2.3 Користь і проблеми від запозичень термінів

Засвоєння іншомовних слів – закономірний процес розвитку мови. Дослідження українського лексикону електротехніки кінця XX століття свідчать, що одним із найважливіших джерел його збагачення в цей час були запозичення з інших мов. Це явище виправдане в багатьох випадках, коли предмет чи поняття входить у вжиток разом із терміном, що його позначає мовою народу, який винайшов цей предмет чи ввів це поняття (це так звані інтернаціоналізми); коли запозичуються специфічні терміни на позначення неукраїнських предметів чи понять (це екзотизми).

Далеко не завжди доцільно копіювати запозичення російської мови. Згадаймо, що частина слів іншомовного походження закріпилася в російській мові тому, що в ній неможливо утворити деякі лексеми власними словотвірними засобами. Це зазначений у [Лотте 1982: 41] термін «функционный (диск)», а також «варизонный (полупроводник)», «резистивный», «финитивный» і т. п. У цих випадках українське словотворення дає цілком прийнятні рішення: тертьовий або тертевий, зміно зонний (напівпровідник), опорів, скінченний.

Але найменш вдалими є запозичення, що є дублетами до вже національних термінів чи лексем: гелікоптер (від грец. ελικοπτερο, буквально - гвинторіз; укр. вертоліт) і т. п.

У вступі до [Шелудько 1928] автор також звертає увагу на неточність «чужих слів»: «колектор» (динамо) – це насправді комутатор. У передмові до «Словника технічної термінології» [Шелудько, Садовський 1928: 11] сказано: «… іноді … саме явище, чи річ давно пережили свою первісну назву, змінилися з часом і набули нових властивостей, як ось російський термін «выщелачивать» … їх тримає щонайбільше традиція. От хоча б «лошадиная сила», де мова йде зовсім не про «силу», а про «мощность», або «электродвижущая сила», «сила тока», де немає усталеного розуміння «сили».

Висновки до розділу 2

У зв’язку із зазначеним вище, можна зробити такі висновки:

1 У мовленні інженерів-електромеханіків використовується значна кількість термінів, які властиві електротехніці, електромеханіці та ін. За роки існування цієї професії інженери не втрачали часу та розробили «свої терміни» (професіоналізми) для полегшення праці на підприємствах тощо. Розвиток науки не стоїть на місці, а тому виникають все нові і нові терміни, які інженери переймають у свій лексикон.

2 Освоєння українською мовою запозичених термінів є складним процесом: інтернаціональний запозичений термін «пристосовується» до законів української фонетики, орфографії, орфоепії, акцентуації. Виділення різних типів лексичних одиниць відбувається на основі зіставлення плану змісту і плану вираження. Осмислення семантичної протилежності допомагає точніше визначати значення слів, їхні взаємозв’язки та місце в лексичній системі мови.

3 Запозичення не дуже бажані ще й через те, що теперішній правопис не завжди логічно, чітко й послідовно регулює їх написання і тому часто стає перешкодою при узгодженні вітчизняної термінології з міжнародною, нерідко спотворюючи написання, вимову і навіть значення слова. Тут є багато випадкових чи накинутих форм (які вживаються згідно зі статистичним методом). Для вироблення науково обгрунтованих правил для іншомовних слів потрібно використати елементи аналітичного методу, який спирається на усвідомлення і відчуття особливостей різних мов, а також досліджує звучання, походження та значення слова.