
- •1.Поняття,предмет і сутність, функції, суб’єкти та об’єкти мпп
- •2. Глобальні проблеми сучасності та мп.
- •3.Роль України як суб’єкта мп, основні засади зовнішньої політики.
- •4. Етапи становлення мiжнародного права. Ролъ оон у формуваннi
- •5.Етапи становлення науки мiжнародного права. Вплив г.Гроцiя на розвиток мiжнародного права. Ocновні напрями сучасної доктрини мiжнародного права.
- •6. Основні та другорядні джерела міжнародного права. Ст. 38 Статуту Міжнародного Суду оон про джерела міжнародного права. Доктринальні підходи до джерел міжнародного права.
- •7. Місце міжнародного договору серед джерел міжнародного права. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 23.05.1969.
- •8. Співвідношення міжнародного договору і звичаю.
- •9. Поняття та характерні риси норми мп. Значення норм міжнародного «м’якого права».
- •10. Класифікація мпн за різними підставами.
- •III. За сферою дії:
- •IV. За юридичною силою:
- •V. За змістом правил поведінки:
- •VI. За своєю роллю в механізмі міжнародно-правового регулювання:
- •12. Кодифікація норм міжнародного права та їх значення для подальшого розвитку міжнародного права. Суть і цілі кодифікації
- •13. Характеристика принципів сучасного міжнародного права: юридична природа, умови функціонування, сфера дії. Кодифікація принципів
- •14. Система принципів сучасного міжнародного права. Загальні принципи права та міжнародне право.
- •15. Правовий зміст і характеристика основних принципів міжнародного права. Взаємозв’язок і взаємодія принципів.
- •16. Принцип незастосування сили та загрози силою
- •17. Принцип суверенної рівності держав
- •18. Принцип непорушності державних кордонів
- •19. Принцип територіальної цілісності держави
- •20. Принцип мирного розв’язання міжнародних спорів
- •21.Принцип невтручання у внутрішні справи
- •22.Принцип загальної поваги до прав людини
- •23.Принцип співробітництва
- •24.Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань
- •25.Принцип самовизначення народів і націй
- •26.Теорії співвідношення міжнародного та національного права. Концепція примата міжнародного права
- •27.Класифiкацiя суб'ектiв мiжнародного права. Доктринальнi дискусii вiдносно проблеми суб'єктів мiжнародного права,
- •28.Особливостi мiжнародноi правосуб' єктностi держави.
- •29.Особливостi мiжнародноi правосуб' єктностi нацiй та народiв.
- •30. Особливостi мiжнародноi правосуб' єктностi державноподiбних утворень.
- •31. Особливості міжнародної правосуб’єктності міжнародних організацій
- •32. Питання про міжнародну правосуб’єктність індивідів. Формування міжнародного статусу фізичної особи
- •33. Поняття, юридична природа та значення міжнародно-правового визнання. Теорії визнання. Форми і засоби міжнародно-правового визнання.
- •34. Визнання держав у сучасному міжнародному праві: юридична природа, критерії, доктрини
- •35. Визнання уряду в сучасному міжнародному праві: юридична природа, критерії, доктрини
- •36. Поняття, юридична природа і значення правонаступництва. Об’єкти правонаступництва. Види правонаступництва.
- •37. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності. Зміст і підстави міжнародно-правової відповідальності. Передумови міжнародно-правової відповідальності, її принципи і цілі.
- •38. Поняття та види міжнародних правопорушень
- •39. Види міжнародно- правової відповідальності. Форми міжнародно правової- відповідальності
- •40. Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
- •41. Сучасна система міжнародно-правових санкцій
- •42. Види територій у міжнародному праві залежно від правового режиму
- •43. Територія з міжнародним режимом
- •44. Території зі змішаним правовим режимом
- •45. Поняття, юридична природа та склад державної території
- •46. Правовий режим міжнародних рік.
- •47. Міжнародно-правовий статус Арктики і Антарктики.
- •48. Міжнародно-правове регулювання громадянства.
- •49. Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •50. Припинення і призупинення дії міжнародних договорів
- •51. Стадії укладання міжнародного договору
- •52. Значення положень ст.9 Конституції України в умовах активного входження України у світове співтовариство
- •53. Класифікація міжнародних договорів. Форма, структура і найменування міжнародних договорів
- •54. Дія й дійсність міжнародних договорів
- •55. Застереження до міжнародних договорів.
- •56. Тлумачення міжнародних договорів
- •57. Початок і закінчення дипломатичної місії
- •58. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •59. Імунітети та привілеї консульських установ
- •60. Консульські функції та засоби іх здійснення
- •61. Дипломатичний корпус. Дуаєн дипломатичного корпусу
- •62. Поняття і джерела консульського права
- •63. Система органів зовнішніх зносин держав
- •64. Призначення консулів. Патент і екзекватура ї. Консульський округ.
- •65. Імунітети і привілеї дипломатичного представництва
- •66. Склад і функції дипломатичного представництва
- •67. Імунітети та привілеї дипломатичного представництва
- •68. Поняття міжнародних конференцій
- •69. Рада Європи
- •70.Система оон.
- •71.Статут міжнародного суду оон
- •Глава I: Організація Суду
- •Глава II: Компетенція Суду
- •Глава III: Судочинство
- •Глава IV: Консультативні висновки
- •Глава V: Поправки
- •72.Міжнародно-правовий статус міжнародних організацій
- •73.Міжнародна правосубєктність міжнародних організацій
- •74.Функції міжнародних організацій. Особливості правового статусу посадових осіб і службовців мо.
- •75.Структура і функції єс
- •76. Види міжнародних організацій
- •77. Дипломатичне право міжнародних організацій
- •78. Спеціалізовані установи системи оон
- •79. Регіональні міжнародні організації (х-ка 2-3 міжнародних організацій за вибором)
- •80. Організація по безпеці і співробітництву в Єпропі
- •81.Види актів міжнародних конференцій та їх правове значення.
- •82.Компетенція, повноваження і функції міжнародних організацій.
- •83.Права людини в історії міжнародних відносин.
- •85. Джерела інституту прав людини.
- •86 Класифікація прав людини. Порівняльна характеристика критеріїв класифікації прав людини.
- •87. Регіональне співробітництво у галузі прав людини
- •88 Реалізація міжнародних норм з прав людини у Конституції України
- •89. Національні засоби забезпечення зобовязань з прав людини в Україні
13. Характеристика принципів сучасного міжнародного права: юридична природа, умови функціонування, сфера дії. Кодифікація принципів
Принципи міжнародного права – це юридично узагальнене правило поведінки суб’єктів міжнародного права в певній сфері правовідносин.
Основні принципи міжнародного права – це система основоположних норм міжнародного права, які регулюють відносини між його суб'єктами і є критерієм правомірності міжнародних правотворчого і правозастосовчого процесів, дійсності інших міжнародно-правових норм.
Основні принципи міжнародного права закріплені в Статуті ООН (в преамбулі та статтях, зокрема 1, 2). Розширювальне тлумачення основних принципів дається в Декларації про принципи міжнародного права 1970 року. У Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 року.
У Статуті ООН та Декларації про принципи… визначено 7 основних принципів міжнародного права
1. Незастосування сили або загрози застосування сили
2. Мирного вирішення спорів
3. Невтручання
4. Співробітництво
5. Рівноправя і самовизначення народів
6. Суверенної рівності держав
7. Добросовісного виконання зобов’язань за міжнародним договором
1975 року Заключним актом з питань безпеки і співробітництва в Європі ці принципи були доповнені ще трьома:
1. Територіальної цілісності
2. Поваги прав людини
3. Непорушності кордонів
Таким чином, кодифікація основних принципів міжнародного права відбувалася загалом у три етапи.
І етап: створення ООН і відповідно Статуту ООН. Саме в ньому було вперше зафіксовано сім принципів міжнародного права (1945 р.).
ІІ етап: деякі з принципів міжнародного права були викладені дуже стисло і тому в ООН була проведена робота з формулювання змісту основних принципів. Вона завершилась прийняттям 24 жовтня 1970 року Генеральною Асамблеєю ООН Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН.
III етап: після цього 1 серпня 1975 року в Гельсінкі у Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі було викладено не сім, а десять принципів міжнародного права. Цей документ розширив каталог основних принципів.
Прослідковується тенденція зростання кількості основних принципів сучасного міжнародного права.
Природа основних принципів міжнародного права.
Основні принципи є основою і системоутворюючим фактором міжнародної нормативної системи. Більшість основних принципів мають юридичну обов'язковість на рівні норм jus cogens. Але є і такі принципи міжнародного права, від яких держави відступають в своїх міжнародних договорах, не порушуючи міжнародного права.
Суб'єкти міжнародного права можуть відступити від взятих міжнародних зобов'язань шляхом укладення нового міжнародного договору, на випадок докорінної зміни обставин (rebus sic stantibus), чи утворення імперативної норми, якій суперечить відповідне міжнародне зобов'язання.
Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань є принциповою вимогою сучасного міжнародного права. Проте, як свідчить практика застосування загальних принципів міжнародного права до держави, яка порушила принцип незастосування сили, може бути призупинена дія принципу добросовісного виконання міжнародних зобов'язань. Отже, обов'язковість принципу добросовісного виконання міжнародного зобов'язання не значить, що він є нормою jus cogens.
Не можна вважати принцип самовизначення народів імперативним, адже юридично не встановлено суб'єкту його застосування. На сьогодні в міжнародному праві немає визначеного поняття "народ".
Такі основні принципи міжнародного права як невтручання у внутрішні справи, не застосування сили чи загрози силою, мирного вирішення міжнародних спорів, поваги прав людини і основних свобод тощо є імперативними нормами. Вони не допускають взаємної домовленості щодо відступу від зобов'язань за ними.
Отже, всі основні принципи сучасного міжнародного права є юридично обов'язковими і підлягають безумовному виконанню. В системі самих принципів виділяють принципи jus cogens, тобто такі норми, які не допускають взаємної відмови від виконання обов'язків, і такі, які допускають по домовленості заміну одних зобов'язань іншими як і зміни у відповідних правах.
Ознаки основних принципів міжнародного права
Основним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна виділити серед інших норм міжнародного права.
Ознаки основних принципів міжнародного права:
1. Вони є загальновизнаними як основні принципи сучасного міжнародного права. Закріплені в Статуті ООН; в Декларації про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва у відповідності з Статутом ООН, 1970 р.; Заключному акті Наради по безпеці і співробітництву в Європі, 1975 р. та в інших міжнародних документах.
2. Основні принципи міжнародного права формулюють права, обов'язки і законні інтереси безвідносно суб'єктів міжнародного права.
3. Основні принципи міжнародного права мають перевагу над іншими нормами цієї системи права. Ст. 103 Статуту ООН, ст. 53 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, 1969 р., Віденській конвенції про право міжнародних договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями, 1986 р. Основний принцип міжнародного права може бути змінений чи скасований лише новим принципом.
4. Формально основні принципи не підпорядковані один одному. Але фактично в процесі застосування, їм надається різне значення. Принцип незастосування сили, наприклад, є головним, при забезпеченні миру і безпеки.
5. Порушення основних принципів міжнародного права кваліфікується більш серйозно, ніж порушення звичайної норми.
6. Основні принципи міжнародного права застосовуються при наявності прогалин в міжнародному праві. Зокрема, в нових сферах міждержавного співробітництва.
7. Принципи констатують існуючий стан міжнародних відносин та визначають головні напрями їх розвитку, тобто формулюють програму розвитку на перспективу.
8. Основні принципи міжнародного права функціонують лише у взаємодії. Вони мають комплексний характер, взаємно обумовлюють одне одного. Декларація про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності зі Статутом ООН, 1970 р.: "При тлумаченні і застосуванні викладені вище принципи є взаємозв'язаними і кожний принцип повинен розглядатися в контексті всіх інших принципів".
Основним критерієм класифікації принципів є сфера їх застосування, за якою вони поділяються на універсальні, регіональні та локальні(наприклад, Принципи співробітництва СРСР і Франції 1971 р.; Основи взаємовідносин СРСР і США 1972 р. та ін.).
Так перші 9 принципів є універсальними, а принцип непорушності кордонів — регіональним, оскільки затверджений лише країнами європейського регіону, а також деяких інших регіонів світу.
Окремо можна виділити:
1) загальносистемні принципи;
2) галузеві принципи;
3) принципи інституту міжнародного права.