2.2 Вступна частина

Титульний аркуш (додаток А) міститть назву навчального закладу, назву кафедри, тему курсової роботи, назву спеціальності, прізвище та ініціали автора, прізвище і ініціали керівника, його науковий ступінь та вчене звання, календарний рік захисту.

Реферат до курсової роботи (додаток Б) являє собою коротку анотацію викладеного в роботі матеріалу. Складається на одну сторінку та має містити концептуально важливі складові роботи.

Реферат повинен містити:

зведення про об'єм роботи: кількість сторінок, ілюстрацій (таблиць, графіків і так далі), додатків, джерел використаної літератури (відомості наводять з врахуванням додатків);

текст реферату;

перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відображати наступну інформацію про роботу:

об'єкт дослідження або розроблення;

мета роботи;

завдання роботи;

предмет дослідження;

об’єкт дослідження;

інструментарій;

значущість роботи та висновки;

рекомендації щодо використання результатів роботи.

Реферат слід виконувати об'ємом не більш, ніж 500 слів і розміщувати на одній сторінці формату А4.

У випадках, коли робота є комплексною (виконується колективом студентів) і складається з окремих томів, зв'язаних між собою однією темою, кожна частина роботи повинна мати реферат, який би вказував його зв'язок з іншими томами. Структура кожного тому складається відповідно до даного стандарту.

Ключові слова, які є визначальними для розкриття суті курсової роботи, розміщують після тексту реферату.

Перелік ключових слів включає від 5 до 15 слів (словосполук), надрукованих великими буквами в називному відмінку в строчку через коми і розташованих в алфавітному порядку.

Зміст розміщують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

У зміст включають наступні структурні елементи:

назви всіх розділів, підрозділів роботи;

висновки;

перелік використаних джерел;

додатки.

Приклад оформлення змісту наведений в додатку В.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається ( за необхідності) у курсової роботі у вигляді окремого списку, якщо вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо. Список розміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше, які повторюються не більше двох разів, до переліку не вносяться, а розшифровка таких, що внесені до переліку, наводиться у тексті при їх першому згадуванні.

Приклад оформлення переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів приведений в додатку Д.

2.3 Основна частина

Основна частина роботи складається з окремих розділів. Розділи можуть ділитися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, ділять на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинні містити закінчену інформацію.

Розділи роботи повинні містити виклад інформації про предмет (об'єкт) дослідження або розробки, які є необхідними і достатніми для розкриття єства даної роботи (опис: теорії, методів роботи, характеристик або властивостей досліджуваного об'єкту, принципів його дії, механізму функціонування, результатів дослідження і тому подібне).

У роботі особливу увагу необхідно приділити питанням вдосконалення обліку.

У ВСТУПІ до курсової роботи:

дається оцінка сучасного стану проблеми, відмічаючи практично розв'язані задачі, «прогалини» знань, що існують у даній галузі, провідні фірми та провідних вчених і фахівців даної галузі; світові тенденції розв’язання поставлених задач;

обґрунтовується актуальність вибраної теми, мета та зміст поставлених завдань;

визначається об’єкт і предмет дослідження;

надається коротка інформація про об'єкт дослідження;

описується загальна структура курсової роботи;

зазначається обраний метод (або методи) дослідження, теоретична цінність і прикладна значущість отриманих результатів.

Завдання, визначаються метою роботи і подаються у формі перерахунку (вивчити ..., описати..., встановити.., виявити... тощо).

Визначення об’єкта і предмета дослідження є обов’язковою складовою вступу.

Об’єктом дослідження дипломної роботи може бути суб’єкт господарювання , бюджетна установа тощо.

Предмет дослідження – це частина об’єкта та сфера його діяльності, на яку спрямовано основну увагу дослідника. Предмет дослідження визначає тему курсової роботи.

Методи дослідження як інструмент одержання фактичного матеріалу – обов’язкові елементи вступу до курсової роботи.

Перелік використаних методів дослідження подають для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Серед найпоширеніших методів можна назвати такі: порівняння, абстрагування, аналіз і синтез, аналогії тощо.

Джерела інформації для підготовки курсової роботи (нормативні документи, наукова та періодична література; первинні документи, облікові регістри та звітність (зазначити які).

Основна частина курсової роботи складається з розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на підрозділи, пункти, підпункти.

Кожний розділ слід починати з нової сторінки.

У розділах основної частини наводять:

огляд літератури;

напрями та методи досліджень;

теоретичні обґрунтування (положення);

аналіз і узагальнення одержаних результатів та їх економічне обґрунтування.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ розкриваються основні теоретичні положення, проблеми, що існують стосовно питань, які досліджуються, огляд літератури. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 відсотків обсягу основної частини курсової роботи.

У першому розділі (2 - 3 підпункти обсягом до 20 сторінок), потрібно розкрити економічний зміст явища, що досліджується. Подати кваліфікований і добре обґрунтований аналіз сучасної наукової літератури, законодавчих і нормативних актів, інструкцій міністерств і відомств з питань, що розглядаються в роботі. Аналіз цей повинен носити дискусійний характер з посиланнями на точки зору конкретних авторів, а також розкривати власне бачення і трактування цього питання; виявити невирішені проблеми, які потребують розв’язання в теоретичному, методологічному, методичному та прикладному плані. Розділ потрібно ілюструвати таблицями, графіками, діаграмами тощо.

До того ж висновки, одержані і сформульовані в результаті дослідження, мають обов'язково у подальшому інтерпретуватися в наступних частинах роботи.

У підрозділі 1.1. за допомогою історії та сучасних тенденцій, розглядається економічна сутність предмету дослідження, його роль і місце в системі управління підприємством, а також вплив на результати роботи підприємства. Надається критичний огляд різних підходів до визначення сутності обраного для дослідження об'єкту обліку (господарського процесу). Результати вивчення літературних джерел, нормативних документів узагальнюються у таблиці, яка повинна включати не менше 10 - 30 позицій ( таблиця, що містить більше 10 позицій розміщується у додатках до курсової роботи. Обґрунтовується власна позиція автора дослідження.

У підрозділі 1.2., за допомогою прийому наукового дослідження - аналізу, потрібно надати класифікаційні характеристики об'єкту дослідження як складної системи. Також потрібно описати ясуючи методи оцінки обраного для дослідження об’єкту обліку (господарського процесу).У цьому ж підрозділі необхідно провести аналіз діючих нормативних документів та огляд спеціальної літератури з обраної теми. Крім того потрібно надати коротку характеристику та класифікацію, порядок оцінки обраного для дослідження об’єкту обліку, які застосовуються на базовому підприємстві. Матеріали розділу бажано проілюструвати цифровими даними по Україні, в промисловості або відповідній галузі. Необхідну інформацію слід взяти із статистичних довідників, монографій, журнальних статей, наукових збірників.

Автор самостійно моделює найбільш раціональну для досліджуваного суб’єкта господарювання систему класифікації за окремими ознаками та методику оцінки об’єкту обліку.

У підрозділі 1.3 за результатами дослідження нормативної бази, необхідно визначити наявні недоліки в нормативній базі. В курсової роботі сформулювати конкретні пропозиції по її удосконаленню. Необхідно виявити науковий рівень та повноту розробки теми. Рекомендується критично оцінювати публікації вітчизняних та зарубіжних авторів. На підставі зіставлення різних точок зору, необхідно окреслити генеральні напрямки удосконалення систем обліку об'єкту курсової роботи. Висновком розділу повинно стати обґрунтування методики проведення дослідження, окреслення його напрямків.

Структура і зміст ДРУГОГО РОЗДІЛУ носить науково - практичний характер і залежить від специфіки теми роботи.

ДРУГИЙ РОЗДІЛ Це центральна як за обсягом, так і науково-прикладною значущістю частина курсової роботи. Саме тут автор має на основі вибраної проблеми показати свою здатність аргументувати власну думку і точку зору. Другий розділ присвячується проблемам обліку досліджуваного об'єкту. Вони ілюструються даними з практики роботи підприємства, на прикладі якого виконується робота та інших споріднених підприємств.

Обов'язковою передумовою підготовки цієї частини роботи є кваліфіковане використання, опрацювання й аналіз фактичних, розрахункових і прогнозних даних конкретного суб’єкта господарювання. Важливо, щоб власні висновки й узагальнення, що одержані та сформульовані автором у першій частині роботи, знайшли тут практично-аналітичну адаптацію.

Студент повинен також показати глибокі знання діючої практики обліку, посилаючись на затверджені відповідні законодавчі та нормативні акти, дати їм критичну оцінку, визначити шляхи вдосконалення обліку, показати особливості застосування комп’ютерної техніки та спеціалізованих програмних продуктів щодо ведення обліку, складання звітності по обраному об'єкту дослідження.

У другому розділі (4 - 7 параграфів загальним обсягом до 30 - 35 сторінок) практично викладається діюча практика бухгалтерського обліку на обраному базовому підприємстві з досліджуваної проблеми.. Необхідно розкрити особливості середовища що впливає на методологію та організацію обліку на базовому підприємстві. У курсової роботі необхідно дослідити міжнародний досвід організації і методики обліку об'єкту. Особливу увагу слід приділити недолікам притаманним практиці ведення обліку на підприємствах України взагалі, і моделі обліку базового підприємства.

Наприкінці розділу в курсової роботі слід обґрунтувати пропозиції по вдосконаленню методики та організації обліку. Теоретичні положення окремих підрозділів слід підтвердити конкретними даними з практики роботи підприємства.

У підрозділі 2.1 дається організаційно-економічна характеристика підприємства, на прикладі якого виконується курсова робота. Виконання цього розділу передбачає використання методик фінансового аналізу діяльності підприємства та розрахунків основних показників, що характеризують його фінансовий стан.

Необхідно проаналізувати сферу діяльності підприємства, її вплив на модель обліку. Розкрити організаційну та виробничу структури базового підприємства, інформаційні потреби окремих користувачів облікової інформації.

У підрозділі 2.2 необхідно дослідити вплив організаційної та виробничої структур базового підприємства на організацію та методику обліку. Надати характеристику моделі організації обліку, що застосовує базове підприємство. Цей підрозділ роботи повинен включати характеристику облікової політики, що стосується досліджуваного об'єкту обліку.

У цьому підрозділі необхідно дати оцінку організації всіх трьох етапів бухгалтерського обліку на базовому підприємстві (первинний, поточний і підсумковий), видам носіїв облікової інформації (первинні документи, облікові реєстри і бухгалтерську звітність). Таким чином проаналізувати можливості інформаційної бази підприємства.

При висвітленні організації бухгалтерського обліку необхідно показати:

структуру побудови облікового апарату базового підприємства;

форми організації бухгалтерського обліку та ступінь його централізації та комп'ютеризації;

організацію праці облікового апарату базового підприємства: формування підрозділів бухгалтерської служби та розподіл обов'язків; розробку регламенту роботи бухгалтерії; розташування робочих місць;

організаційне і технічне забезпечення роботи працівників обліку; наявність і зміст положення про сектор, відділ, групу; наявність і зміст посадових інструкцій, індивідуальних графіків роботи окремих облікових і оперативних робітників;

особливості організації обліку в умовах АРМБ.

організацію побудови технологічного процесу обліку: нормативну базу; перелік облікових номенклатур; вибір носіїв економічної інформації; організацію руху носіїв облікової інформації;

графік документообігу у вигляді таблиці або схеми, який містить перелік робіт зі створення, перевірки та обробки документів, що виконуються кожним підрозділом підприємства, а також усіма виконавцями із зазначенням строків виконання та взаємозв'язку відповідних робіт. Необхідно дати характеристику первинних документів, у яких зафіксовані факти здійснення господарських операцій. Порядок створення первинних документів, записів у регістрах бухгалтерського обліку та зберігання документів, установлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом МФУ від 24.05.95 р. № 88;

дати оцінку технічним засобам, за допомогою яких формується інформація про досліджуваний об’єкт обліку.

дати оцінку організації формування підсумкової інформації на підприємстві: зовнішній і внутрішній звітності ( перелік робіт, які виконуються на підприємстві при заповненні окремих форм звітності; взаємозв'язок окремих форм; склад осіб, які відповідають за підготовку даних для заповнення тієї або іншої форми; терміни підготовки даних; спосіб передачі даних виконавцям; технічні засоби, які використовуються для підготовки звідних даних, показників і тому подібне.)

Далі структура і зміст ДРУГОГО РОЗДІЛУ залежить від специфіки теми роботи.

Подальші підрозділи ДРУГОГО РОЗДІЛУ посвящаються розгляду обліку об'єкту дослідження на матеріалах базового підприємства.

На підставі первинних документів, які охарактеризовані в питанні 2.2., розкривається методика аналітичного обліку господарських операцій, порядок накопичення та зведення даних підприємства за звітний період.

На аналітичних рахунках об'єкти бухгалтерського обліку можуть відображатись не тільки у грошовому вимірнику, але і в натуральних, трудових вимірниках в залежності від характеристики відображуваних об'єктів. Використання в аналітичному обліку інтегрованої системи вимірників, коли окремий аналітичний рахунок відображає дані в натуральних, трудових і грошових (один обов'язково грошовий) значно підвищує цінність бухгалтерської інформації.

Узагальнені дані аналітичного обліку використовуються для здійснення бухгалтерських записів в синтетичному обліку та складання бухгалтерської звітності. Необхідно визначити рахунки, які використовують для відображення бухгалтерських проводок, взаємозв'язок з аналітичними даними, розглянути приклади господарських операцій з цифровими даними згідно бухгалтерських регістрів, що містяться у додатках до дипломної роботи. Цифровий практичний матеріал необхідно систематизувати і групувати у таблицях ( Додаток Ж). Синтетичний облік доцільно представити у вигляді таблиці.

Аналітичний та синтетичний облік розглядається з урахуванням галузевих принципів побудови в конкретній галузі та у взаємозв'язку з податковим обліком. Результати дослідження представити в таблиці

На підставі даних бухгалтерського обліку в залежності від теми необхідно розглянути методику і техніку складання бухгалтерської (статистичної) звітності, порядок і терміни її подання та взаємозв'язок даних окремих форм звітності. В якості додатків до другого розділу навести журнали-ордери (журнали), звітність - фінансову чи статистичну, витяг з наказу про облікову політику та організацію обліку на підприємстві, виписки з бухгалтерських рахунків головної книги аналітичні (зведені) відомості, довідки, розрахунки тощо.

З урахуванням вимог управління , надати пропозиції щодо удосконалення організації обліку на підприємстві.

Висновком розділу повинні стати пропозиції щодо поліпшення обліку на базовому підприємстві.

У висновках (обсягом 4 – 5 сторінок) підводять підсумки дослідження, формулюють та обґрунтовують пропозиції, визначаючи їх вагомість для удосконалення практики та розв'язання проблем, пов'язаних з обліком.

Список використаних джерел містить літературні джерела, на які є посилання у курсової роботі. До їх складу включаються назви законодавчих та інших нормативних документів, наукових статей та практичних публікацій, монографій, підручників, веб-сайтів, інформацією яких користувалися під час роботи. Порядок оформлення списку використаних джерел наведено у додатку К.

Список використаних джерел формується одним із таких способів:

1. у порядку появи посилань у тексті;

2. в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

3. у хронологічному порядку.

ДОДАТКИ. До додатків включається допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:первинні документі ( з потреби); регістри обліку; форми фінансової звітності, інші форми обліку, зібрані та розроблені автором дипломної (магістерської) роботи відповідно досліджуваної ним проблеми, таблиці допоміжних цифрових даних; ілюстрації допоміжного характеру, матеріали, які унаслідок великого об'єму, специфіки викладу або форми не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, мікрофіші; проміжні математичні докази, формули, розрахунки; інструкції, методики, опис комп'ютерних програм, розроблених в процесі виконання роботи і ін.).

Обсяг додатків не повинен перевищувати обсягу кваліфікаційної роботи.