- •Економічна безпека - Користін о.Є.
- •Розділ 1. Теоретичні засади економічної безпеки § 1. Поняття, предмет, зміст та суб'єкти економічної безпеки
- •§ 2. Роль економічної безпеки в системі національної безпеки
- •§ 3. Принципи економічної безпеки, її структура та рівні
- •§ 4. Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України
- •§ 5. Критерій та індикатори економічної безпеки
- •Основні поняття
- •Розділ 2. Реальний сектор -основа економічної безпеки україни § 1. Енергетична безпека
- •§ 2. Промисловість — вирішальний чинник економічної безпеки
- •§ 3. Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни
- •§ 4. Управління та економічна безпека
- •§ 5. Захист прав інтелектуальної власності в системі економічної безпеки держави
- •Основні поняття
- •Розділ 3. Фінансова безпека § 1. Фінансова система та економічна безпека
- •§ 2. Теоретичні основи формування системи фінансової безпеки
- •§ 3. Оцінювання безпеки грошового обігу
- •§ 4. Оцінювання безпеки інфляційних процесів
- •§ 5. Валютна складова фінансової безпеки
- •§ 6. Індикатори фінансової безпеки суспільства
- •§ 7. Основні поняття в системі фінансової безпеки
- •§ 8. Небезпека правопорушень у кредитно-фінансовій сфері
- •Основні поняття
- •Розділ 4. Інформація -важливий елемент економічної безпеки § 1. Зміст інформаційної безпеки
- •§ 2. Поняття та класифікація загроз безпеки інформації
- •§ 3. Поняття та класифікація інформації з обмеженим доступом
- •Основні поняття
- •Розділ 5. Зовнішньоекономічна безпека § 1. Основні положення зовнішньоекономічної безпеки
- •§ 2. Експортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки
- •§ 3. Імпортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки
- •§ 4. "Відтік капіталу" як одна з істотних загроз економічній безпеці
- •Основні поняття
- •Розділ 6. Криміналізація економіки та безпека україни § 1. Тіньова економіка та її вплив на економічну безпеку країни
- •§ 2. Економічна злочинність
- •§ 3. Корупція та наслідки її впливу на економіку України
- •§ 4. Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці
- •Основні поняття
- •2. Основні напрями діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки
- •§ 3. Правоохоронні органи у системі державної влади в Україні та їх участь у протидії економічним злочинам (мвс, сбу, Митний комітет, податкова міліція)
- •3.1. Загальні положення діяльності підрозділів мвс для забезпечення економічної безпеки
- •3.2. Організація діяльності дсбез щодо протидії економічній злочинності
- •3.3. Діяльність підрозділів губоз у боротьбі з економічними злочинами
- •3.4. Діяльність слідчих органів з розслідування економічних злочинів
- •3.5. Основні напрями діяльності Служби безпеки України щодо забезпечення економічної безпеки
- •3.6. Податкова міліція та її місце у боротьбі з економічними злочинами
- •3.7. Митна служба як суб'єкт забезпечення економічної безпеки
- •§ 4. Взаємодія державних правоохоронних органів з виявлення, запобігання та розслідування економічних злочинів
- •§ 5. Недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності та їх місце у забезпеченні економічної безпеки
- •Основні поняття
- •Розділ 8. Основні положення системи безпеки підприємництва § 1. Поняття безпеки підприємницької діяльності. Економічна безпека підприємства. Правове забезпечення економічної безпеки підприємства
- •§ 2. Ризик та його вплив на економічну безпеку підприємства
- •§ 3. Управління економічними ризиками підприємства
- •§ 4. Основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства
- •Основні поняття
- •Підсумкові тестові завдання
- •Бібліографія
§ 4. "Відтік капіталу" як одна з істотних загроз економічній безпеці
Економічний спад в Україні вже завершився, але масовий "відтік капіталу" з України продовжується. Наслідки цього явища значні: втрата продуктивного потенціалу, податкової бази і контролю над грошовими коштами — усе це лягає важким тягарем на суспільство загалом й ускладнює здійснення заходів державної політики.
"Відтік капіталу" за кордон є однією з істотних загроз економічній безпеці країни.
Масштаби цього явища визначити практично неможливо, але вони обчислюються багатьма сотнями мільярдів доларів США.
Виділяють такі причини "відтоку капіталу":
• економічна і політична нестабільність у країні;
• високий рівень інфляції, що обумовлює знецінення капіталу й утруднює його інвестування всередині країни;
• високий рівень оподатковування і здійснення податковою системою переважно фіскальних функцій;
• "відмивання" за кордоном незаконно здобутих доходів;
• слабка державна підтримка приватного бізнесу;
• численні валютні та зовнішньоторговельні обмеження тощо. "Відтік капіталу" відбувається, як правило, у грошовій формі
і здійснюється двома основними способами:
• шляхом легального переміщення коштів з однієї країни в іншу;
• незаконним шляхом, тобто з порушенням національного валютного і зовнішньоторговельного законодавства.
"Відтік капіталу", як правило, йде з країн, що розвиваються, в яких висока економічна і політична нестабільність, а також наявність можливості протизаконного нагромадження капіталу. Причому "відтік капіталу" спрямований у країни, в яких існує пільгове оподатковування.
Як приклад, в Україні масовий і прискорений "відтік капіталу" за кордон мав місце в 1993—2001 роках з метою збереження капіталу.
"Відтік капіталу" з нашої країни характеризується такими причинами:
• глобальним характером прискореної трансформації економічної та політичної системи;
• низьким рівнем довіри інвесторів до національної валюти;
• відсутністю сприятливого інвестиційного клімату в Україні, механізму захисту прав власності;
• повільним визріванням підприємництва — основного фактору формування ринкових відносин;
• "доларизацією" економіки, що визначає мотивацію поведінки і пріоритети в системі заощаджень населення;
• недостатнім рівнем законодавчого регулювання операцій по експорту капіталу, а також низькою ефективністю валютного й експортного контролю;
• недосконалою системою охорони державного кордону України, що ускладнює ефективний митний контроль.
Виділяють такі канали і способи "відтоку капіталу" з України:
• переміщення коштів за кордон за допомогою перекручування фактичної вартості товарів і послуг у результаті зовнішньоторговельних операцій;
• недопоставка імпортних товарів за виставленими раніше рахунками або часткове постачання; постачання за іншими цінами, не тими, які у представлених рахунках;
• так званий толінг, суть якого полягає в тому, що в країну імпортується сировина, яка переробляється на місці, а експортується готовий продукт без сплати податків і мита;
• безвалютні розрахунки в режимі товарообміну (бартер, кліринг, прикордонні, рівнобіжні та компенсаційні угоди);
• контрабандний експорт — незаконний вивіз валюти, цінностей, антикваріату, зброї, бойової техніки, боєприпасів, кольорових і чорних металів, нафти, нафтопродуктів, газу, вугілля, прокату, хутра, наркотиків тощо;
• взаєморозрахунки без підписання формальних контрактів між резидентами і нерезидентами, коли розрахунки за товари, послуги і права на власність не супроводжуються рухом коштів через кордон;
• офшорний бізнес.
"Відтік капіталу" викликає низку негативних наслідків, серед яких можна виділити такі:
• скорочує масштаб податкових надходжень до державного бюджету, тому що при легальному експорті капіталу і його реєстрації бюджет одержує обов'язкові платежі;
• зменшує валютні резерви і джерела погашення зовнішньої заборгованості;
• значно послаблює ресурси платіжного балансу шляхом поглинання позитивного сальдо торговельного балансу.
З метою оздоровлення фінансово-економічного стану України необхідним є вжиття спеціальних заходів, спрямованих на запобігання "відтоку капіталу" і репатріації уже вивезених за кордон засобів.
Можна назвати такі основні заходи для подолання цього явища:
• створення сприятливих умов для репатріації вивезеного за кордон капіталу, що можливо при економічному зростанні;
• підвищення заходів митного, валютного і банківського контролю;
• зміцнення довіри до банківської системи і гарантій збереження внесків населення, що припускає концентрацію банківських капіталів у невеликій кількості банків;
• розширення консультацій НБУ і провідних комерційних банків з відповідними закордонними установами стосовно каналів і механізмів "відтоку капіталу", методики оцінювання його масштабів тощо;
• розширення та вдосконалення законодавчої бази щодо регулювання експорту грошових коштів.
Вбачається, що найбільш оптимальні методи боротьби з "відтоком капіталу" з України виступають у двох видах: у вигляді економічної політики та у валютному адмініструванні.
Перший напрям обмеження "відтоку капіталу" спрямований на поліпшення інвестиційного клімату України, що передбачає необхідність вирішення таких завдань:
• забезпечення політичної стабільності;
• здійснення грошово-кредитної і податково-бюджетної політики, спрямованої на зниження інфляції;
• вдосконалення законодавчої бази, спрямованої на здобуття стандартних міжнародних умов для діяльності інвесторів;
• перехід бухгалтерського обліку і звітності підприємств, а також кредитних організацій на міжнародні стандарти, що дасть можливість зробити підприємства України більш "прозорими" для інвесторів;
• гарантія прав власності;
• поліпшення податкової системи в Україні з урахуванням світових стандартів;
• реструктуризація банківської системи і зниження процентних ставок по кредитах та ін.
Другий напрям обмеження "витоку капіталу" з України припускає послідовне введення достатньо твердих адміністративних обмежень у сфері валютного регулювання. У світовій практиці найбільш ефективним у боротьбі з "відмиванням" кримінальних капіталів вважається італійське законодавство, яке було рекомендоване Євросоюзом як зразок для уніфікації національних законодавств у сфері валютного регулювання та валютного контролю. Італійським законодавством встановлено 150 ознак, які характеризують можливу приналежність здійснюваної операції до розряду кримінальних.
Також для вирішення проблеми відтоку капіталу з України можна рекомендувати виконання таких додаткових заходів:
• визначити пріоритетним напрям боротьби з відтоком капіталу;
• розробити і ввести в дію спеціальну програму першочергових заходів для виявлення нелегального "відтоку капіталу" і повернення раніше вивезених коштів;
• державі необхідно розробити пропозиції з удосконалення державної статистики та науково обґрунтованої методики моніторингу оцінювання масштабів капіталу, що експортується з країни, і представлення в більш детальному вигляді у платіжному балансі України індикаторів, що відображають "відтік капіталу" за кордон.
Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що основними причинами "відтоку капіталу" є політична нестабільність, непослідовність реформ, слабкість інституціональної основи, у тому числі вираженої в корупції. "Відтік капіталу" є істотною загрозою економічній безпеці України, оскільки значно мірою впливає на економічний розвиток держави, а отже потребує швидкого вирішення. Вбачається, що стійке поліпшення макроекономічних показників у країні і зміцнення організаційно-правової бази, у тому числі зміцнення політичної стабільності, захист прав власності і верховенство закону, дозволять якщо не припинити повністю "відтік капіталу" з країни, то звести його до мінімуму.
