Питання 25. Осмислення долі поета в поезії м. Драй-Хмари. Роль метафори і символу в розкритті цієї теми. Лебеді по кліті кованій.

Поети „п'ятірного ґрона” розглядали долю митця в конкретній українській ситуації, вибудовуючи концепцію Поета („універсального митця”), що „формує свій неповторний світ, свій космос, виключно на духовних цінностях”[3, с 133]. У спогадах Юрія Клена зазначено: „мета поета — дати те сильне, потужне слово, що, подібно Орфеєвому співу, вміло б зачаровувати і звіра і камінь.

Проте для критиків 20-х років вульгарно-соціологічного ґатунку мистецтво, що „цуралось” сучасності і не замикалося „в тісні рамки свого регіонального простору”[9, с 32], стало ворожим, ідеологічно шкідливим, як у трагічній ситуації з сонетом М. Драй-Хмари „Лебеді”(1928). Офіціозна критика розшифрувала „ґроно п'ятірне нездоланих співців” як згадку про „неокласиків”. Згодом більшовицька критика (М. Новицький, Б.Коваленко) винесла суворий присуд сонетові: чужа якась мова, чужі настрої”, „з елегантного й бадьорого сонета виходила якась контрреволюція”[10, с 410—411]. Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуттяведе вас у світи ясне сузір'я Ліри,де пінить океан кипучого життя [6, с 102].Сонет „Лебеді” правив за компромат після арешту автора, адже цим твором М. Драй-Хмара засвідчив власну громадянську і мистецьку зрілість: „пориватися до висот поетичної досконалості, берегти і творити індивідуальне мистецьке „Я”, вириватися на нові простори естетичного розкрилення своїх здібностей і прагнень, бути творчо незалежним і сміливим”[7, с 16. Великий гром резонанс мав сонет Драй-Хмари «Лебеді» (1928), присв поетам-неокласикам.. В сонеті в алегор формі в образах лебедів відтворено долю неокласиків. Це «гроно п’ятірне нездоланих співців» - Зеров, Рильський, Филипович, Бургардт і сам автор. Наскрізною у творі є антитеза: величні красені-лебеді протист закостенілому, приборканому, застрашеному середовищу своєю активною позицією. Взимку вони могутніми крилами ламають «крижані лани» озера, тобто рвуть пута дух й нац неволі, покірності, пізнаючи щастя свободи, вчать своїм прикладом ін бути вільними. Особливо вибуховими, емоц виразними є останні терцети сонета, в яких звучить рішучий опір нац-свідомої інтелігенції реглементації більшовиками ідейно-філос, естет засад творчості: Без особливих труднощів розшифрували алегорію і казенні ортодокси, зробивши, природно, свої оцінки. Лебідь у перекладі сонета, зробленому невдовзі Драй-Хмарою, вкрив себе навік «холодним сном зневаг»..

системою, її тотальним наступом на свободу людини й творч. Він порівнює митця із леопардом, закутим у клітці. Піко Мірандоля - італійський мислитель доби Відродження, у поезії М.Драй-Хмари символізує безупинний пошук краси, високого мистецтва. Атта Троль - це образ прирученого ведмедя, що танцює на людних площах перед натовпом з однойменної поеми Гейне. Німй поет висміяв псевдодемократів і тупу міщанську ненависть до всього талановитого. У структурі сонета Драй-Хмари ці образи невипадкові, оскільки виразно відтінюють його час. Концепція поета в естет моделі світу Драй-Хмари розкривається в образах Сковороди як митця-мандрівника, вигнанця, самітника («Розлютувався лютий надаремне»), що перегукується з образом митця в «Овідії» Зерова, «Сковородою» Клена, в образі поета-провидця, пророка («І знов як перший чоловік»), вчителя, майстра.У цих творах індивідуальність митця реалізується як художня сутність універсальної особистості, що перетворює поета в міфотворця.