1.Свідомість є властивість високоорганізованої матерії;

2.свідомість матеріальна;

3.свідомість людини — це прояв світового духу;

4.свідомість нерозривна зв'язано з матерією;

5.свідомість може існувати до і незалежно від матерії.

343. Об’єкт пізнання:

1. передує суб’єкту та визначає його;

2. є похідним від суб’єкта;

3. є невід’ємним від суб’єкта, оскільки вони постають сторонами єдиного процесу пізнання;

4. постає частиною суб’єкта пізнання.

344. На яких принципах та ідеях базується ортодоксальна середньовічна гносеологія?

1. фідеїзму;

2. “божественного одкровення”;

3. пошуку істини через досвід та розум;

4. на переконанні в тому, що раціональне пізнання лише віддаляє від істини, оскільки істини об’єктивної взагалі не існує;

5. пізнання істини з опорою на досвід неможливе, оскільки породжує суб’єктивізм та релятивізм у поглядах на світ;

6. людський інтелект (розум) може бути корисним у пізнанні істини, але лише як другорядний, допоміжний засіб.

345. Згода з яким судженням означає агностицизм?

4. “річ у собі” принципово не може бути пізнаною.

346. В яких з наведених тверджень проявляється агностицизм І.Канта?

• -

4. існує прірви між світом “речей для нас” і світом “речей у собі”.

347. Яку позицію підтримує І.Кант, стверджуючи: “Без чуттєвості жодного предмета не було б нам дано. А без розсудку жоден предмет не можна було б мислити. Думки без змісту пусті, споглядання без понять сліпі”?

1. емпіричного фундаменталізму;

2. раціоналізму;

3. відходу від фундаменталізму;

4. апріорізму;

5. агностицизму.

348. Що слід віднести до гносеологічного фундаменталізму?

1. уявлення про достовірні та безпомилкові підстави знання;

2. поміркований агностицизм;

3. раціоналізм;

4. сенсуалізм;

5. апріорізм;

6. емпіризм.

349. Чуттєве пізнання як рівень пізнання характеризується:

1. найбільшою достовірністю, оскільки прямо засвідчує реальність;

2. тим, що воно є єдиним реальним джерелом пізнання;

3. тим, що воно є найпершим джерелом пізнання;

4. чітким відокремленням суттєвого від несуттєвого;

5. найбільшим ступенем повноти.

350. У порівнянні чуттєвого пізнання із раціональним (абстрактним мисленням) можна зробити такі висновки:

1. чуттєве пізнання має ту перевагу, що воно засвідчує дійсність будь-чого;

2. чуттєве пізнання має ту перевагу, що воно дозволяє інтенсифікувати пізнання через узагальнення;

3. раціональне пізнання здатне виходити за межі даних відчуттів та фіксувати зв’язки цілих класів предметів;

4. жодний з них не має очевидних переваг у відношенні до іншого.

351. Які положення відносяться до позиції емпіричного фундаменталізму?

1. людське знання витікає з внутрішнього досвіду;

2. людське знання витікає з зовнішнього досвіду;

3. існують принципи, які формують чуттєвий досвід;

4. душа людини - чиста дошка;

5. знання формується на основі загальних принципів за допомогою чуттєвого сприйняття;

6. без чуттєвого сприйняття не може бути загальних принципів.

352. Яка теза знімає полеміку між емпіричним та раціоналістичним фундаменталізмом?

1. чуттєве та раціональне “пронизують” одне одного;

2. чуттєве пізнання є початковим етапом як у філогенезі, так і в онтогенезі;

3. зміст відчуттів визначається не лише зовнішніми подразниками, але й мисленням;

4. між чуттєвим досвідом та понятійним мисленням існує взаємодія.

353. Яке з тверджень характеризує позицію раціоналізму?

джерелом пізнання є розум;

354. У якому судженні виражена точка зору емпіризму?

3. теоретичне мислення здатне виходити за межі досвіду;

355. Кому належить цей вислів: “Розсудок нічого не може споглядати, а почуття нічого не можуть мислити. Тільки із поєднанням їх може виникнути знання”:

4. Кант.

356. Хто із філософів заклав традицію визначати істину як відповідність знання дійсності?

5. Аристотель;

357. Яке філософське вчення тлумачить істину як відповідність мислення відчуттям суб’єкта?

4. соліпсизм;

358. Які концепції істини виділяються у сучасній філософії?

2. концепція відповідності;

4. концепція когерентності;

5. концепція прагматичності.

359. Які з наведених суджень правильні?

1. істина – це відповідність знання об’єкту;

істина – ті знання, які можуть бути перевірені соціально-історичною практикою;

360. Хто з філософів образно охарактеризував істину як “доньку часу”:

1. Бекон;

361. Серед сучасних підходів до визначення та розуміння істини можна виділити такі:

1. істина – це відповідність знань та уявлень дійсному стану речей;

2. істина – це внутрішня узгодженість знань та їх складових;

3. істина – це характеристика лише наукових знань;

4. істина – це поняття, що у власному розумінні притаманне лише божественному віданню та об’явленню;

5. істина постає в якості еталонного поняття, що дозволяє оцінювати міру точності та виправданості знань.