
- •Фізіолого-гігієнічне значення риби і рибопродуктів.
- •Особливості засвоєння мінеральних речовин. Норми їх споживання.
- •Біологічна дія їжі та різновиди харчування.
- •Сутність теорії адекватного харчування.
- •Шкіра, її будова і функції. Вплив харчування на діяльність видільної системи.
- •Предмет і завдання курсу „Біохімія і фізіологія харчування". Значення харчування у життєдіяльності людини.
- •В чому сутність поняття „харчові нутрієнти”? Класифікація харчових нутрієнтів.
- •Фізіолого-гігієнічне значення молока і молокопродуктів.
- •Демінералізуючі чинники харчових продуктів.
- •Механізми виділення слини.
- •Характеристика відділів системи кровообігу. Склад та функції крові.
- •Будова і функції печінки. Характеристика жовчі. Фактори, що стимулюють утворення жовчі і жовчовиділення.
- •Способи поширення знань про раціональне харчування, їх соціальне значення
- •Будова і функції центральної нервової системи.
- •Фізіолого-гігієнічне значення яєць і яєчних продуктів.
- •Основні властивості харчових продуктів.Їх характеристика.
- •Характеристика та функції вуглеводів. Глікемічний індекс доступних вуглеводів.
- •Фізіолого-гігєнічна роль амінокислот. Фізіологічні функції білків.
- •Будова і функції органів ротової порожнини, глотки та стравоходу
- •Функції їжі та різновиди харчування.
- •Перетворення їжі у шлунку. Ферменти, які беруть участь у розщепленні білків у шлунку, особливості їх дії.
- •Значення харчових речовин для функції нейрогуморальної системи. Яке значення мають харчові речовин для функціонування нейрогуморальної системи організму?
- •Фізіолого-гігієнічне значення зернових продуктів.
- •Що характеризують такі показники: харчова цінність, біологічна цінність, енергетична цінність?
- •Фізіолого-гігієнічна роль недоступних вуглеводів. Норми споживання вуглеводів.
- •Фізіологічні основи нормування білка у раціонах харчування, його потреби для організму.
- •Хвороби спричинені неправильним харчуванням.
- •Фази секреції шлункового соку. Вплив харчування на функцію шлункового соку.
- •Серцево-судинна система, її будова і функції. Вплив харчування на діяльність серцево-судинної системи.
- •Фізіолого-гігієнічне значення мяса та мясопродуктів.
- •Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів. Класифікація вітамінів. Вітамінна недостаність, причини її виникнення.
- •Біологічна цінність білків та методи її визначення.
- •Біологічна роль ліпідів для організму людини. Фактори, що зумовлюють біологічну цінність ліпідів.
- •Фізіологічна роль окремих макро- і мікроелементів. Токсичні мінеральні елементи. Роль баластних речовин у харчуванні людини.
- •Яку будову мають нейрони та які функції вони виконують в організмі? Класифікація нейронів.
- •Значення харчування у житті людини.
-
Сутність теорії адекватного харчування.
Основні постулати теорії адекватного харчування1. Харчування підтримує молекулярний склад і компенсує енергетичні та пластичні витрати організму на основний обмін, зовнішню роботу та ріст.2. Необхідними компонентами їжі є не тільки нутрієнти, а й баластні речовини (харчові волокна). 3. Метаболізм організму обумовлений не одним потоком нутрієнтів з травного каналу, а кількома потоками нутрітивних і регуляторних речовин, що мають життєво важливе значення. 4. Баланс харчових речовин досягається внаслідок звільнення нутрієнтів із структур їжі під час ферментативного розщеплення її макромолекул за рахунок порожнинного та мембранного травлення (у ряді випадків внутрішньоклітинного), а також у результаті синтезу нових речовин, у тому числі незамінних. 5. Існує ендоекологія організму-хазяїна, що утворюється мікрофлорою його кишечника. 6. У метаболічному і особливо у трофічному відношеннях асимілюючий організм є надорганізменною системою.
-
Шкіра, її будова і функції. Вплив харчування на діяльність видільної системи.
Шкіра (cutis) — це зовнішній покрив тіла, що є бар'єром між зовнішнім і внутрішнім середовищем організму. Площа поверхні її складає 1,5—1,6 м2. Шкіра складається з трьох шарів: зовнішнього — епідермісу, середнього — власне шкіри, або дерми, і внутрішнього — підшкірної жирової клітковини. Епідерміс — багатошаровий плоский епітелій ектодермального походження, товщина якого (0,03—2,5 мм.) залежить від виконуваної функції. Верхні шари його зроговівають, утворюючи роговий шар, внутрішній шар — ростковий (базальний). У глибоких шарах епідермісу містяться пігментні клітини. Вони виробляють пігмент Меланин, який додає шкірі певного кольору, а також захищає організм від шкідливої дії ультрафіолетового проміння. В епідермісі знаходяться чутливі нервові закінчення. Похідними рогового шару епідермісу є нігті, які постійно ростуть протягом усього життя. Власне шкіра (дерма), завтовшки від 0,5 до 5 мм. утворена сполучною тканиною. У ній виділяють сосочковий та сітчастий шари. Сосочковий шар складається з рихлої сполучної тканини й утворює ввігнутість до епідермісу. В цьому шарі містяться різні волокна, що додають шкірі міцності та пружності. Під сосочковим шаром розташовується сітчастий шар. У ньому залягають сальні та потові залози, волосяні сумки. Підшкірна жирова клітковина — найглибший шар шкіри. Він складається з рихлої сполучної тканини, в якій багато жирових клітин. Товщина цього шару різна й залежить від способу життя, харчування, обміну речовин. Жир захищає тканини й органи від механічних дій, а також від переохолодження. Функції шкіри наступні: -захисна — від шкідливих дій різних чинників зовнішнього середовища (механічних, хімічних, проникнення мікроорганізмів); -терморегуляторна; -участь в обміні речовин (наприклад, вітаміну D); -виділення (виділення води та деяких солей); -дотик (дотикальні, температурні та больові рецептори).
Незначна кількість води та розчинених у ній сечовини і мінеральних солей виводяться через потові залози. Більша частина продуктів обміну виділяється через сечовидільну систему. Видільна, система — сукупність органів, які виводять з організму надлишок води, а також продуктами обміну речовин, солі, а також отруйні речовини, які потрапили в організм ззовні чи утворилися в ньому. Видільна система складається з нирок, сечоводів, сечового міхура та сечівника. Нирки — парний орган, що має бобоподібну форму. Розміщені нирки в черевній порожнині, прилягають до її задньої. Нирка зовні вкрита дуже щільною сполучнотканинною капсулою, яку оточує жирова капсула. Ниркова тканина складається з двох шарів: зовнішнього — кіркового і внутрішнього — мозкового.Нирка має складну мікроскопічну будову і містить близько 1 млн структурно-функціональних одиниць —нефронів. Нефрон складається з капсули (у вигляді двошарової чаші), в якій міститься клубок капілярів, і системи канальців. Стінки канальців утворені одним шаром епітеліальних клітин. Капсула розташована в кірковому шарі, від неї відходить звивистий каналець першого порядку, який іде до мозкового шару і, випрямляючись, утворює петлю. Петля повертається в кірковий шар і там утворює звивистий каналець другого порядку, що впадає в збірну трубочку. Збірні трубочки, зливаючись, відкриваються в порожнини ниркових мисок, від яких відходять сечоводи.Функції нирок: видільна; регуляція об’єму крові, лімфи і тканинної рідини; забезпечення сталості осмотичного тиску та іонного складу рідин внутрішнього середовища організму; регуляція артеріального тиску та кровотворення.