3.4. Економічна відповідальність за порушення земельного

законодавства

Незначні штрафи за порушення земельного законодавства

(переважно від 5 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)

традиційно розглядаються як одна з головних причин масовості як

адміністративних правопорушень, так і злочинів у сфері використання та

охорони земель. Досить позитивні наслідки, за таких умов, мало

затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007

№ 963 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок

самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних

ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву

(родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Запровадження цієї

Методики дозволило істотно посилити відповідальність порушників, хоча

зберігаються окремі процесуальні проблеми щодо її застосування на

практиці.

Дещо недосконалим можна вважати підхід, визначений постановою

Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1098, відповідно до якого

визначення збитків, завданих унаслідок непроведення робіт з

рекультивації порушених земель, здійснюється у порядку відшкодування

збитків власникам землі та землекористувачам, а не в результаті

проведення державного контролю за використанням та охороною земель.

Слід відзначити, що у перспективі, можна взагалі уникнути подібних

правопорушень, ввівши обов’язкове страхування відповідальності за

непроведення рекультивації земель для суб’єктів господарювання, які

виконують гірничо-видобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші

роботи, пов’язані із порушенням земельних ділянок та їх ґрунтового

покриву.

Потребують подальшого врегулювання методичні механізми

визначення шкоди іншими земельними правопорушеннями, такими як

знищення чи пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд,

захисних насаджень, псування земель, самовільне відхилення від проектів

землеустрою, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію

об’єктів, що негативно впливають на стан земель, невжиття заходів щодо

боротьби з бур’янами тощо.

3.5 Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель

Економічне заохочення власників землі та землекористувачів до

самостійного проведення заходів щодо раціонального використання та

охорони земель, залишається єдиною групою економічних регуляторів

земельних відносин, що повністю позбавлені в Україні практичного

застосування. Це пояснюється як ресурсною обмеженістю державного та

місцевих бюджетів, так і відсутністю основоположної документації із

землеустрою, що має обґрунтовувати обсяги застосування засобів

стимулювання, – загальнодержавної та регіональних програм

використання та охорони земель. Крім того, порядок економічного

стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення

родючості ґрунтів, згідно Закону України «Про охорону земель» від

19.06.2003 № 962-IV, має встановлюватися Кабінет Міністрів України, але

цей нормативний акт дотепер не затверджений.(10)

Слід відмітити також неузгодженість положень статей 205 ЗКУ та 27

Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 № 962-IV, які зі

значними відмінностями тлумачать склад та зміст заходів економічного

стимулювання.(10)