваріацій для параметрів
кожного рівняння.
16 Крок: Знаходження
стандартної похибки параметрів і
визначення інтервалів довіри.
