4.7 Програмне забезпечення інтелектуальних систем Змістові модулі

1. Інтелектуальні системи та технологія їх розробки. Властивості інтелектуальної системи.

2. Основні компоненти інтелектуальної системи. Етапи розробки інтелектуальної системи.

3. Знання про предметну та проблемну області. Поняття предметної та проблемної області.

4. Властивості знань. База знань та її властивості. Моделі баз знань. Типи мереживних моделей баз знань.

5. Мереживна семантична модель бази знань.

6. Поняття фрейму. Структура подібна фрейму на основі суператому. Побудова мереживної семантичної моделі бази знань з використанням структури подібної фрейму на основі суператому .

7. Продукційна модель бази знань. Складові частини бази знань, що побудована за продукційною моделлю. Формальне визначення продукцій; призначення компонент продукцій. Класифікація ядер продукцій. Керування системою продукцій.

Література

1. Програмне забезпечення інтелектуальних систем. Конспект лекцій для студентів спеціальності „Програмне забезпечення автоматизованих систем” напряму 6.050103 «Програмна інженерія» всіх форм навчання. / Укл.: І.В. Левада – Запоріжжя: ЗНТУ, 2010. - 98с.

2. Т.А. Гаврилова, В.Ф. Хорошевский. Базы знаний интеллектуальных систем. Учебник. – СПб.: Москва-Харьков-Минск, 2000. - 382с.

3. Питер Джексон. Введение в экспертные системы. Пер. с англ. СПб., 2000. – 425с.

Розглянуто та затверджено

на засіданні кафедри Програмних засобів

протокол № 6 від 23 січня 2012 р.

Зав.каф.ПЗ В.І. Дубровін

«Затверджую»

Перший проректор ЗНТУ, д.е.н.

______________В.Г. Прушківський

«____» ___________________ 2012 р.

РІШЕННЯ

Державної екзаменаційної комісії

за напрямом підготовки «Програмна інженерія»

про встановлення критеріїв оцінок (балів) для державного іспиту

Кожен варіант ККЗ містить 22 завдання, які розподілені на дві частини: теоретичну та практичну..

1-а частина містить 20 тестових теоретичних питань та одну задачу, для розв’язування яких достатньо знати теоретичні відомості з дисциплін.

2-а частина містить 1 практичне завдання низького рівня складності, розв’язання якого вимагає застосування базових знань для створення простих програм з використанням мови програмування С++.

Розглянувши можливі ситуації відповідей на комплексні-кваліфікаційні завдання, комісія прийшла до такої угоди.

1. Якщо відмічена правильна відповідь на тестове теоретичне питання, то за це виставляється три бали (20 питань по три бали-60 балів максимальна оцінка).

2. Якщо жодна із можливих відповідей на тестове теоретичне питання не відмічена, то за це питання виставляється нуль балів.

3. Якщо відмічені дві або більше відповідей на одне тестове теоретичне питання, то виставляється нуль балів.

4. Якщо відмічені, наприклад хрестиком, дві відповіді на тестове теоретичне питання, але один із хрестиків ретельно закреслений, а другий чіткій і відмічає вірну відповідь, то в цьому випадку виставляється знижена оцінка два бали.

5. Якщо наведено правильний розв’язок теоретичного завдання (задачі), то за це виставляється максимум 20 балів.

6. Якщо наведено правильний розв’язок практичного завдання, то за це виставляється максимум 20 балів.

7. Максимальна оцінка 100 балів.

Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри Програмних засобів

протокол № 6 від 23 січня 2012 р.

Зав.каф. Програмних засобів В.І. Дубровін