30. Якщо раніше на людину і інші живі організми робили вплив тільки природні електромагнітні поля, то в даний час до них додався вплив електромагнітних полів штучного походження.

Отже, необхідно розрізняти магнітні і електромагнітні поля природного і штучного походження.

Природні магнітні поля - це постійне магнітне поле Землі і геомагнітні варіації, що виникають при взаємодії міжпланетного середовища з магнітним полем Землі.

Основними природними електромагнітними полями є: атмосферна електрика, постійне магнітне поле Землі і геомагнітні варіації, що виникають, як наголошувалося вище, при взаємодії земного магнітного поля з міжпланетним середовищем.

Постійне магнітне поле генерується струмами, поточними на глибинах набагато нижче за земну кору. Величина його коливається на земній поверхні від 35мкТл - на екваторі, до 65мкТл - поблизу полюсів. В середньому вважається, що інтенсивність полий, які нас оточують, мають частоту менш 300Гц (~50мкТл) і вони є слабкими. У екологічному аспекті немає необхідності розглядати весь електромагнітний спектр від 0 до 1020Гц, тим більше що основні складові електромагнітного забруднення знаходяться в украй низькому діапазоні (КНЧ: 10-300Гц) і особливо в ультранизькому (УНЧ: 0-10Гц) діапазоні (Н. Г. Птицина і ін., 1998).

В цих частотних діапазонах електричну і магнітну складові можна розглядати незалежно. Але відомо, що саме магнітна, а не електрична складова електромагнітних полів робить вплив на живий організм, оскільки магнітне поле може вільно проникати в тканину. До цього слід додати, що сонячна активність і пов’язані з нею обурення міжпланетного середовища генерує магнітні поля загальнийпланетарного масштабу, що змінюються в часі, головним чином в УНЧ-діапазоні. Пульсації геомагнітного поля в частотній області 0,001-10Гц часто спостерігається по всій земній кулі з амплітудами 0,1-100нТл. У магнітосфері, де плазма сонячного вітру постійно її обтікає і обмежує геомагнітне поле, відбуваються геомагнітні бурі. Останні виникають в результаті приходу на Землю високочастотного потоку сонячної плазми, що генерується нестаціонарними процесами на Сонці, і пов’язаною з ним ударною хвилею.

При геомагнітних бурях варіації поля збільшуються в декілька тисяч разів. Так, під час бурі 3 березня 1989 року на станції Ла Аквіла (42°с.ш.) варіації поля були вище за фонові значення в 10 тис. разів для постійних пульсацій і в 3-5 тис. разів - для непостійних. Але як пізніше буде показано, не всі геомагнітні бурі однозначно впливають на здоров’ї людини.

Штучні , або техногенні магнітні бурі - електромагнітні поля різного характеру по частотному діапазону і по рівню інтенсивності, що генеруються технічними пристроями на заводах, транспортних системах, в установах, будинках і т.д.

31. Електромагнітна індукція — виникнення електрорушійної сили у провіднику, що перебуває у змінному магнітному полі.

Явище електромагнітої індукції відкрив у 1831 році Майкл Фарадей. До того було відомо, що електричний струм у провіднику створює магнітне поле. Однак оберненого явища не спостерігалося. Постійне магнітне поле не створює електричного струму. Фарадей встановив, що струм виникає при зміні магнітного поля. Якщо підносити й віддаляти до рамки з провідного матеріалу постійний магніт, то стрілка підключеного до рамки вольтметра відхилятиметься, детектуючи електричний струм. Ще краще це явище проявляється, якщо вставляти (виймати) магнітне осердя в котушку з намотаним провідником.

32. Фарадей становив кількісний закон електромагнітної індукуції, описавши його рівнянням:

де

— електрорушійна сила (ЕРС), яка виникає в котушці, що перебуває у змінному магнтіному полі, у вольтах

N — кількість витків у котушці

Φ — магнітний потік у веберах

Якщо в провіднику виникає електрорушійна сила, то відповідно, індукований в ньому струм буде визначатися за законом Ома формулою

де R - опір провідника. Такий струм називається індукційним струмом.

Закони Фарадея (рос. законы Фарадея; англ. Faraday's laws of electrolysis; нім. Faradaysches Gesetze n pl – основні закони електролізу. Встановлюють взаємозв’язок між кількістю електрики, яка проходить через електропровідний розчин (електроліт), і кількістю речовини, яка виділяється на електродах.

Перший закон: маса m речовини, яка виділилась на електроді під час проходження електричного струму, прямо пропорційна значенню q електричного заряду, пропущеного через електроліт,

де k – електрохімічний еквівалент речовини.

Другий закон: електрохімічні еквіваленти елементів прямо пропорційні їх хімічним еквівалентам.

де A - атомна маса речовини, ν - заряд її йона, F - число Фарадея. Частка A/ν називається хімічним еквівалентом

6