Тема 13. Політичні конфлікти та кризи.

1. Поняття політичного конфлікту. Політичні інтереси як передумова виникнення конфліктів. Об'єкти і суб'єкти політичного конфлікту. Типологія політичних конфліктів. Фази розвитку внутрішньополітич­них і зовнішньополітичних конфліктів. Міжнаціональні конфлікти: причини виникнення, фази розвитку.

2. Управління політичними конфліктами. Загальне і особливе у тех­нологіях урегулювання конфліктів. Етап виникнення конфлікту. Етап закінчення (розв'язання) конфлікту. Основні методи врегулювання конфліктів: консенсус, уникнення конфліктів, відкладення конфлікту, посередництво, арбітраж, переговори.

3. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. Основні шляхи досягнення національної і соціально-політичної злагоди у су­часному українському суспільстві. Компромісно-консенсусне подо­лання політичних конфліктів.

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА ПОЛІТОЛОГІЯ.

Тема 14. Вибори та виборчі системи.

1. Поняття виборів та їх місце у формуванні та функціонуванні демократичної держави. Функції виборів. Принципи виборчого права та організації виборів. Вибори як інструмент політичного маніпулю­вання та переходу до демократії.

2. Типи виборчих систем. Мажоритарна виборча система. Змі­шана і консенсусна виборчі системи. Куріальна виборча сис­тема. Умови ефективності виборів.

3. Технологія виборчої кампанії. Основні стадії виборчого процесу. Підготовка виборів. Висування кандидатів. Агітацій­на компанія. Голосування і підведення підсумків.

Тема 15. Політичні комунікації.

1. Поняття та функції політичних комунікацій. Роль комунікацій у політиці. Інформування громадян. Критика і контроль. Артикуляція і інтеграція.

2. Основні канали і особливості політичного впливу ЗМІ. Раціона- льний і емоціональний вплив ЗМІ. Вплив ЗМІ на інформаційний про-­ цес. Правила відбору матеріалів. Способи розповсюдження інформа­- ції. Особливості радіо- і телепередач.

3. Політичне маніпулювання і шляхи його обмеження. Поняття «ма­- ніпулювання». Способи маніпулювання. Межі маніпулювання. Соціа-­ льні міфи як основа маніпулювання. Плюралізм ЗМІ. Контроль за ЗМІ.

Тема 16. Політичне прогнозування.

1. Можливості, межі, техніка, методика та процедури прогнозування у політиці. Раціональне та ірраціональне у політичній науці та прак­тиці. Передбачуване і непередбачуване у політиці. Співвідношення загальних та спеціальних методів передбачення політичного поступу. Концепції цивілізму (В.Нерсесянц), зіткнення цивілізацій (С.Хантінгтон). Методолія політичного прогнозування. Врахування змін стадій стабільності та кризових обставин, багатоваріантності, альтернативності шляхів та можливостей соціально-політичного розвитку. Загальне і часткове прогнозування.

2. Основні типи та напрями політичного прогнозування. Типи про­гнозів: пошуковий, нормативний, вірогіднісний та інші. Основні на­прями прогнозування. Стратегічне, тактичне та операційне прогнозу­вання. Інформація як база та умови прогнозування. Прогнозування як пізнання, розуміння та інтерпретація процесу і тенденцій політичного розвитку.

3. Політичний ризик у діяльності суб'єктів політики, прогнозування його можливих наслідків. Втілення планів і прогнозів у політичних рішеннях і діях. Значення наукового політичного прогнозування в умовах реформування українського суспільства.

РОЗДІЛ 4. СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС