23.Силабо-тонічне віршування.

Силабо-тонічна система:

-ця система базується на чергуванні наголошених та ненаголошених складів у віршованих рядків.

-Становлення цієї системи розпочалося у IV—V ст., коли сталася заміна довгих складів наголошеними, а коротких — ненаголошеними.

-Поширення силабо-тоніки пов’язане зі спробами у європейських літературах відтворити античні метричні стопи відповідно до фонетичних особливостей кожної національної мови і з урахуванням народнопоетичної віршової традиції.

- Організаційною основою ритму у силабо-тонічному віршуванні є стопа.

Стопа — ритмічна одиниця вірша, у якій поєднано наголошений та ненаголошені склади.

Найпоширеніші двоскладові і трискладові види стоп.

Двоскладові стопи складаються із двох складів, наголос у яких варіюється:

1)Хорей-стопа з першим наголошеним складом.

2)Ямб-з другим наголошеним складом.

3)Пірихій-з двома ненаголошеними складами.

4)Спондей-з двома наголошеними складами.

Трискладові стопи поєднується 1 наголошений і 2 ненаголошених:

1)Амфібрахій-наголошений 2 склад.

2)Анапест-наголошений 3 склад, а 1 2 ненаголошений

3)Дактиль-1 склад наголошений, 2 3 ненаголошені.

24.Ритм та ритмотворні одиниці поетичного тексту.

Ритм-це закономірне чергування однорідних явищ через певний відрізок часу.

Чинники ритму:

-рима

-римування

-віршовий розмір

-строфа

-клаузула

Рима — співзвучність слів або закінчень віршових рядків.

Рима:

-проста (коли римуються 2 слова)

-складна (коли 1 слово римується з 2 чи 3)

Рима:

-точна(коли співпадають всі звуки останньої стопи)

-неточна (коли не співпадають)

Рима:

-однорідна(коли римуються однакові частини мови)

-неоднорідна (коли різні частини мови)

Рима:

-банальна

-небанальна

Способи римування:

-перехресне

-суміжне

-кільцеве

-тернарне

Клаузула-це всяке римоване і неримоване закінчення починаючи з останнього наголошеного складу.

Клаузула є:

1)Чоловіча-з наголосом на останньому складі.

2)Жіноча- з наголосом на попередньому складі.

3) Дактилічна— віршове закінчення з наголосом на третьому з кінця складі.

4) Гіпердактилічна — віршове закінчення з наголосом на четвертому з кінця складі.

Строфа-це група віршових рядків об’єднаних однією думкою, інтонацією, специфікою римування.

Строфи є:

-моностих (1 строфа)

-дистих (2 рядкова)

-терцет (3)

-катрен (4)

-квінта (5)

-секстет (6)

-септима (7)

-октава (8)

-нона (9)

-децима (10)

-онегінська строфа (14)

-танка (5 рядкова неримована)

-хоку (3 рядкова не римована)

25.Літературний процес. Художній метод

Літ.процес-історично і соціально зумовлений, закономірний рух худ.свідомості, який виявляється у виникненні, функціонуванні і зміні літ.явищ та фактів.

Худ.метод-особливий тип образного бачення світу, його відтворення та перетворення, особливий принцип добору та узагальнення життєвого матеріалу, виявлення в ньому головного. Худ.метод залежить від рівня свідомості митця та його знань про об’єктивну дійсність, яку він зображує.

-Продуктивний(утворює худ.систему): романтизм, реалізм, модернізм і т.д

-Непродуктивний(створює один літ.напрям) :бароко,сентименталізм,натуралізм і т.д.

Основні методи:

-пріоритет об’єктивного життя, яке воно є, реальне.

-пріоритет суб’єктивного життя, яке воно має бути, ідеальне.