- •Передмова
- •Частина перша - Вступ
- •Розділ перший - Рабовласницькі державні утворення і право на території сучасної України (середина і тис. До н. Є. — V ст. Н. Є.) – § 1. Держава скіфів
- •§ 2. Античні міста-держави
- •§ 3. Боспорське царство
- •Розділ другий Становлення і розвиток держави і права Київської Русі (VI — початок XII ст.) § 1. Формування державності східних слов'ян. Утворення давньоруської держави — Київської Русі
- •§ 2. Суспільний лад Київської Русі у другій половині IX — першій третині XII ст.
- •§ 3. Державний лад
- •§ 4. Право Київської Русі
- •§ 2. Зміни в суспільно-політичному ладі Південно-Західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості і боротьби Русі проти навали кочових орд та інших іноземних загарбників (XIII—XIV ст.)
- •§ 3. Галицько-Волинське князівство
- •§ 4. Основні риси права Південно-Західних земель Русі (30-ті роки XII — перша половина XIV ст.)
- •Розділ четвертий Українські землі під владою Польщі та Литви (кінець XIV — перша половина XVII ст.) § 1. Колонізація українських земель
- •§ 2. Суспільний лад
- •§ 3. Державний лад
- •§ 4. Право
- •Розділ п'ятий Створення української національної держави та обмеження її суверенітету у другій половині XVII ст. § 1. Війна українського народу за визволення з-під влади Речі Посполитої
- •§ 2, Формування української національної держави у 1648—1654 pp.
- •§ 3. Становлення права Української держави (1648—1654 pp.)
- •§ 4. Перехід України під протекторат російського царя. Стосунки України і Росії в 1648—1654 pp.
- •§ 5. Українська держава у 1654—1657 pp.
- •§ 6. Автономія України
- •§ 7. Основні риси права у другій половині XVII ст.
- •Розділ шостий Суспільно-політичний устрій і право України в період наступу на її автономію (XVIII ст.)
- •§ 1. Суспільний лад
- •§ 2. Державний лад
- •§ 3. Право
- •§ 4. Суспільно-політичний лад і право на західноукраїнських землях (друга половина XVII —друга половина XVIII ст.)
- •Частина друга
- •Розділ перший Суспільно-політичний устрій і право України після ліквідації української державності (перша половина XIX ст.) § 1. Суспільний лад
- •§ 2. Державний лад
- •§ 3. Право
- •§ 4. Суспільно-політичний лад і право на західноукраїнських землях (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)
- •Розділ другий Суспільно-політичний лад і право України в період утвердження і розвитку капіталізму (друга половина XIX ст,) § 1. Суспільний лад
- •§ 2. Державний лад Реформи і контрреформи
- •§ 3. Джерела та основні риси права
- •§ 4. Суспільно-політичний лад і право Галичини, Північної Буковини і Закарпаття (друга половина XIX ст.)
- •Розділ третій Суспільно-політичний лад і право в Україні (початок XX ст. — липень 1914 р.)
- •§ 1. Суспільний лад
- •§ 2. Державний лад
- •§ 3. Право
- •Розділ четвертий Суспільно-політичний лад і право в Україні у період Першої світової війни (1914 — лютий 1917 pp.)
- •§ 1. Суспільний лад
- •§ 2. Державний лад
- •§ 3. Право
- •§ 4. Зміни в суспільно-політичному ладі та праві Галичини, Буковини і Закарпаття
- •Висновок
Розділ третій Суспільно-політичний лад і право в Україні (початок XX ст. — липень 1914 р.)
На початку XX ст. Російська імперія, до складу якої входила й Україна, вступила одночасно з розвинутими країнами в нову стадію розвитку. Російський імперіалізм поряд із загальними для всіх імперіалістичних країн рисами мав свої особливості. Так, за ступенем концентрації виробництва і робітників на великих підприємствах Російська імперія на початку XX ст. посіла перше місце у світі. Високою була концентрація виробництва в промисловості, особливо важкій, і в Україні. Концентрація і централізація виробництва в промисловості і виникнення на цьому підґрунті монополій супроводжувалися концентрацією капіталу, злиттям банківського капіталу з промисловим, створенням фінансового капіталу і фінансової олігархії. В банківському капіталі Російської імперії значною була частка іноземних капіталів. У загальному обсязі акціонерного капіталу України іноземний капітал становив 80—90%.
Сільське господарство України, як і Росії, в період, що, розглядається, загалом продовжувало розвиватися капіталістичним шляхом. Водночас у ньому існували феодальні кріпосницькі пережитки, передусім велике поміщицьке землеволодіння.
Поєднання капіталістичних суперечностей (загострених на початку XX ст. глибокою економічною кризою, що спричинила погіршення становища народних мас) з феодальними пережитками у сільському господарстві, прагнення царизму зберегти в недоторканості існуючий лад, поразка Росії у російсько-японській війні призвели до революції 1905—1907 pp., буржуазно-демократичної за своїм характером.
У разі перемоги революція 1905—1907 pp. покликана була розв'язати такі основні завдання, як повалення самодержавства, встановлення демократичної республіки, ліквідація поміщицького землеволодіння, введення 8-годинного робочого дня, здійснення демократичних перетворень у країні, зокрема, встановлення виборності державних органів, забезпечення прав і свобод громадян, вирішення національних питань. Однак через низку причин вона зазнала поразки. Царат здобув перемогу, і країна вступила у період третьочервневої монархії (червень 1907 — липень 1914 р.). В усій Російській імперії встановлювався режим репресій. Одним з елементів політики царату в період реакції було насаджування ідеології великодержавного шовінізму і посилення національного гноблення. В Україні це виявилося, зокрема, в переслідуванні української мови і культури.
Невирішеність багатьох економічних, політичних, соціальних і національних проблем, що раніше призвели до революції, штовхали трудящі маси на нові зіткнення з царським урядом. У 1910— 1911 pp. у країні в цілому, в тому числі в Україні, спостерігалося піднесення робітничого руху. Його розмах у 1914 р. досяг рівня 1905 р. Водночас виступи селян переросли в активну боротьбу проти самодержавства. На червень 1914 р. політична криза в Росії досягла кульмінації, і країна опинилася перед загрозою революційного вибуху. Однак 19 липня 1914 р. розпочалася Перша світова війна, яка тимчасово перервала наростання революційного руху в країні.
Соціально-економічна, політична ситуація у Російській імперії в період, що розглядається, безпосередньо впливали на її суспільний, державний лад і право, обумовлюючи більш чи менш суттєві зміни.