35

ПЛАН

Вступ ........................................................................................................................3

1. Система менеджменту організації.....................................................................4

2. Управління персоналом організації.................................................................12

3. Управління маркетинговими процесами організації.....................................17

4. Організація праці менеджерів..........................................................................22

5. Управління фінансовими ресурсами організації............................................25

6. Застосування соціально-психологічних методів управління........................29

Висновки та пропозиції ........................................................................................32

Список використаної літератури..........................................................................34

Додатки ..................................................................................................................35

ВСТУП

В нинішніх умовах України дедалі більшого значення набувають проблеми управління. Назріла об’єктивна необхідність створити управлінський механізм, де б існувала реальна можливість обмеження стихійних чинників розвитку. Тож осмислення управлінських проблем, що виникають у процесі будівництва такого механізму, - одне з найважливіших завдань науки управління.

Сьогодні в Україні створення системи і зміна методів управління пов’язані з безперервним науковим пошуком оптимального розв’язання складних економічних та соціально-політичних проблем, радикального оновлення всіх ланок управління, стилю роботи управлінського корпусу країни.

Тому особливо гостро стоїть задача організації управління підприємствами – створення цілком нових систем управління або внесення прогресивних змін у побудову і порядок функціонування діючих. Організація управління здійснюється шляхом організаційного проектування, реорганізації або ліквідації одних діючих систем і створення інших, здатних самостійно і високоефективно досягати цілей в умовах ринкових відносин.

Перехід від адміністративно-командних до організаційно-економічних методів управління жадає від керівників усіх рівнів не просто виконання своїх функцій як виду діяльності по керівництву людьми, а досягнення поданих цілей, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей. У цьому зв'язку оволодіння основами організації управління підприємством набуває особливої актуальності.

Об’єктом дослідження виробничої практики є ТОВ «Беєве» Липоводолинського району,Сумської області.

1. Система менеджменту організації

Об’єктом виробничої практики є ТОВ «Беєве». Територія Липоводолинського району, де розташоване господарство, характеризується помірно – континентальним кліматом. Кількість опадів за період з середньодобовими температурами вище 10 °C складає 280 мм. Зимовий період триває в середньому 135 днів. Протягом цього періоду опадів випадає не багато (20-253 річної кількості). Вегетаційний період починається в середньому 9 квітня і закінчується 25 жовтня. Напрямки вітру на території району переважають східні і південно – східні.

Орні землі господарства розміщені на водорозділових плато, рельєф яких не перешкоджає механізованому обробітку ґрунтів і посівів, але спричиняє втрату атмосферних опадів і, таким чином, погіршує вологозабезпеченість ґрунтів.

ТОВ «Беєве» Липоводолинського району Сумської області розташована за 30 км від районного центру і за 100 км від обласного. Таке розташування господарства забезпечує гарний зв'язок як з районним так і з обласним центром, а також дозволяє реалізувати продукцію господарства в досить короткі строки. Зокрема ТОВ «Беєве» реалізує свою продукцію покупцям, Сумської області. Тобто, основною метою діяльності ТОВ «Беєве» є виробництво елітного насіння зернових культур, також значну роль відіграє свинарство та молочне тваринництво. До того ж, господарство має свою молочнотоварну та свиноферму.

На 2010 рік товариство має в своєму використанні комплексний земельний масив який займає загальну площу 5336га., з них 4424га. рілля.

Розглянемо напрямки спеціалізації підприємства, виходячи зі структури товарної продукції, що виробляється ним, дані по якій наведені в табл. 1.

Таблиця 1.

Динаміка складу та структури товарної продукції ТОВ «Беєве»

Види продукції	Роки						В середньому за три роки
	2008		2009		2010
	тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Питома вага, %
Зернові та зернобобові	1265,5	12,7	3231,9	21	4126,3	23,2	2864,6	19,9
Цукрові буряки	527,4	5,3	867,8	5,6	1366,8	7,7	920,7	6,4
Соняшник	27,2	0,3	1061,4	6,9	3487,9	19,6	1525,5	10,6
Інша продукція рослинництва	84,7	0,9	68	0,4	195,5	1,1	116,1	0,8
Разом по рослинництву	1904,8	19,1	5229,1	33,9	9176,5	51,2	5436,8	37,7
Молоко	5778,9	58	7392,5	48	5772,6	32,4	6314,7	43,8
Приріст ВРХ	1006,4	10,1	993,2	6,4	726,7	4,1	908,8	6,3
Інша продукція тваринництва	1274,6	12,8	1814,3	11,8	2138,3	12	1742,4	12,1
Разом по тваринництву	8059,9	80,9	10200	66,1	8637,6	48,8	8965,8	62,3
Всього по рослинництву і тваринництву	9964,7	100	15429,1	100	17814,1	100	14402,6	100

Аналіз даних таблиці 1, показав що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займають: молоко 43,8%, зернові та зернобобові 19,9%, соняшник 10,6%. Таким чином в господарстві склалася молочна спеціалізація, з розвинутим виробництвом зернових і соняшнику.

Слід відмітити що дане господарство відноситься до типу господарств з різко вираженою спеціалізацією, так як питома вага основного виду продукції перевищує 30%.

В досліджуваному господарстві простежується поглиблення спеціалізації при виробництві і реалізації зернової продукції. В свою чергу виробництво молока характеризується спадами темпів. Що стосується виробництва соняшника, то він має значні темпи поглиблення спеціалізації. Це характеризує вигідність виробництва зернової і технічної продукції.

Основні і додаткові галузі підібрані раціонально так як тваринництво в достатній мірі забезпечене побічною продукцією рослинництва і зернофураж є цінною кормовою добавкою до раціону тварин. В свою чергу тваринництво дозволяє забезпечувати внесення органічних добрив на поля.

Спеціалізація яка склалася на підприємстві відповідає природно-економічним умовам.

Загальні відомості про підприємство:

Найменування ТОВ «Бєве»

Юридична адреса 45512 Сумська обл., Липоводолинський р-н, с. Беєве

Організаційно-правова форма ТОВ

Форма власності Приватна

Галузь Рослинництво, тваринництво

Спеціалізація Молочна

Місія: Отримання прибутку.

Цілі: Створення високорентабельного підприємства по виробництву конкурентної продукції високого рівня та якості.

Завдання: Вироблення конкурентної продукції високого рівня та якості.

Для ефективного керівництва підприємством необхідна адекватна до його умов структура управляння. Тому розглянемо організаційну структуру та структуру управління ТОВ «Беєве». (рис.1, рис.2)

За традиційними соціально-економічними уявлен­нями, структура охоплює склад, взаємозв'язки та під­порядкованість організаційних одиниць і ланок, які ре­алізують відповідні функції. Здійснення функцій уп­равління передбачає створення апарату управління з окремих взаємопов'язаних частин — органів управлін­ня, кожен з яких виконує певний комплекс операцій і процедур щодо управління організацією, тобто здійснює функції управління.

Рис.1 Організаційна структура ТОВ «Беєве»

Розглянувши схему, можна відмітити, що функціональна служба в ТОВ «Беєве» складається зі служб:

1) бухгалтерська служба;

2) економічна служба;

3) кадрова служба.

Саме господарство складається з таких трьох підрозділів:

1) виробничий підрозділ;

2) господарсько-підсобний підрозділ;

3) обслуговуючий підрозділ.

В свою чергу, виробничий підрозділ поділяється на два цехи: цех рос-линництва та цех тваринництва. Всі орні землі обслуговує одна тракторна бригада, до складу якої входять три рільничі бригади. До складу тварин-ницького цеху входять дві молочно-товарні ферми, одна свиноферма та ферма з молодняком ВРХ.

До обслуговуючого підрозділу в даному кооперативі відносять авто-гараж та ремонтну майстерню.

Структура управління виражає форму, будову суб'єкта управління, спосіб його внутрішньої організації, зв'язки елементів суб'єкта між собою (порядок розташування, підпорядкованість окремих ланок управлінського апарату), котрі дають змогу виконувати необхідні функції управління. Структура управління забезпечує стабільність, стійкість управлінської си-стеми, завдяки чому вона зберігає свої властивості при зміні зовнішніх або внутрішніх умов. Структура управління підприємством відображає відно-сини управління, що складаються об'єктивно в межах даної виробничої системи. Виробничі системи мають ієрархічну структуру з розподілом по вертикалі функцій, обов'язків, прав і відповідальності наявного управлін-ського апарату.

Розглянемо структуру управління в ТОВ «Беєве» Ця структура зображена на рис. 2.

Рис.2 Структура управління ТОВ «Беєве»

Отже, як видно зі схеми, у господарстві діє цехова (матрична) струк-тура управління.

Найбільшу владу в господарстві мають загальні збори акціонерів. Збори акціонерів збираються для вирішення найважливіших питань та обирання голови господарства, який координує діяльність господарства в цілому, здійснює управління підприємством, приймає поточні рішення. Голові господарства відповідно підпорядковуються керівники функціональної служби:

1) керівник бухгалтерської служби - головний бухгалтер;

2) керівник економічної служби - головний економіст;

3) керівник кадрової служби - інспектор по кадрах.

Управління цехами здійснюють керівники, яким підпорядковані спеціалісти відповідного профілю та керівники внутрішньоцехових виробничих підрозділів. Так, управління цехом рослинництва здійснює головний агроном, а цехом тваринництва – головний зоотехнік.

До керівників обслуговуючих підрозділів відносяться:

• завідувач автогаражем;

• завідувач ремонтної майстерні.

В умовах галузевої структури збільшується організаційна та економічна відокремленість цехів і видів виробництва.

На організацію управляючої системи істотно впливає впровадження диспетчеризації та сучасних засобів оргтехніки, які надають нового змісту роботи управлінських кадрів, поліпшують зв'язки і розподіл повноважень між керівниками різних рівнів і спеціалістами сільського господарства.

На формування зв'язків між елементами структури управління впли-вають інші внутрішні та зовнішні фактори:

- різні форми організації і оплати праці;

- технічне обслуговування;

- розвиток внутрішньогосподарської кооперації;

- розвиток міжгалузевих зв'язків;

- розширення ринкових відносин.

Організаційна структура необхідна для управління різноманітними видами діяльності підприємства, аналізу переваг і недоліків різних підходів до побудови системи управління дає змогу зробити правильний вибір на користь конкретної організаційної структури з урахуванням становища на ринку, стратегії підприємства. Отже, можна зробити висновок, що структура управління залежить від обсягу управлінського впливу (розмір і розширеня виробництва, кількість населених пунктів, стан доріг та інше) і організаційних факторів (кількість і форма виробничих підрозділів, тип і глибина економізації).