23.Дайте характеристику підприємств дрібнороздрібної торгівлі.

Дрібнороздрібна торговельна мережа включас насамперед пункти некапітальної забудови — кіоски, палатки і павільйони. Як правило, це недорогі споруди легкої конструкції, будівництво яких не вимагає значних капітальних витрат завдяки мо­жливості використання модульних конструкцій та місцевих матеріалів, що сприяє скороченню терміни будівництвай монтажу.

Павільйони — не споруди полегшеної конструкції легкого некапітального типу з невеликим торговим залом на 2—4 робочих місця і приміщенням лля зберігання товарів

Кіоски і палатки належать до підприємств дрібнороздрібної торгівлі, які мають відокремлені приміщення, але не мають торгового залу для обслуговування покупців.

Крім того, в дрібнороздрібній торговельній мережі взагалі забороняється продаж:

- продовольчих товарів, якщо при їх продажу відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, а також для додержання температурних режимів, умон зберігання та продажу цих товарів;- алкогольних напоїв .тютюнових виробів через стаціонарні пункти, якщо стан приміщень не відпо­відає вимогам нормативних документів щодо їх зберігання;- тютюнових виробів без марок акцизного збору;- алкогольних напоїв і тютюнових виробів працівниками суб'єкта господарю­вання, яким не виповнилося 18 років;- технічно складних іа великогабаритних товарів;- та виробів верхнього трикотажу, що потребують примірювання;- дорогоцінних металів, коштовного каміння та виробів з них;- вогненебезпечних товарів побутової хімії, піротехнічних іірашок, паливно- мастильних матеріалів .

Суб'єкт господарювання, у підпорядкуванні котрого є пункт продажу дрібнороздрібної торговельної мережі, може здійснювати продаж товарів лише за умови на­явності на всі товари, які реалізовуються в ньому, відповідних приймальних доку­ментів із зазначенням найменування, кількості, ціни, підписаних керівництвом підприємства або матеріально відповідальною особою, які фактично підтверджу­ють легальність їх походження

24.Організація системи інформації магазину.

У великих магазинах необхідно створювати, як правило, три системи інформації, з яких перша повинна ознайомити з переліком споживчих комплексів і назвати поверх, на якому кожний комплекс розміщений, тобто перша система інформації приводить відвідувача на потрібний йому поверх.

Друга система інформації повинна привести відвідувача в потрібну зону повер­ху. Для цього на поверсі повинні бути розмщені покажчики, які вказують на розміщення комплексів, мікрокомплексів, товарних груп чи окремих товарів.

Перед третьою системою інформації ставиться завдання надати покупцю, що прийшов у потрібну йому зону торгівельного залу, відомості про розміщення потрібного товару і про самий товар — його характеристику, розмір, ціну тощо.

Крім переліченої інформації покупцям треба також надати інформацію про час і порядок роботи магазину, про послуги, що тут надаються, про проведення спеціальних заходів (виставок, виставок-продажів, сезонного розпродажу тощо).

Третя система — інформація про конкретні товари — повинна складатися з анотації з перерахуванням параметрів виробів, розмірів, ростів, ціни. Зміст цієї інформації залежить від специфіки товарів.

Розмір цінників визначається габаритами товарів і видами обладнання. Їх розміщують по можливості перпендикулярно до лінії очей покупців. Щоб цінники добре читалися і кидалися в очі, рекомендується використовувати такі поєднання кольорів фону і цифр: на білому фоні — червоні цифри; на жовтому — чорні; на зеленому — червоні або білі; на чорному фоні — виключно жовті цифри.

25.Внутрімагазинна реклама. Реклама — це найбільш поширена форма інформації. Однак, якщо інформація містить, як правило, відомості з питань, які цікавлять населення, то реклама пови­нна зачіпати нові проблеми, залучати увагу, переконувати, радити, пропагувати нові товари.

Цілі і зміст торгової реклами підпорядковані інтересам активізації попиту населення на товари народного споживання, нормалізації товарних запасів підприємств, впливу на формування розумних потреб населення і поліпшення їхнього обслуговування.

До засобів внутрімагазинної реклами відносяться: експозиції зразків нових мо­делей і товарів у віконних вітринах і торговельних залах (на стендах, подіумах, ма­некенах тощо); рекламні плакати, оголошення, що розміщуються у вітринах; демонстрація товарів у дії; рекламні оголошення через радіовузол магазину; організація виставок і виставок-продажів.

Найбільш масовим і доступним засобом торгової реклами виступають віконні вітрини магазинів. За вітринною виставкою покупці знайомляться з асортиментом товарів, які є в магазині, їх якістю і ціною. Вітрина пропагує нові това­ри, виступає радником покупців, виховує їх смаки. Добре підібрані і вдало виставлені у вітрині товари залучають увагу покупців, допомагають їм швидше знайти потрібну річ.