2. Побудова проектних горизонталей

2. 1. Визначення положення центра ваги проектного майданчика у плані і по висоті.

Визначення починають з побудови на щільному креслярському папері сітки квадратів у масштабі 1:500 згідно з рис. 1. Даною сіткою визначено положення проектного майданчика. Після побудови майданчика на плані графічно визначають положення його центра ваги. Для цього майданчик розбивають на чотири фігури: фігура 1 утворена точками г1, а1, а3, г3; фігура 2 – а3, а4, в4, в3; фігура 3 – а1, а4, в4, в1; фігура 4 – в1, в3, г3, г1 (рис. 4).

П оложення центра ваги майданчика (точки М) отримують перетином ліній, які з’єднують центри тяжіння фігур 1, 2, 3, 4 (рис. 4).

Позначка центра ваги майданчика обчислюється за формулою:

,

де – найменша з позначок землі вершин квадратів, округлена до метра; – сума умовних позначок вершин, які належать тільки одному квадрату, м: – суми умовних позначок вершин, вільних відповідно для двох, трьох і чотирьох суміжних квадратів, м; п – число квадратів майданчика.

Умовні позначки вершин квадратів, м,

де Н_з —позначка землі вершини квадрата, м.

Для даного прикладу (рис. 4)

м.

Відповідно . Тоді проектна позначка центра ваги М

м.

2.2. Побудова проектних горизонталей

На плані через точку М проводять напрям лінії головного ухилу (рис. 5) згідно з виміряним дирекційним кутом .

Закладання проектних горизонталей, м,

де h – висота перерізу проектних горизонталей, м; і – визначений проектний ухил.

Підставивши дані, отримаємо

м.

Оскільки висота перерізу рельєфу, що проектується, за умовою 0,25 м, а позначка центра ваги – 80,41 м, очевидно, що позначки найближчих до точки М проектних горизонталей будуть 80,25 та 80,50 м.

Відстані від центра ваги до молодшої та старшої горизонталей, м,

м;

м;

де Н_М – позначка центра ваги; – позначки відповідно молодшої та старшої горизонталей.

Сума цих відстаней повинна дорівнювати закладенню:

м.

Рис. 5. Побудова проектних горизонталей.

Відкладаючи від точки М в масштабі 1:500 відстані 11,43 та 6,43 м (рис. 5), отримують точки з позначками 80,50 та 80,25 м. Проводячи через ці точки перпендикуляри до лінії головного уклону, одержують проектні горизонталі (рис. 5).

3. Обчислення проектних і робочих позначок

Щоб знайти проектні позначки вершин квадратів, з кожної вершини проводять перпендикуляр до найближчої проектної горизонталі і вимірюють його довжину з точністю до 0,5 мм. Дана точність вимірювання довжини перпендикуляра дозволяє визначити проектну позначку вершини з помилкою до 1 см.

Проектні позначки вершин квадратів обчислюють за формулою

,

де – позначка найближчої проектної горизонталі, м; Р – довжина перпендикуляра.

Результати обчислень записати в табл. 2 графу 3.

.

Рис. 6. План проектного майданчика в горизонталях (М 1:500)

Оскільки перпендикуляри паралельні лінії головного ухилу, значення і відповідає заданому проектному. Наприклад, згідно рис. 5, проектна позначка вершини квадрата

м.

Аналогічно вираховують проектні позначки усіх інших вершин квадратів.

Робочі позначки, м,

Наприклад, робоча позначка вершин б2 м.

Результати обчислень записати в табл. 2 графу 4.

Значення проектних та робочих позначок пишуть у кожній вершині квадрата, як показано на рис. 6.

План з проектними горизонталями дає уяву про положення проектного майданчика відповідно до заданої лінії головного ухилу.

Крім головного ухилу для практичних потреб знаходять поздовжній та поперечний ухили проектного майданчика:

; .

Рис. 7. Визначення положення точок нульових робіт способами:

а – графічним; б – аналітичним

Для даного прикладу ; . Знаючи робочі позначки, визначають положення точок нульових робіт по тих сторонах квадрата, які мають різні знаком робочі позначки:

,

де a та b – робочі позначки, взяті за абсолютним значенням, м; d – розмір сторони квадрата, м. Наприклад, для сторони квадрата а1 – а2 відстань до точки нульових робіт

м.

Положення точки нульових робіт зручно визначати графічним способом. Для цього на міліметрівці в масштабі плану 1:500 будують лінію а1 – а2, потім у крупнішому масштабі, наприклад 1:10 (рис. 7), від точок а1

т а а2 відкладають перпендикулярно до побудованої лінії значення робочих позначок +0,18 та +0,02 м. Кінці відрізків з’єднують лінією. Перетин даної лінії зі стороною квадрата дасть положення точки нульових робіт Х. Відстань а1 – Х визначають графічно за масштабом плану 1:500. Відстань до точок нульових робіт пишуть біля відповідних сторін квадрату з округленням до 0,1 м (рис.8).

Т очки нульових робіт з’єднують і отримують лінії нульових робіт. Лінія нульових робіт розмежовує виїмку та насип на майданчику.

Таблиця 2