4. Порядок складання схеми.

Подати на макет напругу живлення 9В. Вхід підсилювача з’єднати в виходам звукового генератора, а на вихід підсилювача ввімкнути електронний осцилограф і електронний вольтметр. Після перевірки схеми ввімкнути стенд і вимірювальні прилади.

5. Знімання амплітудних характеристик підсилювача.

Перемикач S A встановити в положення «І». Встановити частоту генератора рівно 1000 Гц. З генератора на вхід підсилювача послідовно подати такі напруги: 0, 5; 1; 5; 10; 30; 50; 100; 200; 400 і 500 мВ. За допомогою осцилографа спостерігати за формую вихідної напруги підсилювача а, користуючись електронним вольтметром, провести вимірювання її величини. Дані експерименту записати у табл.1.

Таблиця 1

SA - 1	Uвх, мВ
	Uвих, В
SA - 2	Uвх, мВ
	Uвих, В

Повторити експеримент, перемкнувши перемикач S A в положення «2».

6. Знімання частотних характеристик підсилювача.

Перемикач SA встановити в положення «2» . Електронний вольтметр під’єднати до вихідних клем Х1,Х2, а осцилограф - до Х3, Х4. Вихідну напругу генератора встановити рівною 50 мВ. Частоту вихідного сигналу генератора послідовно встановити такої величини: 20; 50; 100; 200; 500; 1000; 2000; 5000; 10000; 15000 І 20000 Гц і з допомогою електронного вольтметра виміряти величину вихідної напруги підсилювача. Дані експерименту записати у табл. 2.

Примітка : при побудові графіків частотних характеристик по осі абсцис відкладається про логарифмоване значення частоти сигналу, а по осі ординат-коефіцієнт підсилення за напругою К = , де Uвх – це вихідна напруга генератора, рівна 50 мВ.

Таблиця 2

f, Гц
Lg f
С3=0.1мкф (Клеми Х1, Х2)	Uвих, В
	К
С4=2мкф (Клеми Х3, Х4)	Uвих, В
	К

Електронний вольтметр під єднати до клем Х3,Х4, а осцилограф – до клем Х1,Х2 і повністю повторити експеримент.