
- •Фізіолого-гігієнічне значення риби і рибопродуктів.
- •Особливості засвоєння мінеральних речовин. Норми їх споживання.
- •Біологічна дія їжі та різновиди харчування.
- •Сутність теорії адекватного харчування.
- •Шкіра, її будова і функції. Вплив харчування на діяльність видільної системи.
- •Предмет і завдання курсу „Біохімія і фізіологія харчування". Значення харчування у життєдіяльності людини.
- •В чому сутність поняття „харчові нутрієнти”? Класифікація харчових нутрієнтів.
- •Фізіолого-гігієнічне значення молока і молокопродуктів.
- •Демінералізуючі чинники харчових продуктів.
- •Механізми виділення слини.
- •Характеристика відділів системи кровообігу. Склад та функції крові.
- •Будова і функції печінки. Характеристика жовчі. Фактори, що стимулюють утворення жовчі і жовчовиділення.
- •Способи поширення знань про раціональне харчування, їх соціальне значення
- •Будова і функції центральної нервової системи.
- •Фізіолого-гігієнічне значення яєць і яєчних продуктів.
- •Основні властивості харчових продуктів.Їх характеристика.
- •Характеристика та функції вуглеводів. Глікемічний індекс доступних вуглеводів.
- •Фізіолого-гігєнічна роль амінокислот. Фізіологічні функції білків.
- •Будова і функції органів ротової порожнини, глотки та стравоходу
- •Функції їжі та різновиди харчування.
- •Перетворення їжі у шлунку. Ферменти, які беруть участь у розщепленні білків у шлунку, особливості їх дії.
- •Значення харчових речовин для функції нейрогуморальної системи. Яке значення мають харчові речовин для функціонування нейрогуморальної системи організму?
- •Фізіолого-гігієнічне значення зернових продуктів.
- •Що характеризують такі показники: харчова цінність, біологічна цінність, енергетична цінність?
- •Фізіолого-гігієнічна роль недоступних вуглеводів. Норми споживання вуглеводів.
- •Фізіологічні основи нормування білка у раціонах харчування, його потреби для організму.
- •Хвороби спричинені неправильним харчуванням.
- •Фази секреції шлункового соку. Вплив харчування на функцію шлункового соку.
- •Серцево-судинна система, її будова і функції. Вплив харчування на діяльність серцево-судинної системи.
- •Фізіолого-гігієнічне значення мяса та мясопродуктів.
- •Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів. Класифікація вітамінів. Вітамінна недостаність, причини її виникнення.
- •Біологічна цінність білків та методи її визначення.
- •Біологічна роль ліпідів для організму людини. Фактори, що зумовлюють біологічну цінність ліпідів.
- •Фізіологічна роль окремих макро- і мікроелементів. Токсичні мінеральні елементи. Роль баластних речовин у харчуванні людини.
- •Яку будову мають нейрони та які функції вони виконують в організмі? Класифікація нейронів.
- •Значення харчування у житті людини.
-
Функції їжі та фактори їх забезпечення. Енергетична –постачання організму енергетичними речовинами (вуглеводи, жири, білки) Міст.: хліб, цукор, жири, кондитерські вироби, макарони, крупи та інші. Пластична – постачання організму пластичними речовинами для побудови клітин, тканин і органів. (Білки, мінеральні речовини, ліпіди, вуглеводи та ін) В мясі, рибі, молочні продукти, яйця, бобові та ін. Біорегуляторна – постачання речовинами для утворення ферментів та гормонів (Вітаміни, бімікроелементи, білки, ПНЖК) В овочах, фруктах, ягодах, яйцях, олії, м'ясо, риба, молочні продукти. Імуннорегуляторна - постачання речовинами, з яких утворюються в організмі імунозахисні речовини (білки, вітаміни,ПНЖК, біомікроелементи (Fe,Zn,I) мясо, риба, яйця, овочі, фрукти. Пристосувально-регуляторна – постачання організму нутрієнтами, які відігріють специфічну роль у регуляції функцій організму(вітаміни, амінокислоти, харчові волокна, мінеральні речовини) овочі, фрукти, ягоди, хліб з висівками, крупи. Реабілітаційна – постачання організму нутрієнтами з лікувальними властивостями( продукти спец призначення) певний вміст нутрієнтів та певна кулінарна обробка( продукти спец призначення) Мотиваційно – сиггнальна – постачання організму смаковими, екстрактивними речовинами та регуляція харчової мотивації(апетиту) смакові, екстрактивні та ароматичні речовини (антиоксиданти, ефірні олії, фітонциди, органічні кислоти тощо)
-
Характеристика формених елементів крові, їх функції.Кров – це рідка тканина, що є різновидом сполучної тканини. Складається з рідкої міжклітинної речовини – плазми – та формених елементів крові – еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.Склад крові:Плазма (55-60%) – вода (90 – 95%), білки, жири, вуглеводи, йони Na+, K+, Ca2+, OH-, мінеральні речовини.Формені елементи (40 – 45%) – еритроцити (4,5 – 5 × 1012 л), лейкоцити (6 – 9 × 109 л), тромбоцити (250 – 400 × 109 л).Функції крові:1)транспортна – перенесення поживних речовин, транспортування продуктів розпаду до органів виділення;2)дихальна – участь у газообміні, транспорт кисню та вуглекислого газу;3)захисна – лейкоцити крові здатні до фагоцитозу й вироблення антитіл;4)терморегуляторна – кров має велику теплопровідність і теплоємність, бере участь у підтримуванні температури тіла на сталому рівні5)гомеостатична – підтримування гомеостазу організму;6)регуляторна – транспортування чинників гуморальної регуляції.
-
Біологічна роль ліпідів для організму людини. Фактори, що зумовлюють біологічну цінність ліпідів.
Ліпіди (жири і жироподібні речовини) разом з білками і вуглеводами становлять основну масу органічних речовин організму. Вони є складовими частинами клітинних оболонок та мембранних систем клітини і беруть участь в їх проникності. Жири захищають внутрішні органи від механічних пошкоджень, є добрим термоізолягором, важливим джерелом енергії для організму та субстратом для синтезу цілого ряду біологічно важливих речовОсновні функції жирів: Енергетична: біологічне окиснення. Резервна:депо енергетичного і пластичного руху. Структурна: входять до складу клітинних оболонок, внутрішньоклітинних утворень, тканинних елемені нервової тканини.Синтезуюча: основа для синтезу стероїдних гормонів. Транспортна: Зєднання ліпідів з білками переносять жиророзчинні вітаміни в організмі. Захисна: фіксують внутрішні органи, охороняють їх від зміщення, захищаютьвід зовнішніх впливів. Терморегулююча: захищають організм від холоду, стабілізують температуру тіла
-
Фізіологічна роль окремих макро- і мікроелементів. Токсичні мінеральні елементи. Роль баластних речовин у харчуванні людини.
Роль і функції макро і мікроелементів Хімічні елементи в організмі людини Кожна клітина людського тіла містить хімічні елементи, які беруть участь у різних хімічних реакціях, що забезпечують життєдіяльність людини. В даний час в організмі людини виявлено 81 хімічнийелемент з 92 зустрічаються в природі елементів.У процентному співвідношенні організм людини складається на 60-75% з води, близько 34% припадає на органічні речовини і близько 6% складають неорганічні речовини. Оскільки основну масу живих організмів становить вода, основними складовими органічних сполук є кисень (О) і водень (Н). До основних елементів також відносяться вуглець (С) і азот (N). Саме ці чотири хімічних елементи являють собою основу життя і їх називають біогенними (органогенних) елементами або макронутриентов . Такі органічні речовини, як білки, жири, вуглеводи і нуклеїнові кислоти переважно побудовані з макронутриентов. Дуже важливе значення мають також сірка (S) і фосфор (P). В неорганічних речовинах організму людини обов’язково присутні 22 хімічних елементи: Ca. P, O, Na, Mg, S, B, Cl, K. V, Mn, Fe, Co, Ni, Cu, Zn, Mo, Cr, Si. I. F, Se, які є структурними елементами скелета і м’яких тканин, а також факторами, які регулюють основні фізіологічні функції організму. Багато макро-і мікроелементи є життєво необхідними, оскільки при їх відсутності або нестачі порушується нормальна життєдіяльність організму, такі елементи називають ессенціальними (незамінними) .Що таке макро – і мікроелементи?Умовно всі елементи можна розділити на три групи, в залежності від кількості їх вмісту в організмі людини: макроелементи, мікроелементи і ультрамікроелементи. Основними джерелами у забезпеченні ними організму людини є харчові продукти рослинного і тваринного походження, а також питна вода.Виробники лікарських препаратів і біологічно активних добавок стали використовувати для позначення біологічно значущих елементів (макро-і мікроелементів) термін мінерал, а свою продукцію називати мінеральними комплексами.Макроелементи (від грец. makros великий) – це хімічні елементи або їх сполуки, які містяться в організмі людини у відносно великих кількостях – від декількох грамів до сотень грам. До макроелементів відносяться: натрій, калій, кальцій, фосфор, залізо, магній, хлор, сірка. Макроелементи входять до складу основних тканин організму – кістки, м’язи, кров та ін.Серед токсичних елементів найбільш загрозливі для здоров'я людей є чотири: свинець, кадмій, миш'як та ртуть. Ці токсичні елементи здатні накопичуватися в організмі людини і викликати захворювання, які проявляються поступово, без яскраво виражених симптомів. Вони відрізняються високою біологічною активністю, олігодинамічною дією, кумулятивними властивостями, наявністю специфічних, в тому числі віддалених, ефектів на організм. Мінімальний рівень свинцю в крові, який свідчить про підвищений рівень його споживання з їжею, 25 мкг/100 мл. Основне джерело свинцю — це вихлопні гази автотранспорту, який працює на етильованому бензині, а також промислові відходи. За нашими даними вміст свинцю в сечі дорослих молодих людей значно коливається (від 2,07 до 57,5 мкг/л), що пов'язано, імовірно, із контактом окремих професійних груп, наприклад водіїв, із сполуками свинцю. Найбільша кількість ртуті накопичується в морській рибі .Але рівень її в різних видах риб коливається від 0,02 до 1,0 мг/кг. Максимальну кількість цього токсичного елемента (0,5—1,0 мг/кг) накопичують хижі риби (баракуда, скати, акула колюча, анчоус атлантичний), що зумовлено умовами їх харчування. Відомо також, що прояви ртутної інтоксикації найчастіше реєструються у моряків торгівельного флоту та членів їх сімей.Донедавна алюміній вважався елементом мало токсичним, тому широко використовувався для очистки питної води, для виробництва кухонного та столового посуду, в харчовій промисловості, в громадському харчуванні та у виробництві лікарських засобів. З кінця 1970-х — на початку 1980-х років з'явилися свідчення про накопичення його в нейрофібрилярних компонентах нейронів головного мозку. харчові волокна — це компоненти їжі (рослинної), які практично не перетравлюються в шлунково-кишковому тракті і не є для нас ні джерелом енергії, ні джерелами живильних компонентів, але при цьому вони є відмінним живильним середовищем для розмноження корисної мікрофлори кишечника (біфідо-і лактобактерій).-Харчові волокна забезпечують регулярне спорожнення кишечника.-Харчові волокна володіють гігроскопічністю, тобто здатністю утримувати воду (наприклад, сирі морква, яблуко, буряк, капуста в шлунку і кишечнику розбухають вдвічі від свого початкового обсягу, а висівки приблизно вп‘ятеро). Це властивість сприяє спорожненню кишечника.-Клітковина прискорює процес проходження їжі через органи травлення, скорочує час перебування їжі в шлунково-кишковому тракті.-Рослинні волокна діють як адсорбент.-Споживання достатньої кількості клітковини нормалізує роботу кишечника.