
- •Форма правління: поняття, конституційно-правовий зміст, класифікація
- •2. Абсолютна монархія: характерні риси і конституційне-правове оформлення
- •3. Дуалістична монархія: характерні риси і конституційно-правове оформлення
- •4. Парламентарна монархія: характерні риси і конституційно-правове оформлення
- •5. Президенстька республіка: характерні риси і конституційне-правове оформлення (сша)
- •6. Парламентська республіка: характерні риси і конституційне-правове оформлення (Німеччина та Італія)
- •7. Змішана республіка: характерні риси і конституційно-правове оформлення (Франція)
- •8. Політико-територіальний устрій держави: поняття та форми
- •9. Унітарні держави в конституційних нормах сучасних держав світу (на прикладі Конституції зарубіжних країн)
- •10. Національно-територіальна автономія: поняття та види. Автономія Аланських островів. Автономія Каталонії. Автономія Саамі. Автономія в кнр
- •11. Національно-культурна автономія: поняття та види. Персональна та корпоративна автономія
- •12. Основи теорії федералізму. Конституційне визначення федеративної держави
- •13. Класифікація федеративних держав
- •14. Способи розмежування компетенції між рівнями влади в сучасних федеративних державах світу
- •15. Поняття парламенту та парламентаризму
- •16. Основні моделі організації парламентів в зарубіжних країнах
- •17. Внутрішня та зовнішня побудова парламентів
- •18. Способи формування палат парламенту
- •19. Керівні органи палат парламенту
- •20. Конституційно-правовий статус спікера парламенту. Колегіальні керівні органи палат парламенту
- •21. Парламентські фракції в зарубіжних країнах
- •22. Комітети та комісії в зарубіжних парламентах: порядок іх формування та функціонування
- •23. Спеціальні та слідчі комітети (комісії) в зарубіжних парламентах. Об’єднані комітети (комісії) палат парламенту
- •Об'єднані комісії (комітети) палат парламенту. Органи парламенту, які реалізують його окремі повноваження
- •24. Правовий статус депутата парламенту
- •25.Зміст депутатського мандату. Види депутатського мандату. Позбавлення та втрата депутатського мандату.
- •26.Депутатський імунітет.
- •27.Депутатський індемнітет.
- •28.Основні та додаткові повноваження зарубіжних парламентів.
- •29.Поняття законодавчого процесу.
- •30.Стадії законодавчого процесу.
- •31.Законодавча ініціатива: поняття, суб’єкти та процедура реалізіції.
- •32.Розгляд і прийняття законопроектів за процедурою трьох читань.
- •33.Промульгація як стадія законодавчого процесу.
- •34.Право вето глави держави: поняття, види, механізми реалізації.
- •35.Вибіркове та відкладальне вето глави держави.
- •36.Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в країнах з парламентарними формами правління.
- •37.Інтрепеляція як форма парламентського контролю за органами виконавчої влади.
- •38.Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в президентських республіках.
- •39.Судові повноваження зарубіжних парламентів.
- •40.Бюджетні повноваження зарубіжних парламентів.
- •41.Інститут глави держави і його різновиди.
- •42.Одноосібний та колегіальний глава держави. Діархія.
- •43.Конституційно-правовий статус монарха. Системи престолонаслідування.
- •44.Особливості конституційно-правового статусу президента як глави держави в зарубіжних країнах.
- •45.Порядок і умови заміщення посади президента.
- •46.Повноваження глави держави при різних формах державного правління.
- •47. Принцип ротації інституту глави держави
- •49. Поняття, підстави та застосування процедури імпічменту глави держави
- •50. Основні моделі імпічменту
- •51. Поняття, ознаки виконавчої влади і система її органів
- •52. Поняття та основні моделі організації урядів
- •53. Структура уряду в зарубіжних країнах
- •54. Основні форми взаємодії уряду та парламенту в країнах з парламентарними формаим правління
- •55. Поняття та особливості конституційної відповідальності урядів в зарубіжних країнах
- •56. Форми конституційної відповідальності уряду в зарубіжних країнах
- •57. Конструктивний вотум
- •58. Політична відповідальність уряду в зарубіжних країнах
- •59. Поняття місцевого самоврядування
- •60. Основні теорії походження місцевого самоврядування
- •61. Сучасні концепції місцевого самоврядування
- •62. Принципи та системи місцевого самоврядуванняВиділяють дві основні системи організації влади на місцях.
- •63. Повноваження органів місцевого самоврядування
- •64. Організаційнго-правова та матеріально-правова основи місцевого самоврядування
- •65. Гарантії місцеовго самоврядування
- •66. Поняття політичних партій та їх функції
- •67. Класифікація політичних партій та ї партійні сиситеми
47. Принцип ротації інституту глави держави
Для функціонування механізму виконавчої влади неабияке значення має термін повноважень глави держави, порядок його переобрання та припинення повноважень. Найчастіше цей термін становить 4— 5 років, рідше — 6—7 років. Свого роду крайнощами в цій амплітуді президентських термінів є обрання президента на один рік і на довічне перебування на цій посаді.
Відповідно до питання строку повноважень глави держави включають таке поняття як принцип ротації глави держави.
Так, Ротація (від лат. rotatio – обертання) – це емократична вимога періодичної змінюваності певних політичних сил та осіб, що перебувають при владі. Таким чином, принцип ротації глави держави передбачає встановлення обмежень на кількість перебувань особи на посаді глави держави, після чого його посаду зобов’язана замінити інша особа.
Перевибори на наступний термін в одних країнах (Франція, Італія, Індонезія, Єгипет, Філіппіни) допустимі без будь-яких обмежень. В інших же існує принцип ротації глави держави. Відповідно виділяють декілька типів такої ротації:
-
коли одна і та ж особа може бути обрана не більше, ніж на два терміни загалом (США, Польща, Хорватія, Білорусь)
-
коли одна і та ж особа не може бути обрана більше, ніж на два терміни підряд (Україна, Росія, Португалія, Чехія, Словакія, Киргизстан)
А в таких країнах, як Мексика, Болівія, Нікарагуа, Еквадор, Республіка Корея повторне обрання на посаду президента взагалі неможливе, ощ передбачено на конституційному рівні.
Слід зазначити, що здебільшого в конституціях передбачена можливість перебування на посаді президента обмежується 2ма строками, тож відповідними термінами обмежується ротація.
Принцип ротації не був формально закріплений. В окремих країнах на конституційному рівні принцип ротації не передбачений( Франція).
Яка з наведених схем ефективніша, судити важко. Так, закріплюваний багатьма конституціями принцип ротації має певний демократичний потенціал, оскільки він служить своєрідною противагою всевладдя президента, що протидіє трансформації конституційного правління глави держави в режим особистої диктатури. Однак навряд чи варто абсолютизувати його позитивне значення. Як зазначає німецький юрист К. фон Бойм, навіть найкращі наміри законодавця часто мають дуже плачевні наслідки. Як приклад він наводить Чилі кінця 60-х - початку 70-х років XX століття, де неможливість переобрати на черговий термін сильного і популярного президента Е. Фрея в підсумку сприяла приходу до влади такого досить слабкого (в порівнянні з Е. Фреєм) політика , як С. Альєнде, і подальшого колапсу всієї політичної системи.
Поширене в багатьох країнах обмеження терміну повноважень глави держави двома мандатами, як свідчить, наприклад, американський досвід, неминуче призводить до зниження ефективності діяльності президента в останні два роки другого терміну (коли президент стає так званої «кульгавою качкою» - lame duck). Як наголошується в американській літературі, преса в цей час все більше концентрує увагу на нових кандидатах на даний пост, лідери ж зарубіжних держав, як правило, відкладають проведення найбільш важливих переговорів доти, поки новий президент не займе посаду.
Обмеження терміну повноважень президента двома мандатами проте видається більш прийнятним варіантом, ніж заборона всякого переобрання одного і того ж особи на даний пост або ж можливість необмеженого переобрання. Заборона переобрання - зайве навантаження на політичну систему, далеко не завжди здатну генерувати лідерів загальнонаціонального масштабу на постійній основі. Можливість же переобирати одне і те ж особа необмежену кількість разів створює сприятливі умови для посилення авторитарних тенденцій у політичній системі, про що свідчить досвід низки держав «третього світу».
48. Юридична відповідальність глави держави - питання пздц
Президент може бути притягнутий у випадках, визначених законом, до юридичної відповідальності у формі імпічменту - відмови від посади. Найбільш поширеним підставою юридичної відповідальності президента є державна зрада. Існує кілька варіантів процедури притягнення до відповідальності: - Питання про притягнення до відповідальності збуджується парламентом, а вирішується судом - Парламент сам вирішує питання про відповідальність президента - Питання збуджує парламент, а вирішується він шляхом референдуму