Робота з графічними об'єктами У документах Microsoft Word можна використовувати два типи графічних об'єктів: малюнки і зображення.  Малюнки — об'єкти векторної природи (лінії, прямі і криві, геометричні фігури, стандартні і нестандартні). Найпростіші засоби для їхнього створення є в самому текстовому процесорі. Зображення — растрові об'єкти. Текстовий процесор не має засобів для їхнього створення, тому вони вставляються як зовнішні об'єкти з файлу, підготовленого іншими засобами (графічним редактором, за допомогою сканера, цифрової камери, графічного планшета). Малюнки вставлені в документ можна редагувати безпосередньо на місці. Зображення вставляють у документ методом зв'язування або впровадження. Їхнє редагування засобами текстового процесора можливо, але тільки в обмежених межах. Робота з малюнками. Панель малювання. Створення і редагування малюнків. Для роботи з векторними малюнками служить панель інструментів Рисование (Вид > Панель инструментов > Рисование. Основним засобом цієї панелі, призначеним для створення найпростіших об'єктів, є список, що розкривається, Автофигуры. У його категоріях представлені заготовки для створення ліній, прямих і кривих, найпростіших геометричних фігур, фігурних стрілок і виносних ліній, креслярських елементів для блок-схем і функціональних схем та інше. При створенні і редагуванні векторних об'єктів використовують наступні прийоми і засоби. 1. Векторні об'єкти створюють шляхом їхнього вибору з категорій списку Автофигуры. 2. Їх розмір редагують шляхом перетаскування маркерів виділеного об'єкта в полі документу. 3. Зручним засобом, що спрощує створення геометричних фігур, є допоміжна координатна сітка. Командою Действие > Сетка відкривають діалогове вікно Привязка к сетке. У ньому задають крок сітки і спосіб відображення горизонтальних і вертикальних ліній. Прапорець Привязать к сетке забезпечує точне розміщення вузлових точок фігур у вузлах координатної сітки. Він зручний, якщо створюються прості (переважно прямолінійні) геометричні фігури. При редагуванні готових фігур прив'язка до вузлів сітки може створювати незручності — у цьому випадку її відключають або виконують переміщення об'єктів при натиснутій клавіші ALT. 4. Товщина контурної лінії і колір заливання об'єкта відносяться до властивостей об'єкта. Усі властивості об'єктів можна редагувати в діалоговому вікні Формат автофигуры, що відкривають командою Формат > Автофигура, або через контекстне меню об'єкта, чи подвійним натисненням мишки на самому об'єкті. Зокрема, для керування товщиною і формою контурних ліній, а також параметрами заливання служать елементи керування вкладки Цвета и линии даного діалогового вікна. 5. Поворотом об'єкта можна керувати дискретно і безупинно. Для довільного повороту фігури використовують кнопку Свободное вращение на панелі інструментів Рисование. Для повороту на фіксований кут значення кута вводять у поле лічильника Поворот на вкладці Размер діалогового вікна Формат автофигуры. 6. Взаємодія мальованого об'єкта з навколишнім текстом може бути досить складним. Так, наприклад, текст може обтікати малюнок за заданою схемою, але він може лежати і поверх малюнка, і під ним. Вибір методу взаємодії малюнка з текстом виконують на вкладці Положение в діалоговому вікні Формат автофигуры.

47. Копіювання і переміщення даних

Microsoft Excel дозволяє переміщувати і копіювати вміст вічок. Для цього використовується буфер проміжного збереження інформації Clipboard, що дозволяє переміщувати дані як у межах таблиці, так і в інші Windows-програми.

Для копіювання необхідно:

      виділити групу вічок, вміст яких слід скопіювати;

      викликати команду Копировать меню Правка або натиснути кнопку    (навколо групи вічок з'явиться пунктирна лінія, яка вказує, що фрагмент скопійовано у буфер);

      виділити групу вічок, в які слід уставити дані;

      викликати команду Вставить меню Правка або натиснути кнопку  . 

Фрагмент із буферу скопіюється в зазначене місце

При копіюванні вічок, що містять формули з відносними посиланнями, координати вічок аргументів змінюються автоматично. Наприклад, при копіюванні формули =А1+А2з вічка А3 у вічко В3 її вміст зміниться на =В1+В2 , тобто ця формула як і раніше обчислює суму двох вічок ліворуч від вічка з формулою. При копіюванні вічок, що містять формули з абсолютними посиланнями, адреси вічок-аргументів не змінюються. 

Для переміщення вмісту вічок необхідно

      виділити групу вічок, вміст яких потрібно перемістити;

 викликати команду Вырезать меню Правка або натиснути кнопку на    (навколо групи вічок з'явиться пунктирна лінія, яка позначає, що фрагмент переміщений у буфер)

   виділити верхнє ліве вічко в області, в якій необхідно уставити фрагмент;

    викликати команду Вставить меню Правка або натиснути кнопку  Фрагмент із буферу буде уставлений у зазначене місце.

При переміщенні вічок, що містять формули, координати вічок аргументів не змінюються. Наприклад, при переміщенні формули =А1+А2 з вічка А3 у вічко В3 формула залишиться =А1+А2.

Натискання правою клавішею миші на будь-якому об'єкті таблиці викликає контекстне меню, що містить команди, для обробки даного об'єкта (мал.16 ).

Буфер обміну

У Microsoft Excel 2000 існує буфер обміну на 12 вічок, за допомогою якого можна копіювати фрагменти таблиці не тільки у межах Excel   але й в інші додатки, наприклад, уMicrosoft Word. Для виведення панел і буферу обміну   (мал.. 17 ) необхідно у меню Вид вибрати - Панели инструментов , потім - Буфер обмена . Для копіювання фрагменту у буфер його необхідно виділити та клацнути по кнопці  . Для вставлення фрагменту з буферу необхідно клацнути по значку фрагменту. Наприклад, якщо фрагмент скопійовано з Microsoft Excel, то він буде мати значок  . Для вставлення усіх фрагментів із буферу одночасно використовується кнопка  . Для очищення буферу слід клацнути кнопку . При копіюванні двох фрагментів підряд панель Буфер обмена з ' являється автоматично.

Захист від змін.

Захист паролем на рівні файлу книги за допомогою складного методу шифрування (який є типовим засобом захисту вмісту файлу) допомагає запобігти несанкціонованому доступу до книги. Пароль можна установити на вкладці Безпека діалогового вікна Параметри (менюСервіс, команда Параметри). Можна вказати два окремі паролі для нижченаведених дій.

• Відкриття та перегляд файлу.     Цей пароль шифрується та служить для захисту даних від несанкціонованого доступу.

• Внесення змін до файлу.     Цей пароль не шифрується та має на меті лише надання певним користувачам дозволу редагувати дані книги та зберігати внесені зміни у файлі.

• Якщо установити прапорець рекомендувати доступ лише для читанняна вкладці Безпека діалогового вікна Параметри (меню Сервіс, командаПараметри), користувачі, відкриваючи файл, отримуватимуть пораду відкрити його лише для читання. Проте користувачам не забороняється відкривати файл для читання та запису, таким чином вони можуть вносити до нього зміни та зберігати їх.

• Коли на аркуш установлюють захист, за замовчуванням усі клітинки на цьому аркуші блокуються, і внести зміни до них стає неможливо. Наприклад, користувачі втрачають можливість вводити, змінювати, видаляти або форматувати дані в заблокованій клітинці. Проте, установлюючи захист, можна вказати, які саме елементи аркуша користувачам буде дозволено змінювати.

• Щоб захистити аркуш, виберіть у меню Сервіс команду Захист, а потімЗахистити аркуш. Прапорці в діалоговому вікні, яке з'явиться, дають змогу керувати доступом до окремих елементів аркуша або діаграми

Обчислення в Excel. Мета: Ознайомитися із загальними правилами підготовки таблиць. Одержати навички роботи з функціями. Навчитися працювати із діапазоном комірок і використовувати у формулах імен комірок. Теоретичні відомості: Адреси комірок і блоків комірок. Адреса комірок складається з позначення стовпця і номера рядка. Стовпці нумеруються латинськими літерами (від А до I V), тобто їх є 255. Рядки нумеруються цифрами (від 1 до 65536). Таким чином кожен робочий лист має приблизно 6 мільйонів комірок. Перетин стовпця і рядка утворює комірку, яка має свою унікальну назву (Адреса). Адреса комірок складається із номера стовпця і рядка (Наприклад А2, В4). Таку адресу називають відносною. Також звертатися до комірки можна за допомогою клавіатури для цього потрібно набрати із клавіатури адресу комірки. Види адресації і посилань. У Excel є посилання двох типів: «А» (за замовчуванням) і «R1C1» (нумеруються як стовпці так і рядки). Вибирають тип посилань перемикачем «Стиль посилань» на «закладці основні вікна параметри», що знаходяться у меню «Сервіс». Якщо посилання на комірку не повинне змінюватися при копіюванні, то виконується абсолютна адресація комірок. Абсолютне посилання створюється з відносною вставкою символу «$» перед позначенням рядка і стовпця. Наприклад $А$1 і $Е$3 – абсолютна адресація комірок А1 і Е3. Використання функцій. Функції – це програми, що за готовими формулами реалізують обчислення аргументів. Програма Excel є понад 400 стандартних функцій: тематичні (sin, ABS, ln, cos, КОРІНЬ, МОПЕРЕДБ, СУММ і т .д.) - Статистичні (Максимум, мінімум, СРЗНАЧ, ТЕНДЕНЦІЯ і т.д.) - Логічні (Істина, не істина, якщо, або і т.д.) - Фінансові (БЗ, ПЗ, НПЗ і т.д.) - Перевірка (Тип, помилка, комірка, інформація і т.д.) - Дати і часу (Рік, день, година і т.д.) - Текстові (Значення, Текст і т.д.) Вводити функцію у формулу можна так: - Виділити комірку і викликати команду Вставка/ Функція. - Натиснути кнопку «змінити формулу» панелі інструментів Стандартна. - Натиснути кнопку «вставити функцію»

48.

Введення прогресій У Excel є можливість створювати послідовність з зростаючих або відбувають за арифметичним або геометричному закону чисел, дат і т.д. Для створенняпрогресій потрібно - ввести значення першого елемента прогресії у клітинку - Виділити блок комірок, який повинні будуть зайняти члени прогресії - Виконати команду Меню - Виправлення - Заповнити - Прогресія - в діалоговому вікні Прогресія вказати тип і параметри формованоїпослідовності значень.