362. Які з наведених суджень, на вашу думку, правильно відображають співвідношення науки і моралі:

1. наукові положення не можуть оцінюватися з погляду етики;

2. досягнення науки не можуть бути аморальними;

3. наукові теорії можуть бути як моральними, так і аморальними;

4. все, що об’єктивне і істинне, те моральне;

5. моральна оцінка відноситься тільки до використання наукових положень.

363. Вкажіть, у якому із суджень знайшла відображення точка зору антисцієнтизму?

3. наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною силу;

364. Вкажіть, у яких із суджень знайшла відображення точка зору сцієнтизму?

1. наука — джерело прогресу людського суспільства;

365. До методів емпіричного пізнання належать:

2. спостереження;

366. Що належить до специфічних ознак теоретичного рівня наукового пізнання?

3. теоретичні закони; ідеї, гіпотези, закони, принципи;

7. вивчення об’єкту на рівні сутності.

367. Гуманізм – це:

1. визнання цінності людини, її права на свободу, розвиток;

368. Які з наведених положень відповідають уявленням середньовічних філософів про походження зла у світі?

1. зло вкорінене в гріховній природі людини;

2. Бог, створивши наш світ, створив в ньому і зло для того, щоб карати людей за гріхи;

3. зло не має ніякого відношення до створеного Богом світу буття, - це небуття, котре “прикидається” буттям, вводячи людину в оману гріха;

4. від людини в цьому світі нічого не залежить, отже вона не повинна відповідати за свої вчинки;

5. причиною зла є сама людина, котра робить вибір на користь тілесного, матеріального, а не духовного, божественного;

6. людина є “богорівною” істотою, найдосконалішою з її творінь, а тому вона нездатна чинити зло.

369. Відповідь на питання, що таке людина, М.Шелер пов’язував з трьома колами ідей. Які це ідеї?

1. міфологічні;

2. космоцентричні;

3. теологічні;

4. метафізичні;

5. медичні;

6. філософські;

7. гуманістичні;

8. наукові;

9. антропологічні.

370. Вкажіть правильне судження:

5. Людина - це біосоціальна істота.

371. Яка відповідь буде правильною?

2. Індивід – антропологічне поняття, а особистість – соціальне.

3. Людина стає особистістю, коли оволодіває культурою і мораллю.

372. Що є головним фактором антропосоціогенезу?

1. праця;

373. Які концепції розуміння природи людини можна віднести до біологізаторських?

1. соціобіологія;

5. расизм;

6. соціал-дарвінізм.

374. К.Маркс запропонував свою формулу сутності людини. Яка вона?

4. сукупність суспільних відносин;

375. Кожна культурна епоха завдяки філософії створювала свої історичні моделі людини. Який філософський напрямок запропонував замінити класичну філософію сутності людини на філософію людського існування?

5. екзистенціалізм;

376. Якими, з точки зору А.Гелена, є визначальні риси людського буття?

4. біологічна невизначеність і відкритість людини світові;

.

377. В чому полягає суть трудової теорії походження людини?

4. людина є продуктом праці, і сама праця виникає в процесі становлення людини.

378. Що являється елементами гомінідної тріади ?

2. розвиток мозку;

3. розвиток мовлення;

5. прямоходіння;

379. Що відноситься до суттєвих ознак людини ?

1. вміння виготовляти знаряддя праці з допомогою знарядь;

2. інтереси;

3. свідомо-вольова діяльність;

4. моральні заборони.

380. Які з наведених стверджень виражають точку зору прихильників соціобіологічної теорії?

1. біологічне в людині служить передумовою соціальної сутності;

2. соціальна поведінка людини має біологічну основу;

3. людина являє собою біосоціальну сутність;

4. соціальне в людині передається через гени;

5. людина - біосоціальна істота.

381. Які з наведених стверджень виражають точку зору прихильників соціальної сутності людини?

1. на зміну біологічної еволюції прийшов соціальний розвиток;

2. існує лише одна сутність – соціальна, яка проявляється через здатність створювати культуру;

3. соціальне в людині містить в своїй структурі і певні біологічні елементи;

4. сутність людини - конкретно-історична, вона змінюється разом з історичним часом;

5. сутність людини - абстрактна, незмінна, обумовлена родовим генофондом;

6. людина - біологічна істота, життєдіяльність якої визначається не лише соціальними, а й біологічними законами;

7. людина - біосоціальна істота, сутність якої лише соціальна.