Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара
Економічний факультет
Індивідуальна робота
з курсу «Прогнозування соціально-економічних процесів» на тему:
«Прогнозування науково-технічного прогресу»
Виконали: студенти групи ЕК-08-1
Буканін М., Кузьміна А.
Перевірила: ст. викл. Артеменко Ю. Ф.
м. Дніпропетровськ
2010 р.
Зміст:
Вступ 3
3
1)Поняття «прогнозування НТП» 4
2)Історичні аспекти прогнозування НТП 5
3)Особливості прогнозування НТП 6
4)Методи прогнозування НТП 13
5)Проблеми при прогнозуванні НТП 15
6)Взаємозв’язок прогнозування НТП з іншими сферами 16
7)Прогнозування НТП в Україні 18
Висновки 22
Бібліографія 23
Вступ
Науково-технічний прогрес - це безперервний і складний процес відкриття і використання нових знань і досягнень в господарському житті. У результаті НТП відбувається розвиток і вдосконалення всіх елементів продуктивних сил: засобів і предметів праці, робочої сили, технології, організації та управління виробництвом.
Безпосереднім результатом НТП є інновації або нововведення. Це зміни техніки і технології, в яких реалізуються наукові знання.
-
Поняття «прогнозування нтп»
Важливим питанням інтенсифікації суспільного виробництва є прискорення науково-технічного прогресу. Вирішення його вимагає вдосконалення організаційно-економічного механізму, управління науково-технічним прогресом. Необхідною умовою при цьому виступає прогнозування, яке дозволяє передбачити багатогранність цілей, дій і засобів їх досягнення при прийнятті того чи іншого рішення.
Прогнозування науково-технічного прогресу – це процес визначення варіантів розвитку науки і техніки і умов реалізації науково-технічних знань у майбутньому.
Прогноз науково-технічного прогресу включає визначення:
-
основних напрямків науково-технічного розвитку галузей;
-
техніко-економічних показників нової техніки, технології і організації виробництва;
-
масштабів впровадження нової техніки, технології і організації виробництва у перспективі;
-
технічного рівня на початок і кінець прогнозованого періоду;
-
економічної ефективності науково-технічного прогресу.
Прогнозування науково-технічного прогресу виходить із поставленої мети і завдань розвитку, базується на аналізі тенденцій технічного розвитку в минулому і на сучасному етапі. При аналізі необхідно розглядати всі наявні варіанти технічних рішень, включаючи й ті, які знаходяться на стадії фундаментальних досліджень. Доцільно також вивчати найновіші науково-технічні досягнення в інших галузях суспільного виробництва, використання яких в умовах даної галузі може бути доречним. При розробці прогнозів необхідно використовувати об’єктивну інформацію про досягнутий рівень науки і техніки на основі вивчення досягнень фундаментальних наук, пошукових, дослідних і дослідно-промислових робіт, патентів, публікацій і т. д.
-
Історичні аспекти прогнозування нтп
Бурхливі темпи науково-технічного прогресу, все зростаючий вплив науки і техніки на всі сторони економічного і соціального життя зумовлюють той закономірний інтерес, який існує сьогодні стосовно проблем прогнозування. В умовах сучасної науково-технічної революції докорінно змінюються уявлення про критерії часу і масштаби прогресу, в силу чого передбачення перспектив розвитку стає особливо необхідним. Процеси розвитку, що протікали в минулому десятками і сотнями років, відбуваються у наші дні мало не в сотні, тисячі разів швидше.
Ідея свідомого і цілеспрямованого керівництва процесами розвитку суспільства належить марксизму-ленінізму і найбільш послідовно здійснюється в процесі будівництва комуністичного суспільства. Вже з моменту свого народження Радянська держава продемонструвала можливість і необхідність планування та прогнозування соціально-економічного та науково-технічного розвитку. Геніальний зразок прогнозу - ленінський «Набросок плана научно-технических работ». Можна без перебільшення сказати, що історія сучасного науково-технічного і економічного прогнозування починається з цього документа. Величезну роль зіграв і розроблений в 1920-1922 рр. з ініціативи В.І. Леніна план електрифікації Росії (План ГОЭЛРО), перший в історії нормативний план-прогноз науково-технічного прогресу на кілька десятиліть [1].
У розвитку прогнозування можна виділити основні часові етапи.
Початок прогностичних досліджень відноситься до 1950-их рр., коли стали широко використовуватися прості прогнозні моделі. У 1960 - 1970-і рр. спостерігався своєрідний «бум прогнозування» - розроблені теоретичні питання, нові методи, створені складні прогнозні моделі. З кінця 1970 - початку 1980-х рр. настає наступний етап розвитку наукового прогнозування, досягнення прогностики використовуються в діяльності підприємств і організацій різного профілю.
Сьогодні соціальне прогнозування є найважливішою технологією соціальної роботи.