Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка з історії Укр. культури.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
07.05.2019
Размер:
284.16 Кб
Скачать

Тема 5. Українська культура як феномен східнохристиянського світу.

Культура Київської Русі

Культура європейського Середньовіччя. Два періоди у розвитку культури Київської Русі. Соціально-економічні та історичні умови формування давньої Київської держави. Культура Візантії – могутнє джерело розвитку христи­янської культури.

Християнський період розвитку культури Київської Русі. Створення писемності, діяльність Кирила та Мефодія. Стан освіти та писемності. Давня українська література – світська і церковна. Найдавніші книги: “Остромирове Євангеліє”, “Ізборники князя Святослава”. Апокрифічна, агіографічна література: “Слово про Закон і Благодать” митрополита Іларіона, “Повчання дітям” Володимира Мономаха, “Слово о полку Ігоревім”. Літописні зводи: Київський (1198 р.), Володимирський (1177 р.), Галицький літопис (ХІІІ ст.). Український історико-героїчний епос.

Патріотичний зміст та заклик до єднання у пам’ятках давньої української літератури, літописи. Книжкова мініатюра.

Архітектура Київської Русі. Будівництво культових споруд, церков та монастирів. Києво-Печерський, Ільїнський підземний монастир у Чернігові, Почаївський монастир. Перші кам’яні будівлі: Десятинна церква Успіння Богородиці, Софіївський собор та Золоті Ворота у Києві. Зародження, розвиток та особливості образотворчого мистецтва (фреска, мозаїка, іконопис). Творчість Алімпія Печерського. Розвиток церковної та світської музики. Ювелірне мистецтво, техніка перегородчатої емалі. Декоративно-ужиткове мистецтво.

Тема 6. Культура Галицької Русі

Соціально-історичні умови розвитку культури Галицької Русі. Специфіка культурного та релігійного життя в Галицько-Волинській державі: вплив європейського католицизму та православ’я. Усна народна творчість, освіта та писемність у Галицько-Волинській державі: розвиток монастирських шкіл та бібліотек у Володимирі та Галичі. Книжкова справа у Галицько-Волинській державі: Галицьке та Волинське Євангеліє ХІІІ ст.

Українська культура Галичини за правління Романа Мстиславича та Данила Галицького: «премудрий художник» Тимофій, скульптор Авдій і «слоутний співець» Митуса.

Галицька архітектурна школа. Фортифікаційне будівництво: фортеці та укріплення у Холмі, Кам’янці, Бересті, Чорторийську. Особливості місто­будування та сакральна архітектура галицьких і волинських міст: Володимира, Галича, Коломиї, Рогатина, Холма та ін. Церква святого Пантелеймона ХІІІ ст. – найвидатніша пам’ятка мурованої культової споруди Галицької Русі.

Матеріальна культура та художні ремесла Галицької Русі: ковальство, гончарство, солеварництво, обробка деревини. Розвиток торгівлі.

Галицько-Волинський літопис – видатна історична та культурна пам’ятка.

Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.

Тема 7. Ідеї Ренесансу в українській культурі хіv – пер. Пол. XVII ст.

Соціальне і політичне становище та культурна ситуація на українських землях у польсько-литовську добу. Філософський і культурний сенс, ідеали й цінності епохи Відродження. Відгомін західноєвропейського ренесансного гуманізму в Україні. Національно-культурне та релігійне життя українців: братський рух. Берестейська унія: культурологічний вимір.

Розвиток науки, літератури. Освіта та книгодрукування у XIV – пер. пол. XVII ст. Письменники-полемісти: І. Смотрицький, С. Зизаній, І. Вишенсь­кий. Книгодрукування в Україні та роль Івана Федорова в організації видавничої справи.

Освіта. Острозька академія. Братські школи. Києво-Могилянська колегія. Колегії у Чернігові, Харкові, Переяславі, Львівський університет.

Архітектура Ренесансу. Фортеці та замки на території України, культове будівництво. Дерев’яні церкви. Розвиток монументальної та декоративної скульптури. Зародження традицій реалістичного живопису, нові жанри живопису: портрет, пейзаж, історичний живопис. Розвиток мініатюри та графіки: Пересопницьке Євангеліє (1556 – 1561 рр., Волинь), Апостол (1574 р.) та Острозька Біблія (1581 р.) Івана Федорова.