Рекомендована література

2: с.8-16; 3: с.13-26, 40-41, 107-126; 4: с.9-22; 5: с.5-31; 76: с.83-95; 78: с. 5-11 .

Завдання для самостійної роботи

Конспектування першоджерела (10 год.):

Вригт Г.Х. фон. Логика и философия в ХХ веке. // Вопросы философии. - № 8. – 1992. – С.80-91.

Питання по першоджерелу:

1. Взаємозв’язок логіки та філософії у ХХ сторіччі.

2. Перспективи розвитку логіки.

Лекція №2. ТЕМА: ЛОГІКА ТА МОВА (2 год.)

Мова як знакова інформаційна система. Поняття про знак. Види знаків: іконічні знаки (знаки-копії), знаки символи, знаки індекси. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу: знаковий засіб, значення, інтерпретатор, інтерпретанта. Предметне і смислове значення знака. Рівні семіотичного аналізу мови (синтаксис, семантика, прагматика). Поняття комунікації. Мовленнєвий акт. Текст, контекст, дискурс.

Семінарське заняття №2 (2 год.)

Теоретичні питання:

1. Поняття про знак. Види знаків.

2. Структура знакового процесу. Структура значення знаку.

3. Рівні семіотичного аналізу мови.

4. Поняття комунікації. Текст, контекст, дискурс.

Практикум:

1. До яких видів знаків можна віднести такі знаки:

картина; дим; завтра; слово “стіл”.

2. Дайте аналіз таким знаковим ситуаціям:

А) Студент відповідає на семінарському занятті;

Б) Йдуть дебати у Верховній Раді;

В) Адвокат захищає підсудного під час судового засідання;

Г) Йде концерт відомого співака;

Д) Розмову друзів порушує стук у двері.

3. Визначіть предметне і смислове значення таких виразів:

міркування; Геродот; семіотика; знак; релігія; студент.

4. Проаналізуйте наведену знакову ситуацію з точки зору її вимірів:

А) Людина чує оголошення: “Потяг Львів – Київ прибуває на 2-гу колію”;

Б) Корабель подає сигнал “SOS”;

В) Психоаналітик витлумачує сон пацієнта;

Г) Грає симфонічний оркестр.

Рекомендована література

2: с.20-23, 30-31; 3: с.42-61; 4: с.28-40; 78: с. 12-16 .

Завдання для самостійної роботи

Конспектування першоджерела (10 год.):

Моррис Ч.У. Основания теории знаков. // Семиотика. – М., 2001. – С.45-97.

Питання по першоджерелу:

1) Предмет семіотики як науки.

2) Структура знакового процесу та структура значення знаку.

3. Структура значення знаку.

4. Синтактика, семантика, прагматика: характерні ознаки.

Тема 3: комунікація і поняття та і’мя (4 год.)

Лекція №3 (2год.)

Загальна характеристика імені. Структура значення імені: предметне значення (денотат, екстенсіонал) і смислове значення (смисл, інтенсіонал).

Принципи теорії іменування: принцип однозначності, принцип предметності, принцип взаємозамінюваності. Екстенсійні та інтенсійні (неекстенсійні) контексти.

Ім'я та поняття. Загальна характеристика поняття як одиниці інтелсктуально-мовної комунікації. Логічна структура поняття (зміст та обсяг). Комунікативна функція змісту і обсягу поняття. Види понять.

Комунікативність відношень між поняттями.

Семінарське заняття № 3 (2год.)

Теоретичні питання:

1. Ім'я як семантична категорія:

   1. структура значення імені;

   2. принципи теорії іменування.

2. Ім'я та поняття. Логічна структура поняття.

3. Види понять.

4. Відношення між поняттями:

   1. типи відношень між сумісними поняттями;

   2. типи відношень між несумісними поняттями.

Практикум:

1. Визначіть предметне і смислове значення таких імен:

держава; норма; філософія; мислення; планета Сонячної системи, на якій існує життя.

2. Проаналізуйте наведені приклади. Які контексти є екстенсійними, а які – інтенсійними:

• Якщо вірне твердження “Шекспір був сучасником Сервантеса”, то чи буде вірним твердження: “Шекспір був сучасником автора «Дон-Кіхота»”;

• «Аббат сповістив усіх присутніх, що перший, хто у нього сповідався, був убивцею». Чи випливає з цього, що “аббат сповістив усіх присутніх, що герцог Н. був убивцею»?

3. Дайте логічну характеристику таким поняттям:

наука; русалка; студент; кохання; справедливість.

4. Встановіть відношення між поняттями та зобразіть їх за допомогою колових схем:

А) релігія, християнство, православ'я, католицизм;

Б) телеглядач, радіослухач, кіноглядач;

В) інформація, правдива інформація, дезінформація;

Г) поет, композитор, геній;

Д) мати, бабуся, донька, онучка, сестра.

Лекція №4 (2год.)

Загальна характеристика логічних операцій над поняттями. Комунікативне значення логічних операцій над поняттями.

Поділ понять. Структура поділу. Види поділу. Правила поділу. Типові помилки. Класифікація як багатоступінчастий поділ.

Визначення понять. Види визначень. Правила визначень. Типові помилки.

Прийоми, подібні до визначень (опис, характеристика, порівняння, розрізнення) в текстах ЗМІ.

Семінарське заняття №4 (2год.)

Теоретичні питання:

1. Поділ понять:

   1. загальна характеристика поділу. Види поділу;

   2. правила поділу;

   3. класифікація, її види.

2. Визначення понять:

   1. загальна характеристика визначення;

   2. явні визначення, їх види та правила;

   3. неявні визначення, їх види;

   4. прийоми, що подібні до визначення.

Практикум:

1. Проаналізуйте наведені приклади. У тих випадках, де є поділ, з'ясуйте його структуру, вид, а також, чи є поділ правильним:

А) Усі люди поділяються на екстравертів та інтровертів (К. Юнг);

Б) Політична діяльність може бути конструктивною та деструктивною;

В) Університет поділяється на факультети;

Г) Мови поділяються на природні, штучні та формалізовані;

Д) Поняття бувають порівнянні та непорівнянні;

Е) Мислення людини має формальний і неформальний характер;

Є) “Людина може піднестися двома шляхами – за допомогою власної спритності або завдяки чужій дурості” (Ж. де Лабрюйєр);

Ж) “Існує чотири способи досягнення мудрості, або наукового, істинного знання:

1. осягнення самоочевидних істин;

2. чуттєвий досвід;

3. знання, яке отримується із спілкування з іншими людьми;

4. читання хороших книг” (Р.Декарт);

З) Будь-який текст складається з розділів, параграфів, вступу і закінчення;

И) “Пізнання істини подвійне: це або пізнання через природу, або пізнання через благодать” (Фома Аквінський).

2. Встановіть вид класифікації та побудуйте відповідно до цієї класифікації логічну схему (класифікаційну гілку чи дерево):

Потреби людей поділяють на: вроджені (голод, спрага, статевий потяг) і соціально придбані; матеріальні і духовні; розумні і нерозумні.

3. Проаналізуйте наступні приклади визначень (встановіть їх структуру, вид, а також, чи є кожне з наведених визначень правильним, коли ні, то вкажіть, яке правило порушено):

А) Демократ – це людина, яка дотримується демократичних поглядів.

Б) Студент – це людина, яка навчається.

В) Совість – це внутрішній суддя.

Г) Журналіст – літературний працівник, який займається журналістикою.

Д) Мова – це засіб спілкування між людьми.

Е) “Надія – це потяг душі переконати себе в тому, що бажане здійсниться… Страх же є схильністю душі, яка переконує її в тому, що бажане не здійсниться” (Р.Декарт);

Ж) Газета – це періодичне видання у вигляді великих аркушів паперу, що висвітлює події політичного життя.

З) “Робити те, що приносить задоволення, - означає бути вільним” (Вольтер).