Технологія зварювання(2, 3 к) (1)

31

Електроди Б марки ЛМЗ-1 призначені для зварювання сталей типу 1X13. Зварювання можливе тільки в нижньому положенні.

Електроди для зварювання корозійностійких, жаростійких і жароміцних сталей і сплавів

Для зварювання корозійностійких сталей рекомендуются наступні марки електродів:

ОЗЛ-14 – для зварювання сталей ОХ18Н10Т, ОХ18Н10 і Х18Н10Т та їм подібних, коли до металу шва пред'являються вимоги стійкості проти міжкристалітної корозії.

ОЗЛ-8 – для зварювання сталей XI8Н9, Х18Н9Т та їм подібних, що працюють при температурі до 350 °С.

ЦЛ-11 – для зварювання сталей XI8Н1ОТ, Х18Н9Т, ОХ13Н12Т, ОХ18Н12Б, 1Х21Н5Т, 1Х16Н13Б та їм подібних, коли до металу шва пред'являються жорсткі вимоги стійкості до міжкристалітної корозії.

ЦТ-15-1 – для зварювання сталей Х18Н12Т та їм подібних, що працюють при температурі до 600 – 650 0С і високому тиску.

ЗИО-3 – для зварювання сталей Х18Н10Т, Х18Н9Т та їм подібних, що працюють при температурі до 560 0С або в умовах, коли до металу шва пред'являються вимоги стійкості проти міжкристалітної корозії.

Для зварювання жароміцних сталей і сплавів рекомендуются наступні електроди:

ЦТ-16-1 – для виконання облицювальних і кореневих швів сталей 1Х16Н14В2БР, 1Х16Н16В2МБР та їм подібних.

ЦТ-16 – для зварювання сталей 1Х16Н14В2БР, 1Х16Н16В2МБР, що працюють при температурі до 700 0С.

ЦТ-1 – для зварювання сталей 1Х14Н14В2М, 4Х14Н14В2М та їм подібних, що працюють при температурі до 600 0С .

ЦТ-7 – для зварювання сталей 1Х16Н13М2Б, 1Х14Н14В2М, Х18Н12Т та їм подібних, що працюють при температурі до 620 0С.

ОЗЛ-9 – для зварювання сталей Х23Н13, Х23Н18 та їм подібних, що працюють при температурі до 1050 0С, коли до металу шва пред'являются вимоги стійкості проти окрихчення.

КТИ-7-62 – для зварювання сплаву ХН35ВТ. Електроди ОЗЛ-6 призначаються для зварювання сталей Х25Т, Х28 та інших, що працюють при температурі 1150 0С.

Електроди ЦЛ-25 – для сталей Х25Т, Х28, Х23Н18, що працюють при температурі вище 850 0С.

Електроди ОЗЛ-4 – для сталей Х25Т, Х28, Х23Н18, що працюють при температурі 900 – 1100 °С.

Електроди ОЗЛ-9А – для сталей Х23Н13, Х23Н18 та їм подібних, що працюють в окисних і навуглецевистих середовищах при температурі 900 –

1050 0С .

32

Електроди ГС-1 – для сталей Х20Н14С2, Х25Н20С2 та їм подібних, що працюють при температурі до 1050 0С (першого шару) .

Електроди ОЗЛ-5 – для сталей Х25Н20С2, Х20Ш4С2, що працюють в інтервалі температур 900 – 1100 0С .

Електроди ЦТ-17 – для сталі Х20Н14С2 та їй подібних, що працюють при температурах 900 – 1100 0С.

Електроди для зварювання чавуну

Для зварювання чавуну електроди характеризуються по застосовуваному стрижню електрода.

Стрижень електрода може бути виготовлений з чавунних прутків, сталевого зварювального дроту, мідного дроту і її сплавів, а також з дротів легованих сталей. В основному для зварювання чавуну застосовуються електроди наступних марок: ОМЧ-1, МНЧ-1, ОЗЧ-1, ЦЧ-4 та ЦЧ-ЗА, Анч-1.

Електроди марки ОМЧ-1, виготовлені з литих чавунних прутків зі спеціальним покриттям, застосовуються для зварювання та наплавлення чавунних деталей і відливок з сірого чавуну з попереднім підігрівом. Ці електроди придатні для зварювання тількі в нижньому положенні на постійному струмі зворотної полярності і змінному струмі. Стійкість дуги і формування шва у електродів ОМЧ-1 задовільні.

Електроди МНЧ-1 виготовляють з дроту НМЖМц з основним покриттям. Електроди призначені для зварювання та наплавлення чавуну без підігріва. Зварювання може виконуватися у нижньому, вертикальному і стельовому положеннях постійним струмом зворотної полярності. Наплавлений метал являє собою желізонікелемідний сплав і добре обробляється.

Електроди ОЗЧ-1 виготовляють з мідного дроту з основним покриттям, що містить залізний порошок. Ці електроди застосовуються для зварювання та наплавлення чавуну без підігріву. Стійкість дуги і формування шва задовільні.

Електроди АНЧ-1 виготовляються з дроту Св-04Х19Н9 або Св-04Х19Н9Т, в оболонці з міді з основним покриттям. При зварюванні цими електродами підігрів не потрібний, і вони придатні для зварювання в нижньому і вертикальному положеннях на постійному струмі зворотної полярності. Метал шва міднохромонікелевий сплав, добре піддається механічній обробці, стійкість дуги задовільна.

Електроди ЦЧ-4 складаються з електродного стрижня Св-08 і Св-08А з основним покриттям і призначені для зварювання конструкцій з високоміцного чавуну і чавуну із сталлю. Метал шва досить пластичний і добре обробляється на механічних верстатах.

Електроди ЧЦ-ЗА мають стрижень Св-08Н50 і покриття основного типу і застосовуються для холодного зварювання високоміцного магнієвого чавуну.

Електроди для зварювання кольорових металів

Для кожного кольорового металу, який піддається дуговому зварюванню, розроблені спеціальні електроди.

33

Алюміній і його сплави зварюють електродами ОЗА-1, АФ-4аКр, А2 та ОЗА-2. Мідь і її сплави зварюють електродом МН-5. Нікель і його сплави зварюють єлектродами МЗОК і ХН-1.

Електроди ОЗА-1 і АФ-4аКр, виготовлені з дроту Св-А1 з покриттям галогенідного типу, застосовуються для зварювання та наплавлення алюмінію марок А6, АДО, АД1 і АТ. Цими електродами зварювання можливо виконувати тільки в нижньому положенні постійним струмом зворотної полярності.

Електроди А2 на дроті Св-АМц або Св-АК5 з покриттям галогенідного типу призначені для зварювання алюмінієвомарганцевого сплаву АМц і Ал-9. Зварювання можливе в нижньому положенні постійним струмом зворотної полярності.

Електроди ОЗА-2 на дроті Св-АК5 з покриттям галогенідного типу призначені для зварювання й наплавлення деталей з алюмінієвих ливарних сплавів марки Ал-2, Ал-4, Ал-5, Ал-9, Ал-11. Цими електродами зварювання здійснюється в нижньому положені на постійному струмі зворотної полярності.

Електроди МН-5 виготовляють з дроту МН-5 з покриттям кислого типу. Ці електроди призначені для зварювання мідно-нікелевих трубопроводів зі сплаву МНЖ5-1 або з латунню марки Л90 і бронзою БрАМц9-2 в нижньому положені на постійному струмі зворотної полярності.

Електроди МЗОК на дроті НМЖМц28-2,5-1,5 з основним покриттям застосовують для зварювання монельметала та інших міднонікелевих сплавів. Зварювання ведеться в нижньому положенні на постійному струмі зворотної полярності.

Електроди ХН-1 з дроту НІМ-25 з основним покриттям застосовують для зварювання литого, кованого нікелемолібденового сплаву при вмісті молібдену від 25 до 30 %. Зварювання ведеться у всіх просторових положеннях на постійному струмі зворотної полярності.

Зберігання електродів

Одним з найважливіших умов отримання зварного з'єднання хорошої якості є застосування електродів відповідної якості. Проте якість електродів залежить не тільки від технології їх виготовлення, а й від умов зберігання. Тому слід потурбуватися про створення певних умов, при яких електроди зберігають свої властивості.

Склади для електродів повинні бути обладнані стелажами для зберігання електродів, розкладених за марками та діаметром, печами для сушіння та прожарювання електродів. Температуру необхідно підтримувати постійну не тільки в різні години, але і протягом доби, тому що в нічний час нагрівшись за день приміщення охолоне і волога сконденсуеться у вигляді роси на пачках електродів і перейде при негерметичній упаковці в покриття.

Режим сушіння і розжарювання електродів встанавлюється залежно від типу електродного покриття і приводиться на етикетках, в паспортах, каталогах. Слід ретельно дотримуватися рекомендованих режимів, так як при зварюванні недосушеними або пересушеними електродами різко погіршується

34

якість наплавленого металу. Як у першому, так і в другому випадку виникає небезпека утворення пір, причинами появи яких є волога і погіршення захисту зони дуги внаслідок вигорання органічних складових покриття.

Дуже зручні в експлуатації пересувні склади, що розміщуються в збірнорозбірних будиночках.

Печі для сушіння і розжарювання електродів виготавляють з листового металу. Між зовнішньою і внутрішньою обшивкою укладається ізоляція зі скловати товщиною 60 мм. Нагрівальні елементи виконані з ніхромових спіралей діаметром 2 – 3 мм. Діапазон робочих температур становить від 15 до 400 °С, максимальне разове завантаження електродів – 420 кг. Піч складається з двох камер. Необхідну температуру і витримку забезпечує система управління, яка веде нагрівання шляхом ручного включення і візуального контролю температури або в автоматизованому циклі. Система працює точно завдяки вбудованим в ланцюг регулювання електроконтакта регуляторам. Тривалість роботи нагрівачів в автоматичному циклі встановлюється за допомогою реле годин в межах 0 – 120 хвилин з похибкою не більше ± 20 с. Час виходу на режим максимальної температури 11 – 13 хвилин. Електроди в печі прожарюють в пеналах спеціальної конструкції, які підвішують до стелі. У разі необхідності електроди можна прожарити розсипом.

Залежно від умов експлуатації печі для прожарювання та сушіння електродів можуть бути стаціонарними і пересувними.

Зварювальний дріт

Зварювальний дріт використовують для виготовлення штучних плавких електродів, застосовуємих при ручному дуговому зварюванні, напівавтоматичного, аргонодугового, автоматичного зварювання під флюсом та інших видах зварювання.

Сталевий зварювальний дріт підрозділяється на три групи; низьковуглецеву, леговану і високолеговану сталь.

Стандартом передбачено кілька десятків зварювальних дротів. Букви в написанні марки значать.

1.Св – зварювальний,

2.А – знижений вміст сірки і фосфору,

3.АА – більш знижений вміст сірки і фосфору.

Легуючі елементи в марці зварювальної проволоки позначені наступними російськими літерами:

Марганець Г, хром X, нікель Н, молібден М, вольфрам В, алюміній Ю, титан Т, ніобій Б, ванадій Ф, кобальт К, мідь Д, бор Р, азот А.

Дріт захищають від корозії тонкошаровим мідним покриттям. Неомідненний дріт при зберіганні окисляєтся і в такому стані

непридатний ні для зварювання, ні як присадний метал, ні для виготовлення штучних електродів. В результаті виникає необхідність у видаленні іржі та залишків мастильних речовин, застосовуваних при протяганні та консервації дроту.

35

Забруднений дріт слід очистити травленням в 20 %-ному розчині сірчаної кислоти або щелочі, а потім нейтралізувати і сушити. Виконання робіт з очищення дроту на підприємствах вимагає застосування спеціальних пристроїв.

При дуговом зварюванні найбільш поширений дріт, є одержуваний горячою прокаткою або волочінням після горячої прокатки.

Для дугового зварювання найбільш широко використовують круглий дріт; для наплавлення – у вигляді стрічки або кругу; при електрошлаковому зварюванні – звичайні дроти, а також електроди у вигляді пластин і пластинчато-дротові електроди.

Використовуючи для наплавлення пластинчасті електроди, можна регулювати хімічний склад наплавленого металлу, матеріалом пластин і дротів.

Дріт поставляють в мотках діаметром 150 – 700 мм. в залежності від діаметру дроту. З збільшенням діаметру дроту збільшується діаметр мотка. Маса мотка досягає звичайно 80 кг.

Дріт діаметром 0,3 – 0,8 мм поставляється в мотках діаметром 150 – 220 мм, діаметром 1 – 1,2 мм – в мотках діаметром 250 – 400 мм, діаметром 1,6 – 2 мм – в мотках діаметром 250 – 600 мм.

Порошковий зварювальний дріт являє собою оболонку, в яку запресовано порошок. Порошковий дріт використовують для зварювання та наплавки.

Для виготовлення оболонки порошкової проволоки застосовується стрічка з низьковуглецевої сталі холодного прокату. В оболонку запресовують декілько видів шихти (порошків): рутилоцелюлозну, карбонатно-флюортну, рутилову та ін.

Електроди для дугового зварювання

При ручному дуговому зварюванні плавленням застосовують неплавкі та плавкі електроди, а також інші допоміжні матеріали.

Неплавкі електродні стрижні виготавлюють з вольфраму, електротехнічного вугілля або синтетичного графіту. Вугільні і графітові стрижні виготовляють діаметром від 4 до 18 мм довжиною 250 та 700 мм. Графітові електроди мають кращу електропровідність і більш стійкі проти окислення при високих температурах, ніж вугільні електроди.

Для автоматичного і напівавтоматичного зварювання електродом служить калібрований дріт діаметром від 0,3 до 12 мм, зварювальний електродний дріт, постачають в мотках і котушках масою від 2 до 80 кг. Використовуються також порошкова (трубчаста з наповнювачем) проволока, голий легований дріт, електродна стрічка і пластини.

Дріт для виготовлення електродів для зварювання алюмінію і його сплавів маркується: АТ, А1, АТ, АД1, АМц, АМг і т. д., де цифра показує загальну кількість домішок. Випускається також стандартний наплавочний дріт.

Для зварювання міді та її сплавів застосовують електроди зі стрижнями з мідного дроту Ml і М2, бронзи Бр.КМцЗ-1 та ін.

36

Неплавкі електроди для дугового зварювання

У зварювальному виробництві для виготовлення неплавких електродів використовується вугілля, графіт і вольфрам, які мають високу температуру плавлення і випаровування. Тому вони мають такі властивості:

1.не беруть участь у формуванні металу шва;

2.забезпечують стійке горіння дуги;

3.мало витрачаються при зварюванні.

При зварюванні відкритою дугою різних сталей і чистого алюмінію (електричних шин) використовуються вугільні і графітові електроди.

Вугільні електроди являють собою стрижні круглого перетину діаметром від 6 до 30 мм і завдовжки 200 – 300 мм, їх виготовляють з пресованого коксу, обпаленого при температурі 1400 оС.

Стійкість електродів при роботі на великих щільностях струму покращується обмідненною поверхнею. Робочий кінець електрода слід заточувати під кутом 60 – 70 о.

Графітові електроди мають значно меншу твердість: вони більш електропровідні (опір графіту в чотири рази менше опіру пресованого вугілля), що дозволяє використовувати їх для зварювання на великій щільності струму.

Графітові електроди можна виготовити з остатків або відходів електродів дугових плавильних печей.

При зварюванні в захисному газі (азоті, аргоні) застосовуються вольфрамові електроди.

Вольфрам – найбільш тугоплавкий з усіх металів (температура плавлення – 3377 °С, температурара кипіння – 4700 °С). Він має велику електропровідність та теплопровідність.

При зварюванні на постійному струмі вольфрамовим електродом необхідно застосовувати тільки пряму полярність, тому що при зворотній полярності електрод буде швидко витрачатися.

Витрата електрода збільшується і при утворенні на його торці сплавів вольфраму із зварювальним металом. Тому слід усувати контакт електрода з виробом при запалюванні дуги. Запалювати дугу необхідно на допоміжній графітовій пластині.

Для полегшення запалювання дуги і підвищення її стійкісті до чистого вольфраму додають 1,5 – 2 % окису лантану. Лантанований вольфрам випускається під маркою ВЛ-10.

Застосовуються також ітрировані електроди (що містять 1,5 – 2 % окису ітрію) і торійованого (з двоокисом торію). Зберігання і робота з торійованоми електродами регламентується спеціальними правилами, так як вони радіоактивні.

Зварювання вугільним електродом

Зварювання вугільним електродом виконують дугою прямої дії, тобто дугу збуджують між зварювальним металом і вугільним стрижнем - електродом. Для зварювання застосовуються вугільні і графітові електроди. Для зварювання

37

вугільним електродом характерно повільне випаровування вугільного електрода.

Зварювання виконують постійним струмом при прямій полярністі (мінус на електроді). Внаслідок того, що температура плавлення і кипіння вугільних електродів має різницю всього 400 0С (температура кипіння 4200 0С, а плавлення 3800 °С), то практично плавлення не вдається спостерігати.

При зварюванні на зворотній полярності дуга горить нестійко, шов погано формується і відбувається навуглювання наплавленого металу, при цьому вугільний електрод сильно розігрівається на великій довжині і його випаровування збільшується.

При зварюванні вугільним електродом процес зварювання ведеться без присадочного матеріалу та з присадочним матеріалом.

Зварювання можна також здійснювати укладанням присадочного матеріалу в оброблення кромок.

Зварювання без присадочного матеріалу складається в оплавленні дугою кромок зварювальних деталей і являється найбільш простим способом зварювання. Цей спосіб набув найбільшого поширення.

Швидкість зварювання при товщині листів 1 – 3мм може бути значно вище, ніж при ручному дуговому зварюванні металевим електродом. Зварювання металів з подачею присадочного матеріалу в зону дуги виконується лівим або правим способами.

Зварювання з попереднім укладанням прутків або смужок в обробленні кромки застосовують при виконанні стикових і кутових швів з листів великої товщини.

Величину зварювального струму підбирають в залежності від товщини металу і виду зварного з’єднаня, а діаметр електрода від товщини зварюваних листів.

Збільшення щільності струму допускається тільки при використанні графітових електродів.

В даний час зварювання вугільним електродом застосовують дуже обмежено: при зварюванні виробів з тонколистового металу, при виправленні дефектів лиття та при зварюванні деяких кольорових металів і наплавленні твердих сплавів.

Зварювання сталей

Найбільш хороша зварюваність у низьковуглецевих сталей. При виборі типу і марки електрода для зварювання низьковуглецевихих сталей рекомендується звертати увагу на наступне:

1.забезпечення рівноміцності зварного з'єднання з основним металом;

2.отримання зварних швів без дефектів;

3.забезпечення необхідного хімічного складу металу шва;

4.отримання стійкості зварних з'єднань в умовах вібраційних та ударних навантажень, а також при підвищених або знижених навантаженнях.

38

Для зварювання низьковуглецевих сталей використовуются електроди марок ОММ-5, СМ- , ЦМ-7, КПЗ-32Р, ОМА-2, УОНИ-13/45, СМ-11 та ін.

Середньовуглецеві сталі мають підвищений вміст вуглецю, який є причиною утворення кристалізаційних тріщин при зварюванні, а також малопластичних гартівних структур в біляшовній зоні. Тому для підвищення стійкості металу шва проти утворення тріщин слід знизити кількість вуглецю в металі шва. Це досягается застосуванням електродів з пониженим вуглецем, а також зменшенням частки дільниці основного металу в металі шва.

Щоб знизити появи загартованих структур, слід застосувати попередній і супутній підігрів виробів.

Один з кращих способів отримання рівноміцності зварного з'єднання при низькому відсотковому вмісті вуглецю є додаткове легування металу шва марганцем і кремнієм.

Зварювати середньовуглецеві сталі рекомендуєтся електродами УОНИ-13/45, УП-1/45, УП-2/45, ОЗС-2, УОНИ-13/55, К-5А, УОНІ-13/65 та ін.

Технологія зварювання легованих сталей

Зварювальність легованих сталей залежить від вмісту вуглецю і легуючих компонентів. Сталі кремніємарганцевої групи 15ГС, 18Г2С та 25Г2С зварюють електродами типу Е60А марки УОНІ-13/65. Перед зварюванням кромки ретельно зачищають від бруду, іржі і окалини. Зварювання слід виконувати гранично короткою дугою. Виріб перед зварюванням необхідно підігріти до температури 200 0С, електроди перед зварюванням слід прожарити протягом години при температурі 400 °С.

Кремніємаргенцемідні сталі 10Г2СД, 10ХГСНД, 15ХСНД та 12ХГ зварюються електродами типу Е50А марки УОНІ-13/85.

Хромиста сталь 15Х зварюється електродами УОНІ-13/85 гранично короткою дугою без підігріву і наступної термічної обробки.

Хромомолібденова сталь 15ХМ зварюється електродами ЦЛ-14 з попереднім підігрівом до 250 – 300 °С і подальшим високим відпуском при 710 °С. Сталь марки 3ОХМ зварюється електродами ЦЛ-30-63 з попереднім підігрівом виробу до 350 0С і наступним відпуском при 600 °С.

Хромокремніємарганцеві сталі 20ХГСА, 25ХГСА, ЗОХГСА, 30ГСНА зварюються електродами ЦЛ-18-63 або НІАТ-ЗМ гранично короткою дугою. Після зварювання зварні з'єднання піддаються термічній обробці на високу міцність: загартування до температури 880 °С і низький відпуск.

Зварювання теплостійких сталей. До теплостійких сталей відносяться 12МХ, 20МХЛ, ЗОХЗМВФ, 20 ХМФ, 20ХМФЛ, 12Х1М1Ф, 15ХМФКР, 12Х2МВФ, 20ХМФ, 20ХМФЛ, 12Х1М1Ф, 15ХМФКР, 12Х2МФБ, Х5М,

15Х5М, Х5ВФ, О6Х13, Х17, X13 та ін

Вироби з сталей 12МХ і 20МХЛ, що працюють при температурі до 550 °С, зварюються електродами ЦЛ-15. Зварювання виконують з попереднім підігрівом виробів до 250 – 300 °С для сталі 20МХЛ та до 200 °С – для сталі 12МХ. Після зварювання рекомендуєтся високий відпуск при температурі

39

710 0С. Сталь 12МХ можна зварювати також електродами ГЛ-14, якщо виріб працює при температурі до 520 °С. Підігрів та відпуск такі ж, що і при застосуванні електродів ЦЛ-14.

Вироби з сталей 34ХМ і 20ХЗМВФ, які працюють при температурі до 470 °С, зварюють електродами ЦЛ-30-63. Зварювання виконують з попереднім і супутнім підігрівом виробу до 350 °С для сталі 34ХМ і до 400 – 450 °С – для сталі 20ХЗМВФ. Зварні з'єднання піддаються відпуску: сталь 34ХМ – при температурі 600 0С, сталь 20ХЗМВФ – при температурі 680 °С.

Вироби з сталей 20ХМФ, 20ХМФЛ, 12Х1М1Ф, що працюють при температурі до 570 °C, зварюють електродами ЦЛ-20-63. Зварювання виконується короткою дугою з попереднім і супутнім підігрівом вироба до 300 – 350 °С, а після зварювання виконують високий відпуск при 740 – 760 0С протягом трьох годин.

Вироби з сталей 15МХФКР і 12Х2МФБ, які працюють при температурі до 600 0С. зварюють; електродами ЦЛ-26М-63. Зварювання виконують короткою дугою з попереднім і супутнім підігрівом до температури 350 – 400 °С, а після зварювання виконують високий відпуск при температурі 740 –

760 °С.

Вироби з сталей Х5М та 15Х5МФА, які працюють в агресивних середовищах при температурі до 450 °С, зварюють електродами ЦЛ-17-63 з попереднім і супутнім підігрівом до 300 – 450 0С і з подальшим високим відпуском після зварювання при температурі 760 °С протягом трьох годин. Вироби з сталей Х5ВФ, О6Х13 і Х17 зварюють електродами СЛ-16.

Зварювання високолегованих корозійностійких, жаростійких і жароміцних сталей і сплавів.

До зварних з'єднань високолегованих сталей і сплавів крім вимог щодо межі міцності, а також пластичності пред'являються і інші вимоги, які визначаються призначенням конструкції і властивостями зварюванного металу. Ці вимоги такі:

1.для корозійностійких (неіржавіючих) сталей – здатність протистояти міжкристалітній , загально рідинній, ножовій корозії під навантаженням;

2.для окалоностійких сталей і сплавів – здатність протистояти окалиноутворенню і міжкристалітній газовій корозії;

3.для жароміцних сталей і сплавів – забезпечення тривалої міцності, опірності, повзучості, стабільності мікроструктури, стійкості проти крихкості при тривалому впливі високих температур і навантажень і малої чутливості до надрізу і окалиностійкості.

Основними труднощами при зварюванні високолегованих сталей і сплавів є: забезпечення стійкості зварних з'єднань проти утворення кристалізаційних тріщин, корозійної стійкости, а також збереження властивостей сполук під дією робочих температур і напруги.

40

Зварювання корозійностійких сталей

До корозійностійких сталей відносяться ОХ18Н10, ОХ18Н10Т, Х18Н10Т,

Х18Н9, Х18Н9Т, ОХ18Н12Т, ОХ18Н12Б, 1Х21Н5Т, 1Х16Н13Б, Х18Н12Т та ін Сталі ОХ18Н10, ОХ18Н10Т, Х18Н10Т зварюють електродами ОЗЛ-14,

якщо до металу шва пред'являють вимоги стійкості проти міжкристалітної корозії. Зварювання цими електродами забезпечує на зварному шві вміст феритної фази 6 – 10 %.

Сталі Х18Н9, Х18Н9Т зварюють електродами ОЗЛ-8, якщо до металу шва не пред'являються вимоги стійкості проти міжкристалітної корозії або якщо зварне з'єднання буде експлуатуватися при температурі до 350 °С (при відсутності агресивного середовища – при температурі від 253 до 800 0С). Вміст феритної фази в зварних швах коливається від 3,5 до 8,5 %.

Сталі Х18Н10Т, Х18Н9Т, ОХ18Н12Т, ОХ18Н12Б, 1Х21Н5Т, 1Х16Н13Б

зварюються електродами ЦЛ-11, якщо до зварного шву висуваються жорсткі вимоги стійкості проти міжкристалітної корозії. Зміст феритної фази в зварних швах забезпечуется від 2,5 до 7 %.

Сталь Х18Н12Т зварюють електродами ЦТ-15-1 (кореневі шви), якщо зварне з'єднання буде працювати при температурі 600 – 650 °С і високому тиску. Вміст феритної фази в зварних швах коливається від 5,5 до 9 %.

Сталі Х18Н10Т, Х18Н9Т зварюють електродами ЗИО-3, якщо зварні шви будуть експлуатуватися при температурі до 560 °С або якщо до металу шва будуть пред'явлені вимоги стійкості проти межкрісталітной корозії. Вміст феритної фази у звареному шві регламентується від 2,5 до 5 %.

Зварювання жаростійких сталей

До них відносяться Х25Т, Х28, Х23Н18, Х23Н13, Х20Н14С2, Х25Н20С2

та ін.

Сталі Х25Т і Х28 зварюють електродами ОЗЛ- 6, якщо зварні вироби будуть експлуатуватися при температурі 1150 °С. Зварювання виконують короткою дугою. Кромки готують під зварювання тільки механічним способом. Вміст феритної фази регламентується від 2,5 до 10 %.

Сталі Х25Т, Х28, Х23Н18 зварюють електродами ЦЛ-25, якщо зварні вироби будуть використовуватися при температурі вище 850 °С. Зварювання виконують валиками, що мають ширину не більше трьох діаметрів електрода. Вміст феритної фази регламентується від 3 до 9 %.

Сталі Х25Т, Х28, Х23Н13, Х23Н18, які знаходяться в експлуатації при температурі 900 – 1000 0С, зварюются електродами ОЗЛ-4. Зварювання виконують гранично короткою дугою. Кромки обробляють під зварювання тільки механічним способом. Вміст феритної фази регламентується від 2,5 до

8 %.

Сталі Х23Н18 і Х23Н13, що знаходяться в експлуатації в окисних і навуглецевуючих середовищах при температурі 900 – 1050 0С, зварюють електродами ОЗЛ-9А. При зварюванні цих сталей особливо необхідно стежити