КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра логіки

Укладач: к.філос.н., доц. Алексюк І.А.

ЛОГІКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальностей (6.040203) Фізика

(6.051004) Оптотехніка

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол N_______

від”____”_______________2011 р.

Зав. кафедри логіки

______________________проф. Конверський А.Є.

Декан філософського факультету

______________________проф. Конверський А.Є.

_______________________

Київ – 2011

Робоча навчальна програма з дисципліни „Логіка” для студентів фізичного факультету.

Укладач: кандидат філософських наук, доцент Алексюк Ігор Анатолійович.

Лектор: кандидат філософських наук, доцент Алексюк Ігор Анатолійович.

Погоджено

з науково-методичною комісією

„_____”________________2011 р.

Голова НМК факультету:

доц. Кравчук А.А.

ЗМІСТ

Вступ .................................................................................................................4

Форми проведення поточного та підсумкового контролю .....................5

Навчально-тематичний план лекцій і семінарів ......................................7

Тематично-змістовна частина курсу ...........................................................8

• зміст дисципліни за темами, лекціями, плани семінарських занять, рекомендована література до тем .....................................................8

• змістовий модуль 1 …………………………………………………….8

• змістовий модуль 2 ……………………………………………………11

• теми для самостійного опрацювання ..............................................14

• зразки завдань модульних контрольних робіт ..............................16

• зразок завдань залікової роботи ………………………………….17

• орієнтовний перелік типів завдань залікової роботи...................................................................................................17

• рекомендована література ................................................................19

Вступ

Дисципліна „Логіка” є дисципліною вільного вибору студентів із циклу соціально-гуманітарної підготовки, що викладається для студентів спеціальностей «фізика» та «оптотехніка» у 6 семестрі в обсязі 3 кредитів.

Курс „Логіка” передбачає 108 годин занять (34 годин лекцій, 17 годин практичних занять і 57 години самостійної роботи). Завершується письмовою заліковою роботою у 6 семестрі.

Мета навчальної дисципліни – вдосконалення логічної культури мислення.

Завдання навчальної дисципліни - ознайомлення із головними поняттями, проблемами, теоріями сучасної і традиційної логіки; формулювання базових принципів побудови і критеріїв оцінки правильності міркувань певних видів; вдосконалення навичок критичного ставлення до міркувань (їх аналізу, оцінювання і конструювання); ознайомлення із низкою „технік” логічного аналізу міркувань; усвідомлення важливості понять, проблем і методів формальної логіки для вирішення сучасних наукових і практичних проблем.

Предмет навчальної дисципліни – логічні форми міркувань.

Вимоги до знань і вмінь

Студент повинен знати:

- визначальні для сучасної логіки поняття: міркування, висловлювання, умовивід, правильність/неправильність міркувань, логічна форма, логічне слідування, сумісність, рівносильність, логічний закон, демонстративні і недемонстративні міркування, дедукція та індукція, формалізовані мови, метод формалізації, традиційна логіка, поняття, силогістика, доведення і спростування, сучасна символічна логіка, класична логіка, логіка висловлювань, логіка предикатів, некласична логіка;

- основи логічних теорій: логіки висловлювань, логіки предикатів, силогістики, теорії поняття, теорії аргументації.

Студент повинен вміти:

- аналізувати структурну будову міркувань та визначати їх види;

- встановлювати правильність/неправильність міркувань;

- визначати низку відношень між висловлюваннями (логічне слідування, рівносильність, сумісність);

- здійснювати логічний аналіз понять.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна „Логіка” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”. Оскільки дисципліна „Логіка” формулює базові принципи побудови та оцінки міркувань, то вона пов’язана із вивченням усіх інших дисциплін.

Форми проведення поточного та підсумкового контролю

Система контролю знань та умови складання іспиту.

Навчальна дисципліна „Логіка” складається із 2 змістових модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюють за модульно-рейтинговою системою.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх завдань, усних відповідей, тестів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять, індивідуальних завдань.

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи.

Підсумкова оцінка з дисципліни „Логіка” встановлюється за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за 2 змістові модулі (ЗМ) та письмову залікову контрольну роботу (комплексний підсумковий модуль (КПМ)).

	ЗМ 1	ЗМ 2		Залік (КПМ)	Підсумкова оцінка
Максимальна кількість балів	30	30		40	100 (30+30+40=100)

Підсумкова оцінка з дисципліни:

60 – 100 балів – «зараховано»;

0 – 59 балів – «не зараховано».

Підсумкова оцінка за кожний окремий змістовий модуль (максимальна кількість балів за кожний окремий змістовий модуль – 30) складається із двох частин:

(а) підсумкова модульна робота (ПМР) – 15 балів.

ПМР виконується як письмова контрольна робота після завершення опрацювання кожного змістового модулю під час лекції. Дату проведення ПМР викладач оголошує заздалегідь. Виконання підсумкової модульної роботи є обов’язковим. В разі відсутності студента при написанні ПМР йому надається можливість у 2 тижневий термін виконати цей вид роботи. Якщо студент не з’являється у зазначений термін, то “вартість” (кількість балів) модуля дорівнює нулю, незважаючи на кількість балів, яка була отримана за інші види робіт, передбачені даним модулем. Зразки завдань ПМР див. нижче у відповідному розділі.

(б) робота на семінарах – 15 балів.

Оцінка за роботу на семінарах вираховується як краща оцінка за відповіді на семінарах, тестові роботи (час проведення останніх наперед не повідомляється), індивідуальні домашні письмові завдання (їх обсяг і зміст встановлюється під час попередньої консультації із викладачем).

Підсумкова залікова письмова робота (комплексна підсумкова модульна робота) виконується під час останньої (чи передостанньої) лекції. Максимальна оцінка – 40 балів. Зразки завдань письмової залікової роботи див. нижче у відповідному розділі.

Якщо протягом семестру студент не з’являється на заняттях (незалежно від причин), або не має жодної модульної оцінки, то у графі модульних оцінок виставляється “0”, а у графі заліку – відмітка про недопуск. У цьому випадку підсумкова оцінка з дисципліни також дорівнює нулю, тобто “Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни” (за шкалою ECTS).

Студент не допускається до складання заліку, якщо впродовж семестру набрав за змістові модулі не більше 19 балів („непрохідний мінімум” – така кількість балів, що будучи доданою до максимальної можливої кількості балів, отриманих на заліку, в сумі не перевищує 59 балів).

Додатково пропонуються чотири теми для самостійного опрацювання: А „Семіотичний характер логіки”, Б „Правдоподібні (недемонстративні) міркування, В „Поняття”, Г „Теорія аргументації”. Їх плани, контрольні запитання і завдання, а також відповідну літературу див. у розділі “Теми для самостійного опрацювання”. Теоретичні питання і практичні завдання, що стосуються зазначених тем, обов’язково включаються до завдань підсумкових модульних робіт і/або підсумкової залікової роботи.