Висновки

Сучасна наукова термінологія України є дуже важливою частиною лексичної системи мови. Вона складається з галузевих терміносистем, які для вираження наукових понять утворюють певну сукупність взаємопов’язаних терміноелементів.

Проблема терміна і терміносистеми викликає постійний інтерес дослідників. За останнє десятиліття з’явилося чимало праць, присвячених вивченню окремих термінологій. Такі дослідження є характерними для сучасної галузі термінознавства.

Стосовно мовлення інженерів поєднання принципів уявляється в такому. У загальному випадку традиція повинна безумовно домінувати. Як спілкуватися інженери обирають самі. Для їхньої мови характерні різні поняття та терміни, які звичайна людина може й не зрозуміти.

Більшість термінів інженерів-електормеханіків є запозиченими. За статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах (у тому числі і терміносистемі електротехніки) – це словосполучення. Вони становлять певну семантико-синтаксичну єдність, відтворюються в готовому вигляді.

Чужомовні слова українська мова засвоює по-рзному: одні пристосовує відповідно до своїх правил, тоді вони «змінюються відповідно до її духу, набувають у ній громадянства», інші – залишає незмінними, тоді вони «не заховують свої чужомовні прикмети». Узагалі вся історія українського термінотворення пов’язана з вирішенням проблеми відбору національної чи чужомовної назви для того, щоб позначити конкретне наукове поняття.

До моменту написання курсової роботи просвітницька робота в зазначеному напрямі уже велася іншими дослідниками та науковцями. Її ведуть поки що переважно окремі ентузіасти, хоча серед них є досить авторитетні члени різних наукових товариств.

Список використаної літератури

1. Козак Л. В. Українська електротехнічна термінологія (словотвірний аспект): дис. … кандидата філологічних наук: 10.02.01 / Л. В. Козак – Дніпропетровськ., 2002 – С. 1-17.

2. Вакуленко М. О. Сучасні проблеми термінології та української наукової термінографії / М. О. Вакуленко – К., 2009. – С. 5–9.

3. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування / Зоряна Мацюк, Ніна Станкевич. – К., 2011.– С. 131–133, 143.

4. Лисак Л. К. Українська мова за професійним спрямуванням / Л. К. Лисак – Краматорськ, 2009. – С. 67-70.

5. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова / М. Г. Зубков. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2003. – 63 с.

6. Панько Т. І. Українське термінознавство / Панько Т. І. – Львів. : Світ, 1994. – 152 с.

7. Коваль, А. П. Культура ділового мовлення / А. П. Коваль. – К. : Вища школа, 1982. –С. 161-163.

8. Д’яков А. С. Основи термінотворення / Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. – К. : KM Academia, 2000. – С. 9-13.

9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Мовне_запозичення.

10. http://uk.wikipedia.org/wiki/Електротехнік

11. http://www.dilovamova.com/index.php?page=4&dmua=50&tdmua=%CF%F0%EE%F4%E5%F1%B3%E9%ED%E0-%EB%E5%EA%F1%E8%EA%E0.

12. http://svv.in.ua/publ/6-1-0-6.