
- •Лекція 1 Основи стандартизації в Україні
- •Поняття стандартизації. Історичний розвиток
- •Органи стандартизації і Україні
- •Б) органи галузевої служби стандартизації
- •Основні положення дердавної системи стандартизації в Україні
- •Категорії нормативних документів з стандартизації
- •Лекція 2 Організація робіт з стандартизації і загальні вимоги до стандартів
- •1. Організаційна структура робіт з стандартизації
- •2. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформленню та змісту стандартів Це вимоги регламентовані дсту 1.5
- •Міжнародні і регіональні стандарти
- •3. Порядок розроблення держстандартів
- •5. Вітчизняні системи стандартів
- •Лекція 3 Міжнародна та Європейська діяльність з стандартизації та участь у ній України
- •1. Основні відомості про міжнародну організацію зі стандартизації iso
- •2. Міжнародні стандарти iso серії 9000, 10000, 14000 та sa 8000
- •Лекція 4 Вітчизняний досвід управління якістю продукції
- •Фактори, що обумовлюють якість продукції
- •Лекція 5 Досвід промислово розвинутих країн в управлінні якістю продукції
- •1. Загальні відомості
- •2. Досвід управління якістю в сша
- •3. Досвід управління якістю в Японії
- •Людський фактор в управлінні якістю продукції
- •Розвиток і сучасний стан сертифікації
- •1. Поняття сертифікації
- •Вимоги до органів з сертифікації
- •1. Порядок акредитації органів з сертифікації продукції і систем якості
- •2.Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації
3. Досвід управління якістю в Японії
Японський досвід УЯП показує, що держава може випускати продукцію високої якості і більш дешевшу ніж аналогічні американські і західноєвропейські. Феномен Японії пояснюється такими причинами :
Випуск конкурентоздатної продукції вищої якості
Штроко поширена в промисловості країни система УЯП охоплює всю діяльність фірми, базується на теорії КС УЯП, увібрала в себе досягнення інших країн, в т.ч. і США
Досягнення Японії – це заслуга керівників промисловості і спеціалістів
Основні характерні риси досвіду Японії :
Багатолітня послідовність і цілеспрямованість при вирішенні проблеми якості
Послідовне і наполегливе проведення робіт по налагодженню вивчення запитів споживача
Прагнення до загального розуміння і загальної участі. Реалізація цього положення досягається широким спектром дій від національного законодавства до поглиблення аналізу помилок, допущених виробниками продукції
Враховуючи те, що навіть найкраща система УЯП з часом може втрачати свою ефективність, практикуються регулярні перевірки функціонування систем
Добре налагоджена система навчання всіх категорій працюючих як теорії управління якістю, так і практичним навичкам створення, виготовлення і обслуговування продукції
Особлива увага звертається на мобілізацію фізичного і інтелектуального потенціалу виробників
Широко розвинута і постійно діє система пропаганди значення високої якості продукції для забезпечення стійких темпів економічного зростання
Державний вплив по основних напрямках поліпшення якості національної організації
Основа високої якості продукції – це
високий технічний рівень сучасного високопродуктивного устаткування
високий рівень професійної підготовки кадрів всіх категорій з методів управління якості продукції
Людський фактор в управлінні якістю продукції
Шляхи удосконалення вітчизняних систем управління якістю продукції :
Поелементний порівняльний аналіз, який дозволить визначити, що необхідно поміняти в КС УЯП
Передбачення або вивчення стандартів всім персоналом підприємства, в тому числі і вищею управлінською ланкою
Необхідно користуватися відповідними рекомендаціями Держстандарту України
Утилізація відходів на базі Європейського законодавства
Використання підходів подвійної системи (збір і переробка)
Загальновизнаною є залежність якості продукції від того, як вище керівництво фірми сприймає ідеї комплексного УЯП, як відноситься до впровадження різних заходів, пов’язаних з цим.
Ф.Кросбі запропонував модель оцінки лідера іступінь зрілості керівників різного рівня. Одним із способів цієї оцінки є складання “моделі ефективного лідера”, яка враховує показники “оперативної зрілості” (уміння виконувати поставлені задачі) і “психологічної зрілості” (уміння контактувати і керувати людьми).
Розроблені також рекомендації по оцінці лідера з урахуванням “рівня зрілості” колективу, яким він керує. В цьому випадку розглядаються такі критерії, як ступінь орієнтації колективу на досягнення високої якості продукції, стиль і ефективність роботи керівника, особливості характеру підлеглих. Кросбі пропонує спосіб визначення компетентності фірми з питань забезпечення якості продукції, який має шість показників:
Відношення керівництва до питань якості;
Статус відділу якості;
Способи аналізу проблеми якості;
Доля затрат на якість в загальному обороті фірми;
Заходи по підвищенню якості;
Реальне положення справ з якості на фірмі.
Показники оцінюються в балах. Складається таблиця, в якій кожному значенню показника відповідає певна ступінь зрілості фірми. Чим ближче фактичні значення показників, характерних для тієї чи іншої фірми, до табличних, тим вище ступінь компетентності фірми в питаннях якості. Показниками незрілості вважаються: пасивність, несамостійність в прийнятті рішення, невпевненність в собі, слабке відчуття перспективи, мала зацікавленність в успіху. “Зрілість” характеризується такими факторами, як активність, незалежність, бачення перспективи, знання своїх можливостей і вміння ними користуватися.
В 1976 р. в США на комерційній основі був організований Інститут з проблем якості, який надає послуги з цих питань якості на дев’яти мовах.
Керівництво вищої ланки японських фірм очолює і сприяє розвитку діяльності з з питань управління якістю. Воно відповідає за розробку стратегії якості і контролює строки виконання програм і планів, визначає необхідність в коригуючих заходах. В Японії дизципліни з УЯП викладаються в 23 вузах країни, є аспірантура для підготовки спеціалістів вищої кваліфікації.
В США діє система федеральних стандартів та стандартів штатів, які діляться на дві групи :
на свіжі овочі
овочі, що пройшли промислову переробку
Система стандартів на свіжі овочі, фрукти, картоплю представлена понад 130 державними стандартами на 80 видів цієї продукції. Виділяють наступні види стандартів :
базові, які служать основою для оптової і роздрібної торгівлі
стандарти на овочі, що йдуть на переробку
спеціальні споживчі товари
Стандарти на свіжі овочі встановлюються звичайно по 3-4 класах якості. В державних стандартах встановлені норми якості з урахуванням ступеня зрілості, форми, розміру плоду, структури мякоті, кольору, аромату, смаку, чистоти, відсутності механічних пошкоджень, слідів хімічної обробки та захворювань.
По кожному класу обумовлений певний відсоток продукції, що відноситься до більш низького класу в розрахунку на партію.
Стандарти розробляються Службою безпеки та інспекції продовольства сільського господарства США срільно з аналогічними службами штатів та при тісній координації дій з представниками переробних підприємств і фермерів, оптової і роздрібної торгівлі. У розробці стандартів обовязково беруть участь служби санітарної інспекції. Стандарти затверджуються Міністерством сільського господарства, яке і здійснює в подальшому контроль за їх виконанням.
Після оцінки якості овочевої продукції (візуально, на полі та ін) інспектор по якості видає офіційний сертифікат, на основі якого здійснюється оплата продукції. У сертифікатах на свіжі овочі враховуються основні показники стандартів. Додатково у сертифікаті може вказуватись сорт овочів, їх розмір та інші показники на вимогу певного покупця.
Контроль за вирощуванням культур здійснюється також і в країнах ЄС.
В Нідерландах існує спеціальна служба якості при аукціонах, яка розробляє вимоги до якості продукції (з урахуванням міжнародних стандартів), здійснює контроль якості продукції, що надійшла на аукціон, але й за декілька тижнів до збору врожаю відбирає на місці проби для лабораторного аналізу.
За кордоном одержали поширення експрес-методи швидкого визначення індикативних паличок фірми MERK (Німеччина) та іншими способами.
В організації практичної роботи крім відомчих сільськогосподарських установ беруть участь Міністерство охорони здоровя та Міністерство охорони навколишнього середовища.
Хімічні аналізи продуктів здійснюють Інститут гігієни та Інститут харчування.
Лекція 6