
- •Фізіолого-гігієнічне значення риби і рибопродуктів.
- •Особливості засвоєння мінеральних речовин. Норми їх споживання.
- •Біологічна дія їжі та різновиди харчування.
- •Сутність теорії адекватного харчування.
- •Шкіра, її будова і функції. Вплив харчування на діяльність видільної системи.
- •Предмет і завдання курсу „Біохімія і фізіологія харчування". Значення харчування у життєдіяльності людини.
- •В чому сутність поняття „харчові нутрієнти”? Класифікація харчових нутрієнтів.
- •Фізіолого-гігієнічне значення молока і молокопродуктів.
- •Демінералізуючі чинники харчових продуктів.
- •Механізми виділення слини.
- •Характеристика відділів системи кровообігу. Склад та функції крові.
- •Будова і функції печінки. Характеристика жовчі. Фактори, що стимулюють утворення жовчі і жовчовиділення.
- •Способи поширення знань про раціональне харчування, їх соціальне значення
- •Будова і функції центральної нервової системи.
- •Фізіолого-гігієнічне значення яєць і яєчних продуктів.
- •Основні властивості харчових продуктів.Їх характеристика.
- •Характеристика та функції вуглеводів. Глікемічний індекс доступних вуглеводів.
- •Фізіолого-гігєнічна роль амінокислот. Фізіологічні функції білків.
- •Будова і функції органів ротової порожнини, глотки та стравоходу
- •Функції їжі та різновиди харчування.
- •Перетворення їжі у шлунку. Ферменти, які беруть участь у розщепленні білків у шлунку, особливості їх дії.
- •Значення харчових речовин для функції нейрогуморальної системи. Яке значення мають харчові речовин для функціонування нейрогуморальної системи організму?
- •Фізіолого-гігієнічне значення зернових продуктів.
- •Що характеризують такі показники: харчова цінність, біологічна цінність, енергетична цінність?
- •Фізіолого-гігієнічна роль недоступних вуглеводів. Норми споживання вуглеводів.
- •Фізіологічні основи нормування білка у раціонах харчування, його потреби для організму.
- •Хвороби спричинені неправильним харчуванням.
- •Фази секреції шлункового соку. Вплив харчування на функцію шлункового соку.
- •Серцево-судинна система, її будова і функції. Вплив харчування на діяльність серцево-судинної системи.
- •Фізіолого-гігієнічне значення мяса та мясопродуктів.
- •Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів. Класифікація вітамінів. Вітамінна недостаність, причини її виникнення.
- •Біологічна цінність білків та методи її визначення.
- •Біологічна роль ліпідів для організму людини. Фактори, що зумовлюють біологічну цінність ліпідів.
- •Фізіологічна роль окремих макро- і мікроелементів. Токсичні мінеральні елементи. Роль баластних речовин у харчуванні людини.
- •Яку будову мають нейрони та які функції вони виконують в організмі? Класифікація нейронів.
- •Значення харчування у житті людини.
-
Хвороби спричинені неправильним харчуванням.
Незадовільний стан харчування призводять до зниження імунного і гуморального захисту організму і як наслідок до збільшення кількості інфекційних та неінфекційних захворювань, передчасному виснаженню організму і зростанню смертності; гальмування фізичного та психічного розвитку молодого організму і як наслідок зниження соціального статусу особи; ускладнення виконання організмом репродуктивної функції (зниження ймовірності запліднення, кволе та хворе потомство з незначною потенціальною тривалістю життя, низьким соціальним статусом та генетичними вадами).Хвороби, що пов'язані із недостатнім або надлишковим харчуванням, називаються аліментарними.Розлади харчування організму - це патологічні стани, обумовлені нестачею або надлишком необхідних для життєдіяльності харчових речовин, а також недостатністю або надлишковою енергетичною цінністю їжі. Аліментарні захворювання в основному виникають внаслідок тривалих порушень харчування.До хвороб недостатності харчування належать при білковій та білково-енергетичній недостатності - аліментарна дистрофія, при вітамінній та мінеральній недостатності - цинга (вітамін С), пелагра (вітамін РР), бері-бері (вітамін В1), анемія (вітамін В12), ендемічний зоб (J), карієс (F).Досконалість регулюючих систем організму не абсолютна, тому будь-яка формула збалансованого харчування не може бути однаково адекватною для всіх процесів життєдіяльності організму людини. Крім цього важливу роль відіграють індивідуальні генетичні особливості метаболізму і функцій органів і систем.Наприклад, у разі споживання великої кількості насичених жирів або холестерину в одних людей ліпідний обмін суттєво не змінюється, тоді як в інших він порушується навіть у разі меншого їх споживання. Отже, один і той самий нутрієнт спричиняє індивідуальні метаболічні процеси організму, які доповнюються фізіологічними чинниками: віком, статтю, фізичною активністю тощо.Можна виділити такі хвороби з аліментарним фактором ризику: атеросклероз (тваринні жири, холестерин, легкозасвоювані вуглеводи), злоякісні пухлини (копчені продукти, тваринні жири), цукровий діабет (легкозасвоювані вуглеводи, тваринні жири), подагра (пуринові основи, нуклеїнові кислоти, сечова кислота та інші азотовмісні екстрактивні речовини). Тому необхідне державне регулювання харчування населення.
-
Фази секреції шлункового соку. Вплив харчування на функцію шлункового соку.
Виділення шлункового соку починається при вигляді їжі, відчутті запаху та при надходженні її в ротову порожнину. Процес шлункового соковиділення можна поділити на декілька фаз: складно-рефлекторну (мозкову) і шлункову. Складно-рефлекторна (мозкова) фаза включає умовно-рефлекторний і безумовно-рефлекторний механізми.Умовно-рефлекторне виділення шлункового соку відбувається при подразненні нюхових, зорових, слухових рецепторів (запах, вид їжі, звукові подразники, пов'язані з приготуванням їжі, розмовами про їжу).
Безумовно-рефлекторне шлункове соковиділення починається з моменту надходження їжі до ротової порожнини і пов'язане з подразненням рецепторів ротової порожнини та стравоходу. Сік, що виділяється в першу фазу шлункової секреції, має велике значення для травлення, оскільки шлунок стає заздалегідь підготовленим до прийому їжі.Шлункова фаза секреції настає з моменту надходження їжі до шлунку. У слизовій та м'язовій оболонках шлунку є значна кількість рецепторів, які збуджуються механічно в результаті контакту вмісту шлунку з поверхнею слизової оболонки і хімічно при розщепленні харчових продуктів. Виникаючі імпульси відіграють значну роль у рефлекторній регуляції роботи як самого шлунку, так і травної системи в цілому.У шлунку відбуваються такі процеси травлення:
♦ набрякання білків внаслідок дії соляної кислоти та розщеплення їх під дією пептиназ - пепсину, гастриксину та хімозину до пептонів та альбумоз;♦ розщеплення емульгованих жирів під дією ліпази до гліцерину і жирних кислот.Стимулюють секрецію шлункового соку: екстрактивні речовини м'яса, риби, овочів, грибів, продукти розщеплення білків, прянощі, спеції, копченості, харчові волокна; різноманітність страв; приємне оформлення страв та сервірування столу.