1.3 Способи творення термінів та їх структура

Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:

1. Вторинна номінація – використання наявного в мові слова для називання наукового поняття: гальмівний барабан, миша комп’ютера, брівка траншеї. Це найдавніший спосіб термінотворення.

2. Словотвірний – утворення термінів за допомогою префіксів (надвиробництво, перенапруга), суфіксів (оборотність), складанням слів і основ (матеріаломісткість, струмоприймач), скороченням слів (СЕП(система електронних платежів)).

3. Синтаксичний – використання словосполучень для називання наукових понять: планування виробництва.

4. Запозичення – називання наукового поняття іншомовним словом: картридж, леверидж, контролінг.

Перш ніж розглядати питання про структуру терміна, ми познайомимося з термінологічним поняттям «терміноелемент». На відміну від терміна (що може бути або словом, або словосполученням) терміноелемент може бути і частиною слова, так і залежним словом у словосполученні. Наприклад, хімічний термін «метанол» складається з трьох терміноелементів: 1). коренева морфема мет-; 2). суфікс –ан; 3). суфікс –ол. Причому кожний з суфіксів означає певне поняття у хімії.

За формальною структурою терміни розділяють на групи.

Табл. 1 Групи термінів.

Висновки до розділу 1

1 В українській мові поки що немає загальноприйнятого визначення поняттю «термін». За одним з визначень термін – це слово або словосполучення, яке точно і однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери.

2 Ознаки за якими пропонують нам відділяти терміни від інших загальновживаних слів не є достатньо стандартизованими, і тому ці ознаки підходять лише для створення так названих «ідеальних термінів».

3 За формальною структурою терміни розділяють на групи: терміни – кореневі слова, терміни – похідні слова, терміни – складні слова, терміни – абревіатури, терміни – символо-слова, терміни – моделе-слова.

Розділ 2 особливості електротехнічної термінології

2.1 Терміни у системі професійного мовлення

Слово «термін» відоме ще з античних часів. У латинській мові (terminus) воно означало «кінець», «кордон», «межу». В Україні ця назва поширюється вже у XVIII ст.

Біля витоків творення української термінології в тому числі і електротехнічної стояли науковці І. Верхратський, В. Левицький, С. Рудницький, О. Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та ін. Вони доклали багато зусиль до вироблення фахової термінології з різних наукових і технічних ділянок, прагнучи до того, щоб термінологія була «всеукраїнська і поєднувала елементи власне національного і міжнародного».

Від XVIII ст. активно вживається слово «номенклатура» (від. Лат. nomenklatura – перелік, список). Цей термін також використовується й інженерами-електромеханіками. Сьогодні під номенклатурними назвами розуміють: 1) сукупність номенів тобто назв; 2) сукупність умовних символів, графічних позначок, що нерідко складаються з цифр та букв; 3) сукупність термінів без дефініцій. Номенклатурою є серійні назви машин, приладів, верстатів і т. ін.

Професіоналізми — слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії.

У різних галузях науки, виробництва, в тому числі й електротехніці, професіоналізми виступають як синоніми до вже існуючих термінів. Але на відміну від термінів вони можуть мати експресивне забарвлення і досить детально характеризувати рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад, слова і звороти з галузі електротехніки (контакт, струм, заземлення, ізоляція, кусачки, плоскогубці, гострозубці) та ін.

Виникають професіоналізми і як розмовні неофіційні замінники вже існуючих у певній галузі термінів. Це загальнозрозумілі слова, але вони не є літературними.

У межах одного колективу, підприємства, відомства може народжуватись безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів. Серед найпопулярніших префіксів є: до- (доукомплектувати, дообладнати); недо- {недопромисел, недовнесок), за- (задебетувати, заорганізувати); над-, серед- (надбудова, середвідомчий); серед суфіксів найбільш продуктивні -ість, -ат, -ація, -аж (дискваліфікація, пливучість, листаж). Такі професіоналізми вживаються здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема в діловому, вживання таких слів небажане.