- •Генуезька конференція (Італія) 10.04 по 19.05 1922 р
- •Становище Німеччини у 1922-1923 рр.
- •Лондонська конференція (серпень 1924 р.)
- •Гаагська конференція 1922 р.
- •Лозаннська конференція 1922-1923 рр.
- •Локарнська конференція 1925 р.
- •Женевська конвенція ( 1925 р.)
- •«Пакт Бріана-Келлога»(27 серпня 1927 р.)
- •Вашингтонська конференція 12.11. 1921 р. - 6.02. 1922 р.
- •Основні рішення Вашингтонської конференції
- •Наслідки Вашингтонської конференції
- •Протиріччя на Далекому Сході
- •Британо-американські протиріччя на Сході
- •Африканські колонії Англії в 20-х рр.
- •Колоніальна політика метрополій
- •Світова економічна криза у сша
- •Характерні риси «Великої депресії» в сша
- •Новий курс ф. Рузвельта у 1933 р.
- •Світова економічна криза в Англії
- •Реформи Макдональда в Англії
- •Світова криза у Німеччині
- •Основні напрямки зовнішньої політики срср в 20-30-х рр.
- •Прорив іноземної блокади Росії
- •Дипломатія срср на Сході
- •Міжнародні відносини срср в період світової кризи
- •Халхін-гол
- •Наслідки японської агресії на Халхін-Голі
- •Література
- •Питання для самоконтролю
Женевська конвенція ( 1925 р.)
про заборону застосування хімічної та бактеріологічної зброї;
Міністр закордонних справ Франції
А. Бріан запропонував укласти франко-американський договір, що забороняв використання війни як засобу національної політики;
Державний секретар США Келлог 28 грудня 1927 р. запропонував укласти не двосторонній, а багатосторонній договір
«Пакт Бріана-Келлога»(27 серпня 1927 р.)
підписано між США, Англією, Францією, Німеччиною, Італією, Японією та ін. країнами;
У 1928р. СРСР приєднався і ратифікував договір, але західні країни не поспішали надавати пакту чинності
«План Юнга» 1929 р.
розмір щорічних виплат було зменшено і визначено в розмірі 2 млрд. марок на найближчі 37 років;
всі форми та види контролю над Німеччиною відмінялися;
для отримання репарацій створено Банк міжнародних розрахунків, який фінансував важку і військову промисловість Німеччини ( США);
достроковий вивід союзних військ з Рейнської області
Вашингтонська конференція 12.11. 1921 р. - 6.02. 1922 р.
брали участь США, Англія, Китай, Франція, Нідерланди, Бельгія та Португалія, а також представники від британських домініонів та Індії;
США були ініціаторами конференції і розраховували на сприятливе вирішення питання про морські озброєння і закріплення нового співвідношення сил в Китаї та зоні Тихого океану
Основні рішення Вашингтонської конференції
13 грудня 1921 р. - «Угода 4-х держав» ( США, Англія, Франція, Японія) про спільний захист сторонами їхніх територіальних прав, про об’єднання зусиль проти національно-визвольного руху народів тихоокеанських островів та Далекого Сходу;
6 лютого 1922 р. - «Угода 5-ти держав» ( США, Англія, Франція, Японія та Італія), яка обмежила військово-морські озброєння та зміну їх на користь США, заборонялося будувати лінкори водотоннажністю понад 35 тис. тон 6 лютого;
1922р. - «Угода дев’яти держав» ( США, Англія, Франція, Японія, Італія, Бельгія, Нідерланди, Португалія, Китай), в якій проголошено суверенітет та цілісність Китаю, дотримання принципів «рівних можливостей»
Наслідки Вашингтонської конференції
зростання впливу США у міжнародних відносинах та у Тихоокеанському регіоні зокрема;
США зробили заяву про недостатність японських поступок у Китаї;
Японія після конференції стала переглядати рішення конференції;
Зародилися протиріччя, які в подальшому вплинуть на конфронтацію в міжнародних відносинах
Протиріччя на Далекому Сході
Японія зміцнила свої позиції в Тихому океані і в Китаї, отримавши ряд німецьких колоній (острови в Тихому океані), вона серйозно зачіпала інтереси США в цьому регіоні;
США вимагали «інтернаціоналізації» Китаю під гаслом «відчинених дверей» і рівних можливостей;
Англія прагнула розподілити Китай на сфери впливу
Британо-американські протиріччя на Сході
Військові кораблі Англії та Японії почали переважати американські за потужністю;
США вимагали сплати боргів, атакували британські сфери впливу в Китаї;
США висували ідею так званої «Асоціації націй», щоб забезпечити собі переважаючий влив в світі.
КОЛОНІАЛЬНА ПОЛІТИКА АНГЛІЇ В ІНДІЇ В 20-30 х рр.
Репресії проти учасників визвольних рухів;
Загострення міжрелігійних протиріч (індуси і мусульмани);
1930 р.- британський парламент прийняв закон про управлінні Індією ( розширювалися права провінцій, але влада була в руках британців)