
- •Передмова
- •Мета і завдання викладання дисципліни
- •Основні питання програми курсу
- •Література
- •Теми і зміст практичних занять Заняття 1 (лекція)
- •Заняття 2 (лекція)
- •Сербські азбуки
- •Заняття 3
- •Особові займенники
- •Форми дієслова бити (јесам) у теперішньому часі
- •Заперечні форми дієслова бити
- •Ја нисам Ми нисмо
- •Вказівні займенники ово, то, оно
- •Питальні речення
- •Заняття 4
- •Питальні речення з питальними словами
- •Рід іменників
- •Називний відмінок множини іменників
- •Присвійні прикметники
- •Заняття 5
- •Присвійні займенники
- •Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним –е
- •Зворотні дієслова
- •Дієвідмінювання зворотного дієслова звати се
- •1. Замініть присвійні прикметники присвійними займенниками.
- •2. Прочитайте й перекладіть подані речення. Складіть по одному питанню до кожного речення.
- •3. Перекладіть подані речення.
- •4. Прочитайте діалог, перекладіть його. Вивчіть діалог і складіть свій.
- •Заняття 6
- •Назви відмінків
- •Місцевий відмінок однини і множини іменників
- •Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним –и
- •Теперішній час дієслова имати (немати)
- •У хотелу
- •У продавницама.
- •Короткі і повні прикметники
- •Запам’ятайте назви кольорів
- •Кількісні і порядкові числівники
- •Заняття 9
- •Заняття 10
- •Заняття 11
- •Моjа породица
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників чоловічого роду на приголосний
- •Заняття 12
- •Диjалог
- •Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі
- •Заняття 13
- •Стара београдска кућа
- •Граматичня пояснення Зворотні дієслова
- •Заняття 14
- •У модерном стану
- •Синтаксичний зв’язок числівників з іменниками чол. Роду
- •Заняття 15
- •Студентски град
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників середнього роду
- •Відмінювання повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у середньому роді.
- •Заняття 16
- •Заняття 17
- •Jутро у студентскоj соби
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників жін. Роду на –а
- •Відмінювання повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у жіночому роді.
- •Заняття 18
- •Одлазак на посао
- •Синтаксичний зв’язок іменників жін. Р. З числівниками
- •Вид дієслова. Утворення дієслів доконаного виду.
- •Заняття 19, 20
- •Заняття 21
- •Jедан радни дан
- •Граматичні пояснення Перфект
- •Утворення дієприкметників на -о, -ла, -ло
- •Заперечна форма перфекта
- •Порядок слів у реченнях при вживанні перфекта
- •Випадки невживання допоміжного дієслова
- •Заняття 22
- •На часу српског jезика
- •Граматичні пояснення Відмінювання особових займенників
- •Наказовий спосіб
- •Заняття 23-24
- •Приjатно путовање
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників середнього роду з формотворчими суфіксами
- •Творення дієслів недоконаного виду
- •Двовидові дієслова
- •Заняття 25-26
- •На београдской пиjаци
- •Вечера за госте
- •Граматичні пояснення Заперечна форма наказового способу
- •Сполучення іменників з прислівниками неозначеної кількості
- •Питання для повторення і підготовки до заліку
Заняття 5
Присвійні займенники. Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним -е. Звортні дієслова.
Присвійні займенники
Однина чол. рід жін. рід середн. рід
1 ос. мој моја моје
2 ос. твој твоја твоје
3 ос. чол. р. његов његова његово
жін. р. њен њена њено
њезин њезина њезино
Множина чол.. рід жін. рід середн. рід
1 ос. наш наша наше
2 ос. ваш ваша ваше
3 ос. њихов њихова њихово
Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним –е
До цієї дієвідміни належать дієслова із закінченням –е в 1-й особі однини та закінченням –у в 3-й особі множини.
Писати
Однина Множина
1 ос. ја пиш-ем ми пиш-емо
2 ос. ти пиш-еш ви пиш-ете
3 ос. он (она, оно) пиш-е они (оне, она) пиш-у
За поданим зразком змінюються дієслова казати, чути, дизати (піднімати), пећи (пекти), звати, дисати (дихати) і ін.
Якщо основа дієслова закінчується на голосний, то перед особовими закінченнями дієслова з’являється –ј: ја пијем, ти пијеш, он (она, оно) пије, ми пијемо, ви пијете, они (оне, она) пију.
Зворотні дієслова
Зворотні дієслова в сербській мові мають при собі ненаголошену частку се, яка за походженням є енклітичною формою займенника себе. Частка се завжди пишеться окремо: умивати се, облачити се (одягатися), чешљати се (причісуватися), договарати се (домовлятися), сретати се (зустрічатися).
Зворотні дієслова змінюються так, як і незворотні. Частка се не може стояти на початку речення. Вона ставиться після першого наголошеного слова: Када се одмараш? (Коли відпочиваєш?); Како се зовеш? (Як тебе звати?).
Дієвідмінювання зворотного дієслова звати се
Ја се зов-ем Зов-ем се
Ти си зов-еш Зов-еш се
Он се зов-е Зов-е се
Ми се зов-емо Зов-ем се
Ви се зов-ете Зов-ете се
Они се зов-у Зов-у се
Вежбе
1. Замініть присвійні прикметники присвійними займенниками.
Зразок: Мамина ташна (сумка) је на столу. – Њена ташна је на столу.
То је Петрова свеска. Зоричина књига је у торби. Сашино одело је у орману. Тањина мама је сада у библиотеци. Горанов отац је у фабрици. Петрова сестра је пре подне на факултету. Миланова деца су на селу. Анин брат је на језеру. Миличини синови су данас код куће.
2. Прочитайте й перекладіть подані речення. Складіть по одному питанню до кожного речення.
Јесте, мој брат је студент. Не, мој брат није студент, он је још ђак. Моја сестра ради у предузећу, а њезин муж је авијатичар. Његов отац није пилот, он је лекар. Његова жена се зове Љиљана, а њихова девојчица је још мала. Зове се Верица. У њезином џепићу је лепа марамица. Јесте, моји родитељи живе у Кировограду. Не, моји родитељи нису у Кијеву, они живе у Одеси. Не, ја нисам из Србије, него из Украјине. Ја сам из Украјине. Ја сам Украјинка. Ми живимо у Украјини.
3. Перекладіть подані речення.
Како се зовете? Зовем се Јелена. Моја другарица се зове Марија. Њен друг се зове Младен. Ми се већ познајемо. Ја знам енглески језик. Који језик говорите? Да ли говорите украјински (руски)? Није лако добро научити српски. Морамо учити сваки дан. Језик се не учи лако, а поготово страни. Њезино дете је још мало. Њени родитељи су у Кијеву, а његови у Одеси. Њихова деца су још мала.