1.2. Мета та принципи побудови системи національної безпеки України

Система національної безпеки України повинна слугувати корінним (базовим) інтересам народу України, а відтак, спрямовуватися на усунення або подолання деструктивної дії внутрішніх, регіональних і глобальних чинників, що перешкоджають або гальмують досягнення національно-значущих цілей.

Система національної безпеки від самого початку має формуватися не фрагментарно, поступово поповнюючись окремими елементами, а як комплексна цілісна багатоаспектна і багаторівнева, ієрархічна структура якої повинна охоплювати всю сукупність відносин і умов у політичній, державно-правовій, соціальній, економічній, технологічній, екологічній та духовній сферах сучасного суспільства. При цьому, відповідно до специфіки кожної із зазначених сфер, загальна мета має конкретизуватися і уточнюватися з огляду на необхідність подолання і усунення усталених стереотипів мислення. Останнє зумовлене широким колом нових реалій, зокрема, здобуттям Україною можливості самостійного державного існування, усвідомленням органічного зв’язку загальнолюдських та національних інтересів, цінностей та ідеалів, визнанням пріоритетності прав людини, усвідомленням причетності української нації до розвитку світової цивілізації, істотними змінами у геополітичній обстановці на території колишнього СРСР та загалом на Європейському континенті тощо.

Першочерговою метою побудови системи національної безпеки в Україні є створення дієвого механізму виявлення, прогнозування та знешкодження загроз й інших дестабілізуючих чинників суспільного розвитку, сприяння нормалізації функціонування базових структур суспільства, зокрема виведенню Української держави з внутрішньої кризи, відродженню та повнокровній життєдіяльності української нації.

Розвиток кожної частини суспільного організму повинен бути зорієнтований на підвищення національної безпеки і реально додавати до вже досягнутого її рівня. Здатність структур суспільства (і насамперед економіки), окрім власне функціонування, бути також чинником національної безпеки дає підстави розглядати їх як гарантії безпеки, а національну безпеку – як систему суспільно-державних гарантій, що утворюється сукупністю визначених засобів захисту від конкретних загроз і зумовлена рівнем розвитку всіх секторів суспільства. Отже, надійний захист населення та території держави, базових національних цінностей та інтересів, джерел матеріального достатку і духовного розвитку нації від зовнішніх та внутрішніх загроз гарантується не тільки боєздатністю Збройних Сил держави, ефективністю діяльності розвідувальних служб та контррозвідки, органів правопорядку, мережі дипломатичних установ, але й рівнем розвитку економіки, всіх її структур та інфраструктур, дієспроможністю органів політичної влади, соціального захисту населення, установ екологічного регулювання тощо.

Науково обґрунтований вибір принципів побудови системи національної безпеки покликаний у внутрішній і зовнішній політиці забезпечити цивілізований перехід багатонаціонального народу України до демократичного державно-організованого ладу, ринкової економіки, надійного захисту прав та свобод людини. Відповідним чином зорієнтована зовнішня політика та структурна перебудова народного господарства, у свою чергу, забезпечать передумови інтеграції України до європейського економічно-правового простору та міжнародної системи колективної безпеки.