8. Політико-територіальний устрій держави: поняття та форми

Форма державного устрою - це спосiб органiзацiї державної влади, який визначається характером взаємовiдносин держави як цiлого i її скла-дових частин. Свiй вияв форма державного устрою знаходить в особливостях полiтико-територiальної органiзацiї (устрою) держави та iї адмiнiстративно-територiального устрою. В теорiї i практицi сучасного конституцiоналiзму вiдомо двi форми державного устрою - федеративна та унiтарна.

В формі державного устрою виражені юридичні особливості політичного ладу. І тому державний устрій країни необхідно розрізняти за формальними ознаками:

- Склад територій, які мають ознаки державності, наділені суверенітетом.

- Правовий статус території.

- Право сецесій.

- Статус територіальних органів (чи є ця установа вищим органом державної влади).

- Статус нормативних актів, які видаються органами територій (вони є законами чи підзаконними актами).

- Юридичне визначення статусу особи в її взаємовідносинах з територією (чи має територія своє громадянство).

- Система розподілу повноважень між територіями, і територіальними утвореннями, в які вони входять.

- Система залучення коштів в бюджет держави, державного утворення.

За формою державного устрою держави можна поділити на:

1. федерації та унітарні держави.

2. держави, які беруть участь в політичних об’єднаннях, і держави, які не беруть участі в них.

Їх може бути два види:

- союзи держав (конфедерація, монархія, унія, протекторат).

- союзні держави (федерації, які в свою чергу можуть бути рівноправними і нерівноправними, вони можуть бути основані на договорі, а інші можуть бути об’єднання під владою спільного монарха).

3. Держави, які мають автономію, і такі що її не визнають.

Як основні два види форм державного устрою можна виділити прості – унітарна держава, і складні – федерація, конфедерація.

9. Унітарні держави в конституційних нормах сучасних держав світу (на прикладі Конституції зарубіжних країн)

iншою формою державного устрою є унiтарна форма. Держава зви-чайно вважається унiтарною (простою), якщо жодна з частин її територiї не надiлена статусом державного утворення. В унiтарнiй державi iснує лише одна конституцiя, одна система права i одна система органiв влади. Територiя унiтарної держави навiть формально є єдиною. Її складовi час-тини найчастiше мають статус адмiнiстративно-територiальних одиниць.

Для унітарних держав характерні наступні ознаки:

1. Єдина Конституція, норми якої застосовуються на всій території країни без виключення, будь-яких обмежень.

2. Єдина система вищих органів державної влади (глава держави, парламент, уряд), їх юрисдикція розповсюджується на всю територію країни. Компетенція вищих органів державної влади на підлеглі їм органи ні фактично, ні юридично не обмежені повноваженнями регіональних органів.

3.Єдина система права. Місцеві органи управління зобов’язані застосовувати у відповідних адміністративно-територіальних одиницях нормативні акти, прийняті вищими органами державної влади.

4.Єдине громадянство населення (єдина політична належність). Жодна адміністративно-територіальна одиниця власного громадянства не може мати, за винятком символічних почесних звань.

5.Єдина судова система, яка здійснює правосуддя на всій території держави. При розгляді справ суд керується єдиними нормами матеріального та процесуального права. Судові органи, які створюються у відповідних адміністративно-територіальних одиницях становлять єдину ланку централізованої судової системи.

6.Територія унітарної держави поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, які не можуть володіти будь-якою самостійністю. Ті органи управління, які створюються в адміністративно-територіальних одиницях, підпорядковані центральним органам державної влади. Їх правовий статус визначається правовими нормами єдиної загальнодержавної системи права.

Унітарна держава поділяється на адміністративно-територіальні одиниці. Число їх ланок різне – у дрібних державах (Науру та Тувалу в Океанії) взагалі немає поділу, Болгарія – області та громади; Франція – регіони, департаменти, райони, громади. Найбільш розповсюджений поділ – область – район – громада

Форми унітарних держав

І. За наявністю у складі автономії:

1. Прості (без автономії).

2. Складні (автономія, колонії, що мають особливий статус, "асоційовані штати” – Нова Каледонія у Франції, Федерація Антильських островів в Нідерландах).

ІІ. За ступенем централізації:

1. Централізовані – в усі ланки адміністративно-територіального поділу (АТП) чиновники призначаються "зверху” (Болгарія). Зміна кордонів АТП – через центр.

2. Децентралізовані – немає призначених на місця представників уряду, а є збори громадян, ради (Великобританія, Нова Зеландія). Місцеві посадові особи (шериф, скарбник) обираються населенням.

3. Відносно централізовані – у вищих ланках АТП є два органи: призначений "зверху” чиновник загальної компетенції (комісар, префект) та обраний громадянами (мер) – Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Польща. Зміна кордонів АТП – місцевий референдум.

Конституція Словенії

Статья 4. Словения является территориально единым и неделимым государством.