5. Несприятливі фізико-географічні процеси і явища Теоретичні відомості

До несприятливих фізико-географічних процесів, що відбуваються на території України і формують різноманітні геоморфологічні утворення, належать ерозія, селі, карст, зсув, заболочення, підтоплення тощо.

Ерозійні процеси – це руйнування ґрунтів і винесення компонентів ґрунтового матеріалу водою і вітром.

За характером прояву ерозійних процесів розрізняють нормальну, або геологічну, і прискорену, або антропогенну, ерозії.

Нормальна ерозія проходить повсюдно під лісовою і трав’янистою рослинністю, проявляється дуже слабо, і втрата ґрунту цілком відновлюється протягом року завдяки ґрунтоутворюючим процесам.

Прискорена ерозія розвивається там, де природна рослинність знищена і територія використовується без урахування її природних особливостей, внаслідок чого процес прискорюється у багато разів.

Залежно від ступеня втрати при ерозії верхніх горизонтів ґрунти розділяють на слабо, середньо і сильно еродовані. Чим сильніше еродовані ґрунти, тим більше вони відрізняються від “нормальних” аналогів за основними характеристиками – хімічним і гранулометричним складом, фізико-хімічними властивостями, водним, повітряним і тепловим режимами, біогенністю.

За факторами, що зумовлюють ерозійні процеси, виділяють вітрову (дефляцію) і водну ерозії.

Вітрова ерозія (дефляція) відбувається в посушливі періоди, при сильних вітрах. Відсутність рослинності призводить до посилення негативних наслідків дефляції. Дефляційні ґрунти легше піддаються ерозії, продукти дефляції відкладаються на підвітряних схилах, річках, водосховищах.

Водна ерозія відбувається під впливом поверхневого стоку, дощових і талих вод і призводить до утворення ярів. Акумуляція продуктів ерозії призводить до поховання ґрунтів на знижених формах рельєфу, відкладання наносів у зрошувальній і дренажній мережі, потрапляння наносів у ставки, річки, водосховища і до інших несприятливих наслідків. Змивання і розмивання ґрунту частіше відбуваються на схилах, коли добова сума опадів становить 10-20 мм. Пересічно за рік на рівнинній території України буває 3-5 днів з опадами понад 20 мм на добу. В Українських Карпатах, горах Криму добові суми опадів можуть досягати 150-180 мм.

Залежно від впливу на ґрунт води, що стікає, розрізняють два підтипи водної ерозії – площинну і лінійну.

Площинна ерозія – це змивання верхніх горизонтів ґрунту на схилах при стіканні по них дощових опадів суцільним потоком або струмочками.

Лінійна ерозія – це розмивання ґрунту, яке спричиняється талими і дощовими водами, що стікають значною масою, сконцентрованою у вузьких межах ділянки схилу.

Селі – це стрімкі потужні потоки з води, болота, уламків гірських порід. Вони виникають у басейнах гірських річок, на схилах Карпат і Кримських гір в результаті інтенсивних дощів або швидкого танення снігу, у разі руйнування гребель, водосховищ. Селі короткочасні, але дуже небезпечні. Селеві потоки зносять цінні ґрунти з долин гірських річок і спричиняють поховання ґрунтів у місцях акумуляції селевих потоків.

Карст – явища та процеси хімічного і, частково, механічного впливу поверхневих та підземних вод на розчинні гірські породи. Прояви карсту найпоширеніші у вапняках, пісках, ангідритах, кам'яній і калійних солях. В результаті дії карстових процесів виникають карстові форми рельєфу: порожнини, лійки тощо.

Зсуви – це відрив і переміщення мас гірських порід по схилу під дією сили тяжіння. Вони трапляються здебільшого вздовж високих берегів річок, на морських узбережжях, в гірських районах. В результаті зсувів виводяться з користування великі площі сільськогосподарських угідь, збільшується ерозійна небезпека земель.

Процеси заболочування зумовлені надлишком вологи, рівнинністю території, неглибоким заляганням водотривких шарів, поширенням піщаних відкладів, які швидко фільтрують атмосферні води, та неглибоким заляганням ґрунтових вод. Найчастіше процеси заболочування розвиваються і в умовах неправильного штучного зрошування.

Практичне завдання.

1.Виявити закономірності розвитку сучасних фізико-географічних процесів на території України, їх регіональні особливості і дати прогнозну оцінку їх розвитку.

2. Використовуючи карти «Навчального атласу України» («Фізико-географічне районування», с. 50 та «Природні процеси, зумовлені екзогенними чинниками», с. 27), виявити та занести до таблиці 5.1 такі інформативні дані:

• основні чинники розвитку сучасних фізико-географічних процесів і явищ;

• види несприятливих фізико-географічних процесів і явищ.

Таблиця 5.1

Природна зона	Пора року	Стан поверхні ґрунту	Атмосферні опади, сніговий покрив	Літогенна основа	Основні чинники розвитку сучасних фізико-географічних процесів та явищ	Основні види несприятливих фізико-географічних процесів та явищ
Мішаних лісів	літо	вологий	дощ	піски, некар-бонатні суглинки
	зима	лід	сніг стійкий
	перехідні періоди року	вода, лід	дощ, сніг
Лісостеп	літо	переважно вологий	дощ, град	лесоподібні суглинки, елювіальні відклади
	зима	лід, вода	сніг. стійкий дощ
	перехідні періоди року	вода, лід	дощ, сніг
Степ	літо	переважно сухий	дощ, град	леси, елювіальні відклади
	зима	лід, вода	дощ, сніг стійкий
	перехідні періоди року	вода, лід	дощ